Видалення або резекція меніска у Львові

У кожному коліні є два меніски, внутрішній і зовнішній. Американська академія хірургів-ортопедів (AAOS) описує їх як клиноподібні хрящові прокладки між стегновою й великогомілковою кістками: вони пом’якшують удари, передають вагу з кістки на кістку й допомагають коліну бути стабільним. Тому меніск не видаляють «про всяк випадок», навіть коли на МРТ видно розрив.

Чи може розрив загоїтися, залежить від місця. За AAOS, зовнішня третина меніска добре кровопостачається: розрив у цій «червоній» зоні може загоїтися сам або його часто вдається зшити. Внутрішні дві третини значного кровопостачання не мають, тож розриви там не зростаються. Якщо такий розрив дає скарги і лікування без операції не допомогло, пошкоджену частину зазвичай видаляють.

Видалення меніска (меніскектомія) буває частковим, субтотальним або тотальним, тобто повним. Консенсус Європейського товариства спортивної травматології, хірургії коліна й артроскопії (ESSKA, 2016) називає тотальною меніскектомію з видаленням периферичного краю меніска. За консенсусом ESSKA 2019, меніск по змозі зберігають, а коли резекція все ж потрібна, її роблять частковою, прибираючи лише пошкоджену частину. Про цей варіант, парціальну резекцію меніска, ми розповідаємо окремо. Протилежний підхід — шов меніска, коли розірвані краї зшивають і меніск зберігають цілим.

Усі ці втручання зазвичай виконують через невеликі проколи, а сам доступ описано на сторінці артроскопія колінного суглоба. Ця сторінка — про саме рішення видалити тканину меніска: коли воно виправдане, коли ні і чого чекати після нього.

Консенсус ESSKA 2019 називає травматичним розрив, симптоми якого з’явилися гостро після достатньо сильної травми. Для таких розривів головний принцип — зберегти меніск, коли це можливо: зшити його, а невеликі стабільні розриви зовнішнього меніска консенсус допускає залишити без втручання. Часткову резекцію консенсус радить лише тоді, коли ці два варіанти не підходять, наприклад при складних чи клаптевих розривах, розривах із вираженими дегенеративними змінами або при зміщеному фрагменті, який не вдається вправити.

Дегенеративний розрив розвивається поступово, без помітної травми, у людей середнього й старшого віку; консенсус ESSKA 2016 говорить про пацієнтів, старших за 35 років. Тут підхід інший:

• часткову резекцію не слід пропонувати як перший крок лікування;
• спершу 3–6 місяців лікування без операції: фізіотерапія чи домашні вправи, нестероїдні протизапальні засоби (НПЗП) за відсутності протипоказань, ін’єкція в суглоб;
• резекцію можна запропонувати, якщо через 3 місяці біль чи механічні симптоми тримаються, рентген без змін, а МРТ показує пошкодження меніска;
• раніше — при виражених механічних симптомах: обмеженні рухів, щоденному «заїданні» коліна або блокуванні довше 2 секунд упродовж щонайменше тижня (ця рекомендація ґрунтується на думці експертів, найнижчий рівень доказовості);
• при вираженому артрозі на рентгенівських знімках, зроблених стоячи, артроскопічну операцію не пропонують; виняток консенсус радить обговорювати для молодих пацієнтів із вираженими симптомами.

Консенсус також наголошує: пацієнт має знати шанси на успіх і ризики кожного з варіантів, перш ніж обирати. Як щодо артроскопії при артрозі висловлюються українська настанова ДЕЦ і британська NICE, розповідаємо в наступному розділі.

Адаптована клінічна настанова «Остеоартроз» (ДЕЦ МОЗ України, Асоціація ревматологів України, Асоціація ортопедів-травматологів України, 2017) створена синтезом настанов NICE CG59 і CG177, двох настанов EULAR та рекомендацій ESCEO 2014. Вона радить відрізняти скутість після тривалого сидіння від справжнього блокування, коли ногу не вдається випрямити під час ходи: блокування, за настановою, вказує на патологію меніска.

Артроскопічне промивання й видалення вільних часток настанова ДЕЦ не радить як частину лікування остеоартрозу, крім чіткої історії механічного блокування коліна. Новіша британська настанова NICE NG226 (2022, для людей від 16 років) не пропонує артроскопічного промивання чи дебридменту при остеоартрозі взагалі, без винятку для блокування. Тут позиції документів розходяться. Якщо біль у коліні пов’язаний з артрозом, основою лікування настанова ДЕЦ називає фізичні вправи; докладніше — на сторінці лікування артрозу.

Лікар розпитує, як з’явилися скарги, і оглядає коліно. Один із тестів, за AAOS, — проба Мак-Мюррея: коліно згинають, розгинають і повертають, а біль чи клацання підказують розрив. Рентген не показує сам меніск, але допомагає виключити інші причини, зокрема артроз, тому рентген колінного суглоба зазвичай роблять першим.

МРТ показує розрив меніска, проте її не призначають кожному. При дегенеративних змінах ESSKA 2016 не вважає МРТ дослідженням першого кроку: вона корисна, коли обговорюють операцію. Для травматичних розривів ESSKA 2019 радить МРТ, якщо розглядають артроскопію, щоб побачити й супутні пошкодження.

За консенсусом ESSKA 2019, віддалені клінічні й рентгенологічні результати після часткової резекції гірші, ніж після збереження меніска, а після шва у віддаленій перспективі менше артрозу. Ризик симптомного артрозу після тотальної меніскектомії, за ESSKA 2016, вищий, ніж після часткової, а після часткової резекції зовнішнього меніска він вищий, ніж внутрішнього.

Водночас, за тим самим консенсусом, після шва на відновлення потрібно значно більше часу, ніж після резекції; строки реабілітації після шва — на сторінці про шов меніска. Консенсус ESSKA-AOSSM-AASPT (2024) щодо реабілітації радить після резекції вправи на силу м’язів стегна і повернення до навантажень за досягнутими етапами, а не за календарем: зник набряк, відновилися рухи, сила й контроль коліна. Про обмеження саме для вас скаже хірург на контрольному огляді.

За британською NHS, по медичну допомогу варто звернутися не відкладаючи, якщо:

• коліно дуже болить;
• ним неможливо поворухнути або на ногу неможливо спертися;
• коліно сильно набрякло або змінило форму;
• коліно блокується, підкошується чи болісно клацає;
• дуже висока температура (або вас кидає то в жар, то в холод) і почервоніння чи жар навколо коліна.

Якщо після травми підозрюєте перелом, в Україні можна телефонувати 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (Правила, затверджені наказом МОЗ № 583 від 26.03.2021, п. 4 і 11). Якщо кінцівка деформована, є рана над місцем травми чи сильна кровотеча, одразу телефонуйте 103. Наказ МОЗ № 441 від 09.03.2022 називає рану й кровотечу ознаками відкритого перелому, неприродне положення кінцівки — ознакою перелому, а виклик екстреної допомоги — одним із перших кроків домедичної допомоги при підозрі на перелом.

Після операції, за шотландською службою NHS inform, зверніться до лікаря або в клініку, де вас оперували, якщо піднялася температура, біль, почервоніння чи набряк сильні або наростають, з ран виділяється рідина зміненого кольору чи з неприємним запахом, з’явилися оніміння або поколювання. Біль і набряк в одній нозі, частіше в литці чи стегні, можуть свідчити про тромб: британська NHS радить терміново звернутися до лікаря. Якщо до них приєдналися задишка чи біль у грудях, викликайте швидку (103): раптовий розлад дихання і раптовий біль у грудній клітці є в переліку наказу № 583.

У медичній мережі ЕКСПЕРТ резекцію меніска виконують артроскопічно, у напрямі ортопедії і травматології. Перший крок — консультація ортопеда-травматолога: лікар оцінить, чи потрібна операція, чи меніск можна зберегти, чи спершу варто спробувати лікування без втручання. Якщо раніше робили рентген, КТ чи МРТ коліна, візьміть знімки й висновки на прийом. Настанови, на які спирається ця сторінка, стосуються переважно дорослих; про розрив меніска в дитини порадьтеся з дитячим ортопедом-травматологом.

Лікарня медичної мережі ЕКСПЕРТ на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; в одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Записатися можна за телефоном або через форму на цій сторінці, вартість уточніть в адміністратора під час запису.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Чи потрібна операція на меніску і в якому обсязі, визначають індивідуально після огляду та обстеження.