Онкомаркери молочної залози у Львові

Пухлинний маркер, за визначенням американського Національного інституту раку (NCI), — це речовина, яку виробляють клітини пухлини або інші клітини організму у відповідь на рак чи деякі доброякісні стани й яка дає інформацію про пухлину. Маркери можуть бути в крові, сечі, калі, самій пухлині чи інших тканинах і рідинах. Для діагностики їхні результати зазвичай поєднують з іншими дослідженнями, зокрема біопсією чи візуалізацією (NCI).

Для раку молочної залози NCI у своєму переліку називає аналіз крові на CA 15-3 і CA 27.29: його застосовують, щоб оцінити, чи діє лікування і чи не повернулася хвороба. В українських документах про рак молочної залози згадано CA 15-3 і CEA (раково-ембріональний антиген). Отже, онкомаркери молочної залози — це допоміжний аналіз крові, а не самостійний «тест на рак».

Окремого українського документа, який би рекомендував онкомаркери для скринінгу чи діагностики раку молочної залози, ми не знайшли. Те, що є в чинних документах МОЗ, зібрано в таблиці.

Два підпункти стандарту № 195 про безсимптомних пацієнтів звучать по-різному. Тому чи потрібен вам аналіз під час або після лікування, вирішує онколог.

Американський NCI зазначає, що дослідження загалом показали: циркулюючі пухлинні маркери для скринінгу працюють погано. Вони не виявляють усіх хворих (недостатня чутливість) або вказують на можливий рак у людей, у яких його немає (недостатня специфічність).

В Україні скринінг раку молочної залози за наказом № 1368 — це огляд і пальпація залоз та направлення на мамографію кожні 2 роки. Цільова група популяційного скринінгу — жінки віком 50–69 років; скринінг груп ризику стосується жінок від 40 років за наявності факторів ризику. Якщо опитування чи огляд виявили ознаки, що можуть свідчити про рак, пацієнтку направляють на обстеження та спеціалізовану допомогу до лікаря-онколога або лікаря-хірурга-онколога. Мамографію та її оцінку описано на сторінці «Оцінка результатів мамографії».

NCI описує CA 15-3 як маркер, за яким періодично оцінюють, чи діє лікування і чи не повернулася хвороба. Інші джерела стриманіші. За анотацією настанови американського товариства клінічної онкології ASCO (2015, метастатичний рак), CEA, CA 15-3 і CA 27-29 можна застосовувати як додаткову оцінку, але не окремо, під час ухвалення рішень про лікування. Ця рекомендація ґрунтується на клінічному досвіді й консенсусі експертів за браку відповідних досліджень, тому, за тією самою анотацією, лікарі можуть і не використовувати ці маркери. За анотацією настанови ASCO 2013 року щодо спостереження після лікування, регулярне визначення CEA, CA 15-3 і CA 27.29 не рекомендоване при плановому спостереженні безсимптомного пацієнта без особливих змін при клінічному огляді.

Ці рекомендації стосуються людей, у яких рак молочної залози вже діагностовано. В Україні стандарт МОЗ № 195 безсимптомним пацієнтам після лікування призначати онкомаркери не рекомендує, а для тих, хто приймає ендокринну терапію, називає CA 15-3 серед аналізів для контролю побічних ефектів. Рішення про аналіз під час лікування та спостереження ухвалює лікар-онколог.

Біомаркери, які впливають на вибір лікування, — це не те саме, що онкомаркери в крові. Стандарт № 195 вимагає, щоб патоморфологічний висновок містив гістологічний тип, ступінь злоякісності, імуногістохімічну оцінку рецептора естрогену (ER), для інвазивного раку — рецептора прогестерону (PgR), рецептора HER2 та маркерів проліферації, наприклад Ki67; їхній перелік — у додатку 12. NCI додає, що такі біомаркери для лікування зазвичай вимірюють у зразках пухлинної тканини.

Тобто статус ER, PgR, HER2 і Ki67 належить до результату морфологічного дослідження пухлини, а CA 15-3 і CEA — це показники крові. Один не замінює іншого. Докладніше про біопсію — на сторінці «Біопсія молочної залози».

За NCI, підвищений рівень пухлинного маркера не означає, що в людини рак: його іноді можуть спричиняти й стани, не пов’язані з раком. Водночас не в кожного хворого на певний рак рівень відповідного маркера вищий. Тому ні підвищений, ні нормальний результат не замінює огляду лікаря й візуалізації.

Як тлумачити число саме у вашому випадку, пояснить лікар, який знає ваш діагноз і результати інших обстежень. Не змінюйте лікування самостійно через результат аналізу.

За стандартом № 195, рак молочної залози можуть запідозрити за скаргами, під час пальпації залоз або за результатами візуалізації; візуалізація включає двобічну мамографію та УЗД із регіонарними лімфовузлами, а діагноз підтверджує патогістологічне обстеження. Онкомаркери в цьому описі діагностики не названо. З новим ущільненням чи виділеннями із соска починайте з огляду: запишіться на консультацію мамолога: лікар визначить, які обстеження потрібні, зокрема УЗД молочних залоз. Якщо підозра на рак уже є, пацієнтів, за стандартом № 195, направляють у заклади спеціалізованої допомоги для встановлення діагнозу й призначення лікування. Про прийом профільного спеціаліста — на сторінці консультації мамолога-онколога.

Британська NICE (настанова NG12) радить направляти за маршрутом підозри на рак людей віком від 30 років із незрозумілим утвором у грудях (із болем чи без) і людей від 50 років зі змінами лише в одному соску (виділення, втягнення чи інші тривожні зміни). Розглянути такий маршрут NICE радить і за змін шкіри, що наводять на думку про рак, та за незрозумілого утвору в пахві від 30 років. Людям до 30 років із незрозумілим утвором у грудях NICE радить розглянути планове (нетермінове) направлення.

Аналіз на онкомаркери — плановий. Невідкладні стани потребують іншої допомоги. Одразу телефонуйте 103 при таких станах з п. 4 Правил виклику бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги: непритомність або порушення притомності; судоми; раптовий розлад дихання, відсутність дихання, неефективність дихання; раптовий біль у грудній клітці; раптовий головний біль, що супроводжується запамороченням і/або нудотою; раптове порушення зору; порушення мовлення, слабкість у кінцівках, що виникли раптово; гіпо- та гіперглікемічна кома; гострий біль у черевній порожнині чи/та поперековому відділі; значна зовнішня кровотеча, блювання кров’ю, кровохаркання; ознаки внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо); порушення перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча, інше); анафілактична реакція, спричинена різними чинниками; укуси змій та павуків; травми, які загрожують життю; нещасні випадки будь-якого характеру; тепловий удар і переохолодження, які загрожують життю; асфіксія всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх тіл у дихальні шляхи, удушення); надзвичайні ситуації будь-якого характеру; гострі психічні розлади (з поведінкою, небезпечною для життя пацієнта та/або людей поруч) — та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

У мережі є напрями «Мамологія» та «Лабораторія»; в одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу, години прийому та перелік показників, які можна здати, уточніть під час запису. Якщо за результатами потрібні мамографія, МРТ чи біопсія, лікар пояснить, що саме, і направить. Вартість аналізу запитайте в адміністратора.

Записатися можна за телефоном або через форму на цій сторінці. Чи потрібне направлення, яка підготовка до аналізу й коли буде результат, уточніть в адміністратора.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Чи потрібен аналіз на онкомаркери молочної залози і як тлумачити результат, лікар вирішує індивідуально.