Тест на онкомаркери у Львові

Онкомаркер, за визначенням американського Національного інституту раку (NCI), — це будь-яка речовина, яку виробляють клітини пухлини або інші клітини організму у відповідь на рак чи деякі доброякісні стани й яка дає інформацію про пухлину: наскільки вона агресивна, на яке лікування може відповісти, чи діє терапія. Традиційно це білки та інші речовини, яких пухлинні клітини виробляють більше за нормальні. Їх можна знайти в крові, сечі, калі, пухлині чи інших тканинах і рідинах. Тест на онкомаркери у Львові в медичній мережі ЕКСПЕРТ — це дослідження венозної крові, яке лікар призначає під конкретне запитання.

NCI називає кілька ролей маркерів: допомогти в діагностиці (разом з іншими тестами), уточнити тип і стадію пухлини, оцінити прогноз, підказати, яке лікування може бути ефективним, показати, чи діє лікування, і чи не повернувся рак. Одні маркери пов’язані лише з одним видом раку, інші — з кількома.

Окремого українського документа про онкомаркери загалом у реєстрі Державного експертного центру МОЗ (ДЕЦ) не знайдено. Про окремі маркери йдеться у стандартах, присвячених конкретному раку, і лише в їхніх межах:

• ПСА. Стандарт медичної допомоги «Рак передміхурової залози» (наказ МОЗ № 1141 від 22.06.2023) допускає, що цей рак може бути запідозрений за скаргами, пальцевим ректальним дослідженням і/або рівнем ПСА, а перед тестом на ПСА потрібне консультування щодо потенційних ризиків і користі.
• СА 19-9. Стандарт «Рак підшлункової залози» (№ 1573 від 15.10.2025) називає серед підстав запідозрити цей рак підвищення онкомаркера СА 19-9 і описує його роль у визначенні операбельності, як прогностичного маркера після резекції та як предиктивного маркера відповіді на хіміотерапію.
• АФП. Стандарт «Гепатоцелюлярна карцинома» (№ 143 від 26.01.2024) пише, що АФП не є чутливим або специфічним тестом: він може бути підвищений при деяких незлоякісних хворобах, як-от хронічний вірусний гепатит В чи С, і бути в межах норми у 30 % пацієнтів із цим раком. Пацієнтам із встановленими факторами ризику розвитку ГЦК стандарт передбачає спостереження з УЗД і визначенням АФП кожні 6 місяців.
• АФП, СА 19-9, РЕА. Стандарт «Карциноми гепатобіліарного тракту» (№ 565 від 01.04.2025): у разі клінічної необхідності рекомендовано визначення сироваткових маркерів АФП, СА 19-9 і РЕА.
• РЕА. Уніфікований клінічний протокол «Рак ободової кишки» (№ 512 від 21.03.2025) вносить до переліку обстежень визначення раково-ембріонального антигена, а після лікування рекомендує плановий моніторинг РЕА та планові КТ не довше 5 років.

Для СА-125, кальцитоніну й інших маркерів українського документа в нашому огляді не знайдено. Їхню роль описує NCI: СА-125 — при раку яєчників (допомога в діагностиці, оцінка відповіді на лікування, виявлення рецидиву), кальцитонін — при медулярному раку щитоподібної залози. Маркер СА 15-3 при раку молочної залози розглянуто на окремій сторінці.

Для людей без симптомів — як правило, ні. NCI пише, що дослідження циркулюючих у крові маркерів як скринінгового тесту загалом показали: вони для цього працюють погано. Вони часто не виявляють усіх хворих (недостатня чутливість) або вказують на можливий рак у тих, у кого його немає (недостатня специфічність).

Американська USPSTF не рекомендує скринінг раку яєчників у жінок без симптомів і зазначає, що СА-125 разом з трансвагінальним УЗД використовують для оцінки жінок із ознаками чи симптомами цього раку. Щодо раку підшлункової залози вона пише, що наразі немає точних перевірених біомаркерів для раннього виявлення.

В Україні порядки скринінгу, затверджені наказом МОЗ від 05.08.2024 № 1368, стосуються раку молочної залози, раку шийки матки та колоректального раку. Онкомаркерів крові як методу скринінгу в цих порядках не названо. Про те, що саме входить у скринінг, читайте на сторінках онкоскринінгу для жінок і для чоловіків.

Тут джерела розходяться, тому подаємо кілька позицій. Український стандарт № 1141 допускає тестування на ПСА з метою раннього виявлення для чоловіків з підвищеним ризиком: від 50 років, від 45 років за наявності раку простати в родині, від 40 років з мутаціями BRCA2. Інтервал повторних визначень стандарт пов’язує з групою ризику та початковим рівнем ПСА.

Американська USPSTF для чоловіків 55–69 років вважає рішення про періодичний ПСА-скринінг індивідуальним після обговорення можливих переваг і шкоди (хибнопозитивні результати з додатковими тестами й можливою біопсією, гіпердіагностика, ускладнення лікування), а для чоловіків від 70 років не рекомендує такий скринінг. У британській NHS рутинний ПСА-тест не пропонують, окрім носіїв мутації BRCA2; його можуть призначити при симптомах, які можуть вказувати на рак простати.

За NCI, підвищений рівень маркера ще не означає, що в людини рак: його можуть підняти й неракові стани. І навпаки, не в усіх людей з певним раком маркер підвищений. Тому результати зазвичай поєднують з іншими дослідженнями, зокрема біопсією чи візуалізацією.

Приклади з документів: АФП може бути підвищений при вірусних гепатитах (стандарт № 143), а підвищений ПСА, за NHS, може бути не лише при раку, а й при доброякісному збільшенні чи запаленні простати. Діагноз раку передміхурової залози, за стандартом № 1141, ґрунтується на гістологічному (цитологічному) висновку та матеріалах біопсії. Що дає біопсія і гістологічне дослідження, розповідають сторінки про біопсію новоутворення та гістологію.

Ще одне застосування, яке описує NCI: періодичні вимірювання під час лікування можуть показати, чи реагує пухлина на терапію, а вимірювання після завершення лікування можуть застосовувати для перевірки, чи не повернувся рак. Приклади з українських документів — РЕА при раку ободової кишки (УКПМД № 512) та СА 19-9 при раку підшлункової залози (стандарт № 1573). Яка динаміка важлива саме вам і як часто повторювати аналіз, визначає лікар, який веде лікування. Для обговорення результатів можна звернутися на консультацію онколога.

Біомаркери, що показують, чи підійде певна таргетна терапія, зазвичай визначають у зразку пухлинної тканини, а не в звичайному аналізі крові (NCI). Окремо досліджують мультиракові тести (multi-cancer detection), які шукають у крові людей без симптомів сліди багатьох видів раку. NCI зазначає, що ще багато невідомого про їх найкраще застосування, користь і шкоду, тому не розглядайте їх як звичайний аналіз із гарантованою відповіддю.

Скринінг призначений для людей без симптомів. Якщо щось турбує, не чекайте профілактичного аналізу, а зверніться до лікаря. Британська NHS радить звернутися до лікаря з будь-якими симптомами, які для вас не нормальні, зокрема з новим вузлом чи набряком, незрозумілою втратою ваги, незвичним болем чи незвичною кровотечею. NHS наголошує, що більшість таких симптомів дуже поширені й можуть мати інші причини, а раннє виявлення раку може полегшити лікування.

Британська настанова NICE (NG12, оновлена 15.04.2026), яка не є українською нормою, радить жінкам від 40 років зі стійкими симптомами, що можуть вказувати на рак яєчників, визначити СА-125 ще на первинному рівні. Для жінок до 40 років вона не радить спиратися лише на СА-125. Це показує, як лікар використовує маркер: за симптомами й разом з УЗД, а не як окремий «тест на рак».

Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці. Спершу лікар з’ясовує скарги й питання, з яким ви прийшли, і визначає, які показники потрібні. Аналізи, УЗД і консультацію можна пройти в одному місці: в одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому лікаря уточніть під час запису. Які саме маркери визначає лабораторія, чи потрібна підготовка й коли буде результат, також уточніть під час запису, так само як і вартість в адміністратора.

Напрями «Онкологія» та «Хіміотерапія» є в мережі ЕКСПЕРТ. Якщо результат викличе запитання, наступним кроком може стати консультація онколога. Чи потрібна КТ або МРТ, скаже лікар і направить на дослідження.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Не інтерпретуйте результат самостійно: його оцінює лікар разом з іншими обстеженнями.