Онкоскринінг для жінок у Львові

Якщо ви шукаєте онкоскринінг для жінок у Львові, спершу варто з’ясувати, що це таке. Скринінг — це планові обстеження жінок певного віку, які почуваються здоровими й не мають скарг. Його мета — знайти рак або передраковий стан до появи симптомів. Британська служба NHS додає, що скринінг виявляє людей із підвищеною ймовірністю хвороби, а не ставить діагноз: за «позитивного» результату пропонують окремі діагностичні тести.

Український порядок скринінгу — наказ МОЗ № 1368 від 05.08.2024 — адресовано надавачам первинної медичної допомоги, а порядки для молочної залози й шийки матки — також лікарям-акушерам-гінекологам. Скарги, які вже є, — не скринінг, а привід для огляду лікаря.

Наказ № 1368 містить три окремі порядки: для раку молочної залози, раку шийки матки й колоректального раку. Це не «комплекс аналізів на всі види раку», а три різні обстеження з різним віком і частотою.

Порядок скринінгу інших видів раку наказ № 1368 не містить. Для чоловіків схема інша, про неї — на сторінці онкоскринінг для чоловіків.

За наказом № 1368 популяційний скринінг передбачає огляд і пальпацію молочних залоз та направлення на мамографію кожні 2 роки. До цього, від 21 року, лікар або гінеколог проводить опитування про фактори ризику й симптоми: для жінок 21–29 років кожні 3 роки, для 30–49 років кожні 2 роки, а за виявлених факторів ризику у 30–49 років щороку.

Факторами ризику порядок називає підтверджену мутацію BRCA-1 або BRCA-2, обтяжений спадковий анамнез, перше дітонародження у 30 років і старше, безпліддя, пізню менопаузу (55 років і старші), тривалу гормонозамісну терапію менопаузи й постменопаузальне ожиріння. До соціальних факторів віднесено вживання алкоголю, куріння, низький соціально-економічний статус, насильство щодо жінки й тривалий стрес.

Американська USPSTF має іншу позицію: вона радить мамографію раз на 2 роки жінкам 40–74 років. Для України головним є наказ № 1368. У схемі скринінгу він передбачає мамографію, а не УЗД. За позитивного результату мамографії порядок передбачає направлення до лікаря-онколога чи хірурга-онколога для діагностичного етапу та виключення хибнопозитивного результату. Зі змінами в залозі можна одразу записатися до мамолога-онколога.

Тут два чинні документи дають різні схеми, тому наводимо обидва. Порядок № 1368 передбачає ПАП-тест або ПЛР-тест щонайменше у 30–35 років, далі кожні 10 років до 55 років. Стандарт медичної допомоги МОЗ № 1057 (2024) за інформованої згоди описує цитологію кожні 3 роки у жінок 21–65 років або первинний тест на ВПЛ із генотипуванням кожні 10 років з 35 до 65 років. Для жінок із ВІЛ Порядок називає інтервал 5 років від 25 років, а стандарт — щорічну цитологію з переходом на 1 раз у 3 роки після трьох нормальних результатів.

Стандарт також зазначає, що скринінг проводять незалежно від щеплення від ВПЛ, а після 65 років його припиняють за адекватних негативних результатів і відсутності CIN 2+ за останні 25 років. Американська USPSTF не радить скринінг до 21 року. Яку схему обрати, вирішує лікар за віком і попередніми результатами. Про сам тест — на сторінці ПАП-тест (рідинна цитологія).

Порядок № 1368 передбачає для пацієнтів 50–75 років тест калу на приховану кров або ФІТ кожні 2 роки, а в групах ризику щороку. За позитивного результату пацієнта направляють на колоноскопію та до хірурга-проктолога чи онколога. Уніфікований клінічний протокол МОЗ «Рак ободової кишки» (наказ № 512, 2025) подає іншу норму: осіб 50–74 років направляти на аналіз калу на приховану кров раз на рік. USPSTF радить починати з 45 років. Саму колоноскопію призначають за позитивним тестом чи показаннями лікаря.

Українського порядку скринінгу раку яєчників немає. USPSTF не рекомендує рутинного скринінгу жодним методом у жінок без симптомів, зокрема трансвагінальним УЗД чи аналізом CA-125; жінкам із родинним анамнезом раку яєчників або молочної залози радять обговорити його з лікарем, бо можливий спадковий синдром.

З онкомаркерами так само. Національний інститут раку США (NCI) зазначає, що дослідження маркерів для скринінгу загалом показали: вони погано підходять, бо виявляють не всіх хворих або «знаходять» рак у здорових людей. Докладніше про роль маркерів — на сторінці тест на онкомаркери. Тому, обираючи «онкоскринінг-пакет», запитайте лікаря, на який документ спирається кожне дослідження в ньому.

NHS пояснює: нормальний результат означає низький ризик на цей момент, але не гарантує, що хвороба не з’явиться пізніше. Скринінгові тести недосконалі й можуть призводити до складних рішень щодо додаткових обстежень чи лікування. Позитивний скринінг — ще не діагноз: за порядками МОЗ пацієнтку направляють до лікаря-спеціаліста для діагностичного етапу (для молочної залози — зокрема щоб виключити хибнопозитивний результат), а за позитивного тесту калу — ще й на колоноскопію.

Скринінг не замінює огляд за скарг. NHS радить звернутися до лікаря, якщо ви помітили нове утворення чи набряк будь-де на тілі, незвичну кровоточивість, незвичні кров’янисті виділення з піхви (між менструаціями, після сексу чи після менопаузи) або зниження ваги без причини. Такі ознаки поширені й можуть мати інші причини, але їх варто перевірити. Коли потрібна швидка допомога, прочитайте відповідь на останнє запитання вище.

У медичній мережі ЕКСПЕРТ діють напрями «Онкологія» і «Хіміотерапія». Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому лікаря уточніть під час запису. В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія та хірургічний стаціонар. Почати можна з консультації лікаря — гінеколога, онкогінеколога чи мамолога-онколога: лікар оцінить вік, фактори ризику й підкаже, які обстеження вам доречні. Якщо потрібне дослідження, яке виконують в іншому закладі, наприклад мамографія, лікар скаже, де його пройти.

Якщо за результатами обстежень виявлять зміни, за Положенням МОЗ (наказ № 1680) план лікування раку визначає мультидисциплінарна команда — зокрема лікар-онколог і хірург-онколог — і погоджує його з пацієнтом. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці, вартість уточніть в адміністратора.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Вік, частоту й набір обстежень для вас визначає лікар.