Лікування раку товстої кишки у Львові

Лікування раку товстої кишки у Львові, як і будь-де в Україні, ґрунтується на двох уніфікованих клінічних протоколах МОЗ, затверджених наказом № 512 від 21.03.2025: «Рак ободової кишки» і «Рак прямої кишки». Ободова і пряма кишка — відділи товстої кишки. Для них передбачено різні підходи, тому перше, що з’ясовують лікарі, — де саме розташована пухлина.

Протокол «Рак ободової кишки» серед визнаних чинників ризику називає літній вік, випадки раку ободової кишки в родині, спадкові стани (сімейний аденоматозний поліпоз, спадковий неполіпозний рак), хворобу Крона і неспецифічний виразковий коліт, аденоматозні поліпи, особливості харчування, недостатню фізичну активність, надмірне вживання алкоголю та тютюнопаління. Якщо вас турбує кров під час випорожнень, почніть зі сторінки про кров з прямої кишки: там пояснено, як лікар шукає джерело кровотечі.

За протоколами МОЗ, рак може запідозрити лікар будь-якої спеціальності, але діагноз встановлюють лише морфологічно — за висновком дослідження тканини пухлини. Біопсію беруть під час ендоскопії: ректороманоскопії, гнучкої ректосигмоскопії або колоноскопії. Протокол наголошує, що саме морфологічна форма визначає вибір методів лікування.

Далі визначають поширеність процесу за міжнародною системою TNM. Для цього протокол «Рак ободової кишки» передбачає, зокрема:

• загальний і біохімічний аналізи крові, коагулограму, визначення групи крові та раково-ембріонального антигену (РЕА);
• УЗД органів черевної порожнини, малого таза та заочеревинного простору, ЕКГ;
• колоноскопію з біопсією, якщо її ще не робили;
• КТ чи МРТ із внутрішньовенним контрастуванням — у цьому разі лікар скаже, яке саме дослідження потрібне, і направить на нього;
• оцінку загального стану за шкалами Карновського або ECOG.

Перелік для конкретного пацієнта визначає лікар: частину досліджень протокол відносить до обов’язкових, частину — до бажаних або тих, що призначають за показаннями.

Рак товстої кишки лікують кілька фахівців разом. За протоколами МОЗ, план лікування складається за участю лікаря-онколога, хірурга-онколога та лікаря з променевої терапії, а серед обстежень перед лікуванням протокол «Рак ободової кишки» називає оцінку мультидисциплінарної робочої групи, включно з оцінкою того, чи можна пухлину видалити. Спеціальне протипухлинне лікування, за протоколами, проводять виключно в закладах, що надають спеціалізовану медичну допомогу пацієнтам із раком ободової чи прямої кишки.

Британська NHS описує роль такої команди схоже: фахівці пояснюють варіанти лікування, їхню користь і побічні ефекти, разом із пацієнтом складають план і допомагають впоратися з побічними ефектами. Не соромтеся ставити запитання й просити пояснити, чому обрано саме такий план.

Протоколи МОЗ називають радикальне оперативне втручання основним спеціальним методом лікування раку ободової і прямої кишки. Стандартним компонентом радикальної операції при раку ободової кишки протокол називає повну мезоколонектомію з центральним лігуванням реґіонарних судин, а при раку прямої кишки — тотальну мезоректумектомію.

Щодо доступу протокол «Рак ободової кишки» зазначає, що відкрита й лапароскопічна операції дають аналогічні безпосередні та віддалені результати, тому малоінвазивну резекцію можна розглянути, якщо хірург має достатній досвід таких втручань. Водночас при місцевопоширеному раку з високим ризиком R1-резекції перевагу надають відкритій операції, а при декомпенсованій кишковій непрохідності чи перфорації пухлини лапароскопічний доступ зазвичай не показаний. Протокол «Рак прямої кишки» обережніший: одні дослідження свідчать про аналогічні результати, тоді як інші показали при лапароскопії вищі показники позитивного циркулярного краю резекції та неповної тотальної мезоректумектомії. Детальніше — на сторінці про операцію при раку товстої кишки.

Інколи під час операції формують стому — отвір на передній черевній стінці, через який виводять вміст кишки. Як це відбувається і як доглядати за стомою, пояснюємо на сторінці про виведення стоми.

Протоколи МОЗ, крім хірургії, називають нехірургічні методи: променеву терапію, хіміотерапію, таргетну терапію та імунотерапію. Британська NHS пояснює, що хіміотерапію можуть призначити до операції, щоб зменшити пухлину й полегшити її видалення, після операції, щоб спробувати запобігти поверненню раку, а також якщо операція неможлива або рак поширився на інші органи.

Для раку ободової кишки протокол МОЗ передбачає, що при неметастатичній пухлині T4, визнаній нерезектабельною або неоперабельною з інших причин, може розглядатися променева терапія одночасно з хіміотерапією до операції: така тактика може сприяти тому, що пухлину вдасться видалити. Для раку прямої кишки, за протоколом, передопераційна хіміопроменева терапія також може підвищити показники повної патоморфологічної відповіді та сфінктерозберігаючих операцій. Таргетні препарати чи імунотерапію, за NHS, іноді застосовують при поширеному раку. Конкретні схеми й препарати визначає онколог.

Протокол «Рак ободової кишки» зобов’язує лікаря надати пацієнту інформацію про можливі віддалені побічні ефекти лікування, необхідність періодичних обстежень за планом спостереження, рекомендації щодо способу життя, харчування та фізичних навантажень, а пацієнтам зі стомою — пам’ятку з догляду. Після завершення лікування пацієнт перебуває під наглядом сімейного лікаря та онколога.

Якщо стан погіршився або з’явилися нові скарги, протокол передбачає термінове скерування на повторну консультацію до закладу спеціалізованої онкологічної допомоги. Там же зазначено, що деякі форми психотерапії приносять користь пацієнтам, позитивно впливаючи на якість життя. Якщо хворобу неможливо вилікувати, мета лікування, за NHS, — уповільнити ріст і поширення раку, полегшити симптоми й допомогти жити довше; у цьому допомагає команда паліативної допомоги.

Протокол «Рак ободової кишки» називає виявлення та лікування аденоматозних поліпів вторинною профілактикою раку. Щодо скринінгу в Україні діють дві норми, і їх варто знати обидві.

Порядок скринінгу і ранньої діагностики колоректального раку (наказ МОЗ № 1368 від 05.08.2024). Цільова група популяційного скринінгу — люди віком 50–75 років: сімейний лікар направляє їх на тест калу на приховану кров або фекальний імунохімічний тест (ФІТ) кожні 2 роки, а людей цього віку з факторами ризику — щороку. У разі позитивного результату — направлення на колоноскопію та консультацію хірурга-проктолога або онколога.

Протокол «Рак ободової кишки» (наказ МОЗ № 512 від 21.03.2025). Усіх осіб віком від 50 до 74 років, які отримують допомогу в сімейного лікаря, протокол вимагає скеровувати на профілактичний огляд для аналізу калу на приховану кров 1 раз на рік.

Який графік підходить саме вам, підкаже сімейний лікар. Про сам аналіз читайте на сторінці тест на приховану кров у калі.

Проктологія та онкологія входять до напрямів медичної мережі ЕКСПЕРТ. Якщо є симптоми або вже отримано результати обстежень, почніть із консультації проктолога: лікар оцінить скарги й документи та пояснить подальші кроки. Які саме етапи обстеження чи лікування можна пройти в мережі, уточніть під час запису: спеціальне протипухлинне лікування, за протоколами МОЗ, проводять виключно в закладах спеціалізованої медичної допомоги. В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому проктолога чи онколога уточніть під час запису. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці.

Не записуйтеся на плановий прийом, а одразу телефонуйте 103, якщо є значна зовнішня кровотеча, ознаки внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо), гострий біль у черевній порожнині чи/та поперековому відділі або інші стани, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Діагноз і план лікування визначають лікарі після обстеження.