Лікування раку тонкого кишечника у Львові

Тонка кишка — відділ травного тракту між шлунком і товстою кишкою. Вона складається з трьох частин: дванадцятипалої кишки, що з’єднується зі шлунком, порожньої кишки (середня частина) і клубової кишки, яка переходить у товсту. Британська організація Cancer Research UK зазначає, що рак тонкої кишки трапляється рідко і найчастіше його виявляють у дванадцятипалій кишці. Лікування раку тонкого кишечника залежить насамперед від того, яка саме пухлина виросла.

Злоякісні пухлини тонкої кишки бувають таких типів (за Cancer Research UK):

• аденокарцинома — найпоширеніший тип; починається з клітин, що вистилають кишку, і найчастіше розвивається в дванадцятипалій кишці;
• нейроендокринні пухлини — виникають із клітин, що виробляють гормони, найчастіше в клубовій кишці;
• лімфома — зазвичай у порожній кишці;
• саркоми — пухлини м’яких тканин стінки кишки, зокрема рідкісна гастроінтестинальна стромальна пухлина (GIST);
• вторинні пухлини — метастази раку, що почався в іншому органі; їх лікують так само, як первинний рак.

Бувають і доброякісні пухлини тонкої кишки, наприклад поліпи та ліпоми. Рак товстої та прямої кишки — окреме захворювання; про нього читайте на сторінці лікування раку товстої кишки.

Ознаки раку тонкої кишки часто неспецифічні. Cancer Research UK пояснює, що вони можуть бути і симптомами інших хвороб кишечника, наприклад синдрому подразненого кишечника чи запальних захворювань кишечника, тож радить звертатися до лікаря, якщо ви помічаєте зміни, незвичні для вас. Чорний кал або виявлена в аналізах анемія — привід з’ясувати причину, а не відкладати візит.

Пухлина може спричинити кишкову непрохідність або розрив стінки кишки — обидва ускладнення Cancer Research UK називає серед проявів хвороби. Одразу телефонуйте 103 при гострому болю в черевній порожнині чи/та поперековому відділі, значній зовнішній кровотечі, блюванні кров’ю, кровохарканні, ознаках внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо), непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Тонка кишка розташована в середній частині травного тракту, тому оглянути її непросто. Cancer Research UK перелічує дослідження, які можуть знадобитися:

• аналізи крові — щоб виявити анемію та оцінити роботу печінки;
• КТ — показує, де пухлина і чи є ознаки її поширення; МРТ — чітко відображає м’які тканини;
• ендоскопія — огляд верхньої частини тонкої кишки камерою, яку вводять через рот;
• капсульна ендоскопія — пацієнт ковтає капсулу з камерою, яка фотографує кишку зсередини;
• двобалонна ентероскопія — огляд тонкої кишки гнучкою трубкою, під час якого за потреби беруть біопсію;
• УЗД і рентген із барієм.

Тип пухлини визначають за дослідженням тканини — гістологією. Положення МОЗ про мультидисциплінарну команду (наказ від 02.10.2024 № 1680) визначає, що остаточний діагноз онкологічного захворювання встановлює саме мультидисциплінарна команда: на основі анамнезу, огляду, лабораторних і радіологічних досліджень та, у разі необхідності, морфологічного дослідження біопсії.

У лікарні медичної мережі ЕКСПЕРТ можна пройти, зокрема, УЗД органів черевної порожнини. Якщо потрібні томографія чи капсульна ендоскопія, лікар пояснить, де їх зробити, і дасть направлення.

Cancer Research UK описує лікування аденокарциноми так. Найчастіше виконують широке висічення: хірург видаляє пухлину разом із чистим краєм навколишніх тканин і найближчі лімфатичні вузли. При раку у верхній частині дванадцятипалої кишки може знадобитися панкреатодуоденальна резекція — видалення частини підшлункової залози та жовчного міхура, іноді й частини шлунка. Якщо пухлина в кінцевому відділі клубової кишки, хірург може видалити й частину товстої кишки. Після видалення ураженої ділянки кінці кишки з’єднують; якщо це неможливо або ризик ускладнень у місці з’єднання високий, може знадобитися ілеостома — виведення петлі тонкої кишки на поверхню живота.

Хіміотерапія після операції (ад’ювантна) може допомогти знизити ризик повернення раку, особливо якщо він почався в дванадцятипалій кишці. Водночас Cancer Research UK наголошує, що доказів її користі потрібно більше.

Якщо рак поширився на інші органи, можливі такі варіанти: операція, щоб усунути непрохідність кишки, встановлення стента, хіміотерапія, променева терапія. Променеву терапію при раку тонкої кишки застосовують нечасто, переважно при метастазах, щоб полегшити симптоми, наприклад біль. Імунотерапію, за Cancer Research UK, можуть призначити, якщо в пухлині є певні зміни генів (дефіцит системи репарації неспарених основ ДНК, MMRd, або висока мікросателітна нестабільність, MSI-high), рак поширився або його неможливо видалити хірургічно, а пацієнт уже отримав щонайменше одне інше лікування.

Дванадцятипала кишка межує зі шлунком, тому про пухлини цієї ділянки читайте також на сторінці лікування раку шлунка та дванадцятипалої кишки.

Cancer Research UK підкреслює: нейроендокринні пухлини тонкої кишки потребують іншого лікування, ніж інші, поширеніші типи раку тонкої кишки. Серед нейроендокринних новоутворень розрізняють нейроендокринні пухлини (NET) і нейроендокринні карциноми (NEC). Вони дуже різні, тому важливо знати, яка саме у вас. План залежить від того, NET це чи NEC, де пухлина розташована, чи поширилася і як швидко росте.

Європейське товариство нейроендокринних пухлин (ENETS) у настанові 2024 року щодо високодиференційованих нейроендокринних пухлин тонкої кишки зазначає: у більшості пацієнтів пухлини нефункціонуючі, з малопомітними симптомами з боку травлення, тож їх часто виявляють випадково під час ендоскопії або вже на пізніх стадіях. Частина пацієнтів звертається із симптомами карциноїдного синдрому — за Cancer Research UK, це група симптомів, зокрема почервоніння шкіри та діарея, яку спричиняють деякі пухлини, що виробляють багато гормонів. ENETS наголошує, що рішення про лікування мають ухвалювати в експертній мультидисциплінарній команді, бажано в центрах із великим досвідом лікування таких пухлин.

Лімфому тонкої кишки лікують інакше, ніж аденокарциному, — за підходами до лікування лімфом. GIST належить до сарком м’яких тканин і також має власні підходи.

Окремого стандарту медичної допомоги чи клінічного протоколу МОЗ України щодо раку тонкої кишки в реєстрі медико-технологічних документів ДЕЦ немає. Загальні правила для онкологічних пацієнтів задає Положення про мультидисциплінарну команду (наказ МОЗ № 1680). До складу такої команди входять щонайменше лікар-онколог, лікар-хірург-онколог та/або лікар-нейрохірург, лікар з променевої терапії та/або лікар-радіолог, а за необхідності — лікар-патологоанатом; інших спеціалістів залучають залежно від потреб пацієнта.

За Положенням, рішення про хірургічне втручання або про його недоцільність ухвалює виключно мультидисциплінарна команда. Якщо пухлину визнали неоперабельною, команда надає рекомендації щодо симптоматичної, паліативної та психологічної допомоги, а також соціальної підтримки. Під час лікування команда співпрацює з лікуючим лікарем і, у разі необхідності, коригує план.

Британська NHS пише, що більшість людей під час хіміотерапії має певні побічні ефекти, але не всі з можливих. Серед поширених — втома, нудота і блювання, біль у роті й горлі (мукозит), ослаблення імунітету й схильність до інфекцій, анемія, легша кровоточивість і синці, закреп або діарея, тимчасове випадіння волосся, оніміння чи поколювання в кистях і стопах, проблеми з пам’яттю та концентрацією, тромби. Деякі препарати впливають на фертильність тимчасово або постійно, тому про плани на дітей варто сказати лікарю до початку лікування. Детальніше — на сторінці хіміотерапія.

NHS радить негайно зателефонувати команді, яка вас лікує, якщо під час хіміотерапії з’явилися висока температура, інші ознаки інфекції (біль у горлі, кашель, діарея, часте чи болюче сечовипускання), пульсуючий або спазматичний біль, набряк і жар у нозі чи руці. Стандарт медичної допомоги МОЗ № 1054 щодо інфекційних ускладнень в онкологічних пацієнтів пояснює, чому зволікати не варто: основою ведення інфекції при фебрильній нейтропенії є антибіотикотерапія при перших ознаках інфекції (тобто лихоманці), щоб знизити смертність через пізній початок лікування. Призначає її лише лікар. Раптовий розлад дихання, раптовий біль у грудній клітці та кровохаркання входять до переліку станів, за яких одразу телефонують 103 (наказ МОЗ № 583, п. 4).

Почніть із консультації онколога: візьміть усі висновки обстежень і виписки, щоб лікар міг оцінити ситуацію й пояснити подальші кроки. У медичній мережі ЕКСПЕРТ в одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому онколога уточніть під час запису.

Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці. Вартість консультації та лікування уточніть в адміністратора під час запису.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Діагноз і план лікування визначає лікар після огляду та обстежень.