За NHS, лікування в лікарні може включати рідину й поживні речовини через вену, знеболювальні та антибіотики, якщо є інфекція. Британська NICE не радить призначати антимікробні препарати з профілактичною метою і застерігає від того, щоб без чіткої причини (наприклад, блювання) залишати пацієнта без їжі. Не призначайте собі антибіотик самостійно: лише лікар може визначити необхідність, доцільність і тип антибіотика (ЦГЗ, «Призначати антибіотики — справа лікаря», 18.11.2024).
За NHS, більшість людей із гострим панкреатитом одужують повністю, але можливі серйозні ускладнення: кісти, панкреонекроз (загибель частини тканини залози), перехід у хронічний панкреатит при повторних нападах. Гострий панкреатит може загрожувати життю.
Для хронічного панкреатиту протокол МОЗ № 1204 передбачає лікування в стаціонарі при загостренні, ускладненому перебігу чи потребі в операції, а подальше спостереження — амбулаторно. Новіший стандарт МОЗ «Критерії госпіталізації» (наказ № 1044 від 30.07.2026) називає критеріями гострий панкреатит з ознаками тяжкості, які оцінює лікар, та загострення хронічного з ускладненнями: біль, що потребує безперервного парентерального знеболення понад 24 години, нестримне блювання чи зневоднення з електролітними порушеннями, гнійно-септичні ускладнення, що потребують невідкладної операції.
NHS перелічує ознаки, за яких треба діяти негайно: раптовий сильний біль у животі разом хоча б з однією з ознак: біль поширюється в спину; здуття не минає або повертається; часте серцебиття чи утруднене дихання; шкіра навколо пупка, на талії чи на зовнішній поверхні верхньої частини стегна синюшна або має вигляд синця. NHS у таких випадках радить викликати швидку або негайно їхати до відділення невідкладної допомоги. В Україні телефонуйте 103 — диспетчер вирішить, чи направити бригаду, — або попросіть когось негайно відвезти вас до лікарні (не сідайте за кермо самі).