Біопсія під час ендоскопії у Львові

Біопсія — це взяття невеликого зразка тканини чи клітин для дослідження; за NHS (Велика Британія), її іноді виконують у межах такої процедури, як ендоскопія. Під час гастроскопії, колоноскопії чи ректороманоскопії лікар через ендоскоп вводить інструмент і бере зразок слизової оболонки. Ендоскоп показує поверхню, а гістологічне дослідження — що відбувається в самій тканині. Британське товариство гастроентерології (BSG) у настанові про хронічну діарею у дорослих наголошує: при мікроскопічному коліті вигляд слизової оболонки під час колоноскопії може бути майже нормальним, але біопсії все одно потрібні, бо діагноз встановлюють за гістологічним дослідженням біопсій слизової оболонки кишки.

В Україні такі зразки досліджують за Порядком проведення прижиттєвої патологоанатомічної діагностики (наказ МОЗ від 21.04.2025 № 693): патогістологічному дослідженню підлягають усі органи й тканини, отримані при біопсії. Про сам аналіз зразка читайте на сторінці «Гістологія».

Рішення про біопсію ухвалює лікар. Що про неї кажуть чинні українські протоколи:

• Виразка шлунка чи дванадцятипалої кишки. За протоколом «Пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки у дорослих і дітей» (наказ МОЗ від 25.08.2023 № 1514) гастроскопія (ЕГДС) має супроводжуватися біопсією, а доброякісність виразки шлунка підтверджують морфологічним дослідженням множинних біоптатів. При виразці шлунка повторну ЕГДС роблять через 4–8 тижнів, щоб оцінити загоєння, і знову з обов’язковою біопсією.
• Диспепсія з тривожними ознаками. Протокол первинної медичної допомоги «Диспепсія» для дорослих (наказ МОЗ від 03.08.2012 № 600; це документ 2012 року) серед «червоних прапорців» називає, зокрема, немотивовану анемію, немотивовану прогресуючу втрату маси тіла, прогресуючу дисфагію та персистуюче блювання. За одного чи кількох таких симптомів він рекомендує ендоскопічне обстеження з гастробіопсією (при необхідності) та гістологічним дослідженням гастробіоптатів.
• ГЕРХ із тривожними симптомами. Протокол «Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба» для дорослих (наказ МОЗ від 31.10.2013 № 943; первинна та спеціалізована допомога) при дисфагії, втраті маси тіла чи анемії, серед інших тривожних симптомів, передбачає обов’язкове направлення на ендоскопічне обстеження з гістологічним дослідженням гастробіоптатів, щоб виключити онкологічні захворювання стравоходу та шлунка.

• Запальні захворювання кишечника. Протокол «Запальні захворювання кишечника (хвороба Крона, виразковий коліт)» для дорослих (наказ МОЗ від 06.10.2023 № 1742) передбачає колоноілеоскопію з біопсією термінального відділу клубової кишки та кожного сегмента ободової й прямої кишки. Для достовірного діагнозу потрібні «множинні» біопсії з п’яти ділянок уздовж товстої кишки (включно з прямою) та клубової кишки, щонайменше по два зразки з кожного відділу.
• Тривала діарея. Настанова BSG (2018, для дорослих) рекомендує колоноскопію з біопсіями правої та лівої половини ободової кишки (не прямої), щоб виключити мікроскопічний коліт; біопсії мають бути принаймні з лівого боку, а з правого можуть підвищити діагностичну цінність.
• Підозра на целіакію. Для дорослих BSG радить дуоденальну біопсію для гістологічного діагнозу, а якщо лікар і далі підозрює целіакію, — виконати її навіть за негативних антитіл. Для дітей з рефрактерною чи рецидивною залізодефіцитною анемією клінічний протокол (наказ МОЗ від 05.10.2026 № 1498) передбачає скринінг на целіакію, а після позитивних серологічних тестів — підтвердження ендоскопічним обстеженням тонкого кишечника.
• Утворення в кишці. За протоколом «Рак ободової кишки» (наказ МОЗ від 21.03.2025 № 512) біопсія має виконуватися в ході ректороманоскопії, гнучкої ректосигмоскопії або фіброколоноскопії, а підтверджувати її має гістологічний висновок про біоптат пухлинного утворення. Про біопсію новоутворень прямої кишки є окрема сторінка.

Єдиного числа немає: кількість і місця залежать від діагнозу. Українська клінічна настанова з пептичної виразки (КН 2023-1514; вона синтезує адаптовані документи Маастрихтського консенсусу VI та німецької настанови DGVS) у розділі про діагностику інфекції H. pylori формулює твердження: якщо показана ендоскопія, вона має включати біопсію. Щонайменше дві біопсії, за настановою, повинні бути отримані з антрального відділу й тіла шлунка, а зразки — розміщені в різних контейнерах; для оцінки статусу H. pylori необхідно взяти додаткові зразки; при вогнищевих ураженнях потрібні додаткові біопсії, а ті, що можуть містити дисплазію, слід окремо ідентифікувати.

При виразці шлунка, за протоколом № 1514, один зразок з антрального відділу за потреби використовують для швидкого уреазного тесту на H. pylori, ще два беруть із зони ураження для дослідження атрофії, дисплазії чи неоплазії. Щоб відрізнити виразку від раку шлунка, за тим самим протоколом допомагає множинна біопсія — не менш ніж із 5 місць країв і дна виразки, а за найменших сумнівів потрібна повторна біопсія.

Та сама настанова застерігає від універсального підходу: за коментарем робочої групи, поліпозиційна біопсія (для оцінки гастриту за системами OLGA/OLGIM) усім пацієнтам при ЕГДС невиправдана. За рішенням з’їзду ендоскопістів, яке наводить настанова, її виконують за ендоскопічних ознак атрофії слизової оболонки шлунка (Kimura-Takemoto O3) і при обтяженому сімейному анамнезі раку шлунка (родичі першої лінії) з ознаками O2 чи O3. Скільки зразків потрібно саме вам, вирішує лікар.

Британське товариство гастроентерології (BSG) і Європейське товариство гастроінтестинальної ендоскопії (ESGE) у спільній настанові 2021 року відносять діагностичні процедури з біопсією до процедур низького ризику кровотечі. Водночас вони радять усім, хто приймає антиагреганти чи антикоагулянти (ліки, що розріджують кров), попередити, що ризик кровотечі після процедури в них вищий, ніж у тих, хто цих ліків не приймає. Щодо біопсії на тлі прямих пероральних антикоагулянтів автори висловлюють занепокоєння. Тому скажіть лікарю про всі ліки заздалегідь. Не відміняйте і не продовжуйте їх самостійно: схему вирішує лікар.

За українською адаптованою настановою „Якість ендоскопічних гастроінтестинальних втручань“ (ДЕЦ МОЗ, 2017), до можливих ускладнень гастроскопії належать кровотеча, перфорація (отвір у стінці органа), інфекції та побічні ефекти седації чи анестезії; NHS наголошує, що ускладнення гастроскопії рідкісні. Після колоноскопії в рідкісних випадках можливі реакція на седацію, сильна кровотеча та невеликий розрив стінки кишки. Про біопсію загалом NHS пише, що після неї можуть бути біль чи дискомфорт, інколи інфекція, а при деяких видах біопсії є ризик внутрішньої кровотечі. Звичайні явища: після гастроскопії біль у шлунку й горлі, що має минути за кілька годин; після колоноскопії здуття чи спазми 2–3 години й трохи крові в калі протягом кількох днів. Про седацію та її наслідки — на сторінці «Седація під час ендоскопії».

NHS радить терміново звернутися до закладу, де проводили гастроскопію, якщо після неї з’явилися висока температура, відчуття жару, холоду чи озноб, а також чорні, як дьоготь, випорожнення. Після колоноскопії NHS радить те саме при сильній кровотечі з заднього проходу чи кровотечі, що посилюється, сильному болю в животі чи болю, що наростає, високій температурі.

Якщо після гастроскопії блювання не припиняється, ви блюєте кров’ю, відчуваєте задишку, сильний біль у животі чи грудях або біль, що посилюється, NHS у таких випадках радить викликати швидку або негайно їхати до відділення невідкладної допомоги. В Україні телефонуйте 103 — диспетчер вирішить, чи направити бригаду, — або попросіть когось негайно відвезти вас до лікарні (не сідайте за кермо самі).

Одразу телефонуйте 103 при значній зовнішній кровотечі, блюванні кров’ю, гострому болю в черевній порожнині чи/та поперековому відділі, ознаках внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо), раптовому болю в грудній клітці та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

За наказом № 693, матеріал, узятий під час біопсії, у повному обсязі направляють на патогістологічне дослідження: його забороняється фрагментувати так, щоб порушилась цілісність, і розділяти між різними лабораторіями. Зразок слід помістити у формалін протягом 30 хвилин після взяття, а матеріал, який довше лишався без фіксуючої рідини, дослідженню не підлягає. Лікар-патологоанатом описує знайдені зміни та формулює висновок. Де саме досліджують зразки з ендоскопії в медичній мережі ЕКСПЕРТ і в який строк буде висновок, уточніть під час запису.

За інформацією зі сторінки послуги мережі ЕКСПЕРТ, біопсію у Львові виконують під час гастроскопії, колоноскопії чи ректороманоскопії. В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому лікаря й умови проведення ендоскопії уточніть під час запису. Чи виконують ендоскопію з біопсією дітям і з якого віку, також уточніть під час запису.

Якщо обстеження ще не було, почніть з консультації гастроентеролога. Саме дослідження описано на сторінках гастроскопії і колоноскопії. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Чи потрібна біопсія, вирішує лікар.