Лікування ерозії шлунка у Львові

Ерозія шлунка — це поверхневий дефект слизової оболонки, який лікар бачить під час ендоскопічного огляду. Міжнародний Кіотський консенсус щодо гастриту, спричиненого H. pylori (2015), визначає ерозії як поверхневі дефекти слизової діаметром менше 3 або 5 мм і зазначає, що їхнє значення залежить від причини. Тому лікування починають із пошуку того, що спричинило ерозію.

Виразка глибша. За уніфікованим клінічним протоколом МОЗ «Пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки у дорослих і дітей» (наказ № 1514 від 25.08.2023), це ушкодження епітелію, що розповсюджується у м’язову пластинку слизової оболонки; протокол попереджає, що виразка може призвести до ускладнень, зокрема гострих шлунково-кишкових кровотеч або перфорацій. Про лікування глибших дефектів — на сторінці лікування виразки шлунка та дванадцятипалої кишки.

Кіотський консенсус радить описувати ерозії окремо від гастриту, тобто запалення слизової (про нього — на сторінці лікування гастриту), і визнає, що природний перебіг і клінічне значення ерозій ще потребують уточнення. Ерозії стравоходу при рефлюксі (ерозивний езофагіт) — окрема тема, про неї йдеться на сторінці лікування ГЕРХ.

За Кіотським консенсусом, ерозії бувають на тлі інфекції H. pylori, але частіше їх спричиняють ліки, що пошкоджують слизову, особливо аспірин і нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) — поширена група знеболювальних. Українська клінічна настанова «Пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки» (ДЕЦ МОЗ, 2023) зазначає, що всі НПЗЗ відрізняються за частотою гастродуоденальних ерозивно-виразкових ушкоджень, а прийом аспірину чи НПЗЗ та інфекція H. pylori є незалежними факторами ризику виразкової хвороби.

Британська NHS на сторінці про гастрит серед причин ушкодження слизової називає ще надмірне вживання алкоголю, сильний стрес чи тяжку хворобу та операції на шлунку. Протокол МОЗ № 1514 для профілактики виразки радить уникати паління, надмірного вживання алкоголю і неконтрольованого прийому НПЗЗ.

Кіотський консенсус зазначає, що більшість людей з ендоскопічними ознаками гастриту чи ерозіями скарг не мають, а диспептичні симптоми погано збігаються з ознаками гастриту під час огляду. Протокол МОЗ «Диспепсія» (наказ № 600, первинна ланка) до типових диспептичних скарг відносить біль і печію в епігастрії (верхній частині живота), раннє насичення та неприємне переповнення після їжі; з такими скаргами лікар може направити на гастроскопію.

Той самий протокол перелічує тривожні ознаки, за яких обов’язково рекомендовано ендоскопічне обстеження, за потреби з біопсією: ознаки шлунково-кишкової кровотечі (блювання з домішками крові, мелена), немотивована анемія, немотивована прогресуюча втрата ваги, прогресуюча дисфагія (утруднене ковтання), персистуюче блювання, підвищення ШОЕ чи лейкоцитоз, надключична лімфаденопатія (збільшені лімфовузли над ключицею) та симптоми диспепсії, які вперше з’явилися після 45 років.

Ознаки кровотечі не чекають планового запису. Пам’ятка для пацієнтів у протоколі МОЗ № 1514 називає тривожними симптомами внутрішньої кровотечі, що потребують негайного звернення до лікаря, блювоту з домішками крові яскраво-червоного або темнішого кольору, схожу на кавові гранули, дуже темний або дьогтеподібний кал і раптовий різкий біль у животі, що постійно посилюється. Британська NHS на сторінці про гастрит відносить до таких випадків блювання яскраво-червоною кров’ю чи блювоту, схожу на кавову гущу, чорний липкий кал із різким запахом і раптовий сильний біль у животі чи грудях. NHS у таких випадках радить викликати швидку або негайно їхати до відділення невідкладної допомоги. В Україні телефонуйте 103 — диспетчер вирішить, чи направити бригаду, — або попросіть когось негайно відвезти вас до лікарні (не сідайте за кермо самі).

Ерозію видно під час гастроскопії, ендоскопічного огляду стравоходу, шлунка й дванадцятипалої кишки. Як підготуватися до процедури і як вона проходить, читайте на сторінці гастроскопія (ФГДС). Далі важливо зрозуміти причину: лікар уточнює, які ліки ви приймаєте, і за потреби призначає тест на H. pylori.

Протокол МОЗ № 1514 насамперед називає методи, які виявляють саму бактерію, її антиген або продукти її обміну: гістологічне й мікробіологічне дослідження біоптату, тест на антиген у калі, швидкий уреазний тест і 13С-сечовинний дихальний тест. Серологічні тести (антитіла в крові), за клінічною настановою до цього наказу, не розрізняють активну й перенесену інфекцію, тому не підходять для оцінки успіху лікування. Які тести бувають і чим вони відрізняються, пояснюємо на сторінці тест на Helicobacter pylori.

Лікування залежить від причини. Британська NHS для гастриту перелічує такі варіанти: антибіотики; ліки, що контролюють кислотність (антациди, інгібітори протонної помпи, альгінати); розмова з лікарем про відміну протизапальних знеболювальних чи аспірину і заміну іншим засобом, якщо це можливо; відмова від алкоголю, якщо гастрит спричинений ним.

Якщо причина — НПЗЗ. Окремих рекомендацій щодо лікування ерозій у дорослих українська настанова щодо пептичної виразки не дає; її положення для виразок такі: якщо є гастродуоденальна виразка чи кровотеча з виразки, прийом НПЗЗ слід припинити, доки ураження не загояться, а в разі відновлення прийому потрібна постійна профілактика інгібіторами протонної помпи. Тим, хто лише починає тривалий прийом НПЗЗ, настанова вважає доцільним тестування на H. pylori і лікування інфекції, а пацієнтам із високим ризиком, які вже тривало приймають аспірин, — рекомендує.

Якщо виявили H. pylori. Кіотський консенсус рекомендує пропонувати ерадикаційну терапію кожному інфікованому, якщо немає вагомих міркувань проти, зокрема супутніх хвороб. Схему, тривалість і контроль лікування визначає лікар. Дозу й тривалість прийому ліків, що знижують кислотність, теж призначає лікар; не продовжуйте й не припиняйте їх самостійно.

Протокол МОЗ № 1514 (для пептичної виразки) передбачає обов’язковий контроль ефективності ерадикації: між завершенням антибіотиків і контролем мають минути щонайменше 4 тижні, а після припинення інгібіторів протонної помпи — щонайменше 2 тижні. Якщо контрольна ендоскопія не потрібна, протокол передбачає 13С-сечовинний дихальний тест або моноклональний аналіз калу на антиген. Клінічна настанова до цього наказу додає, що в період 4–6 тижнів після лікування не слід застосовувати антибіотики чи препарати вісмуту, щоб забезпечити оптимальне тестування.

Для виразки шлунка протокол передбачає контрольну ендоскопію. Чи потрібна повторна гастроскопія при ерозіях, лікар вирішує з урахуванням причини і результатів першого огляду.

Пам’ятка для пацієнтів у протоколі МОЗ № 1514 (про пептичну виразку) радить не переїдати, не їсти на ніч, не вживати дуже гарячої та дуже холодної їжі, їсти неквапливо 4–5 разів на день в одні й ті ж години, відмовитися від куріння й алкоголю та уникати продуктів, що посилюють виділення шлункового соку: кави, шоколаду, кетчупів, жирних, смажених і гострих страв, газованих напоїв, кислих соків, маринадів.

Британська NHS для полегшення симптомів гастриту радить менше пити напоїв із кофеїном, схуднути за надмірної ваги, не їсти за 3–4 години до сну, не вживати кислого, газованого, гострого та жирного, не пити алкоголь і не курити. Водночас NHS наголошує, що важливо дотримуватися порад щодо лікування, які дав лікар.

У медичній мережі ЕКСПЕРТ шлях пацієнта з ерозією шлунка починається з консультації гастроентеролога. Якщо потрібні гастроскопія, лабораторні аналізи чи інші дослідження, лікар скаже, які саме, а після підтвердження діагнозу пояснить план і подальший контроль. В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому гастроентеролога уточніть під час запису за телефоном або через форму на сторінці. На прийом візьміть висновки попередніх гастроскопій, результати аналізів і перелік усіх ліків, зокрема знеболювальних, аспірину й антикоагулянтів.

Одразу телефонуйте 103 при блюванні кров’ю, гострому болю в черевній порожнині чи/та поперековому відділі, ознаках внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо) та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Діагноз і план лікування визначає лікар після огляду та обстеження.