Лікування раку підшлункової залози у Львові

Лікування раку підшлункової залози у Львові, як і загалом в Україні, спирається на Стандарт медичної допомоги «Рак підшлункової залози» (наказ МОЗ від 15.10.2025 № 1573) і клінічну настанову, на якій ґрунтується стандарт. Стандарт стосується аденокарциноми підшлункової залози. Документ прямо визнає, що результати лікування цієї хвороби залишаються незадовільними, а рання діагностика та початок лікування, за стандартом, сприяють попередженню інвалідизації та передчасної смерті.

Серед чинників, пов’язаних із підвищеним ризиком, стандарт називає:

• куріння сигарет і вживання алкоголю;
• вплив хімічних речовин і важких металів (пестициди, азбест, бензол та інші);
• захворювання пародонту, підвищений індекс маси тіла, низьку фізичну активність;
• вперше виявлений інсулінонезалежний діабет, зокрема в людей літнього віку з нижчим індексом маси тіла, зниженням маси тіла або без цукрового діабету в сімейному анамнезі;
• спадковий панкреатит і спадкові синдроми (Лінча, Пейтца-Єгерса, синдром сімейної злоякісної меланоми), мутації BRCA1/2 у родині.

Спостереження за людьми з груп ризику (хронічний, аутоімунний чи спадковий панкреатит, інсулінонезалежний цукровий діабет, сімейні злоякісні синдроми, ожиріння, старший вік), за стандартом, відбувається у закладах, що надають первинну медичну допомогу.

Британська настанова NICE NG12 радить направляти за терміновим онкологічним маршрутом людей від 40 років із жовтяницею. Людям від 60 років, які худнуть і мають діарею, біль у спині чи животі, нудоту, блювання, закреп або вперше виявлений діабет, NICE радить розглянути термінову КТ (або УЗД, якщо КТ недоступна). Це британська маршрутизація, а не українська норма; в Україні з такими скаргами не відкладайте візит до лікаря.

За стандартом МОЗ, для початкового дослідження зазвичай використовують трансабдомінальне УЗД: воно може показати утворення в проєкції підшлункової залози, розширення вірсунгової протоки чи жовчних проток, збільшені лімфатичні вузли. Але газ у кишечнику й особливості статури обмежують можливості методу для стадіювання, тому всім пацієнтам із клінічною підозрою на рак стандарт передбачає КТ органів черевної порожнини за панкреатичним протоколом, якщо немає протипоказань. Детальніше про перше обстеження — на сторінці УЗД підшлункової залози.

МРТ, за стандартом, може доповнити КТ, наприклад коли пухлину на КТ не видно або є алергія на контрастну речовину. Ендоскопічне УЗД застосовують для стадіювання при кістозних пухлинах, а також коли протипоказані і МРТ, і КТ з контрастуванням; ПЕТ-КТ за можливості й необхідності — пацієнтам із високим ризиком метастазів. Якщо таке обстеження потрібне, лікар пояснить, де його пройти.

Лабораторні дослідження за стандартом включають загальний аналіз крові, показники функції печінки, раковоембріональний антиген і вихідний рівень онкомаркера CA 19-9 (при механічній жовтяниці його визначають лише після декомпресії та нормалізації рівня білірубіну). Як здати онкомаркери, читайте на сторінці тест на онкомаркери.

Чи належить пухлина до резектабельних, гранично-резектабельних, місцевопоширених чи метастатичних, визначає мультидисциплінарна команда за критеріями стандарту після спеціальної візуалізації підшлункової залози й повного визначення стадії. Як бажаний критерій стандарт називає, щоб між передопераційною КТ та операцією минало не більше 4 тижнів. Якщо пухлина гранично-резектабельна, перед можливою операцією стандарт передбачає неоад’ювантну терапію терміном до шести місяців, а потім повторну оцінку.

Стандарт МОЗ називає хірургічну резекцію єдиним потенційно радикальним методом лікування. Обсяг втручання залежить від розташування й розміру пухлини:

• пухлина голівки — відкрита чи малоінвазивна панкреатодуоденальна резекція (операція Whipple) з видаленням навколишніх лімфатичних вузлів;
• пухлина тіла чи хвоста — дистальна резекція підшлункової залози; такі пухлини, за стандартом, зазвичай діагностують на поширеній стадії, і вони рідко бувають резектабельними;
• дифузне ураження або пухлина в кількох ділянках залози — може знадобитися тотальна панкреатектомія.

Дренування жовчних проток перед плановою операцією, за стандартом, не є рутинним: рішення ухвалюють індивідуально, крім випадків, коли його не можна відкладати. Якщо під час операції виявляють, що пухлину видалити неможливо, пацієнтам із жовтяницею виконують біліодигестивний анастомоз (обхідне з’єднання жовчної протоки з кишкою), а в деяких випадках можуть розглянути гастроєюностомію (з’єднання шлунка з тонкою кишкою). Клінічна настанова називає з’єднання підшлункової залози з кишкою (анастомоз) основною причиною ускладнень і летальних наслідків після панкреатодуоденальної резекції: можливі його неспроможність, абсцес, утворення нориць. Британська NHS попереджає, що відновлення після операції з приводу раку підшлункової залози може тривати довго, а команда фахівців має обговорити з вами всю користь і побічні ефекти.

За стандартом МОЗ, системну терапію застосовують на всіх стадіях раку підшлункової залози: перед операцією (неоад’ювантна), після неї (ад’ювантна), а також при місцевопоширеному, метастатичному чи рецидивному захворюванні. Ад’ювантну терапію стандарт передбачає призначати протягом 12 тижнів після операції, але не раніше повного відновлення пацієнта, і проводити впродовж 6 місяців, якщо немає ознак рецидиву чи тяжких проявів токсичності.

При місцевопоширеному раку лікування призначають індивідуально, з урахуванням загального стану пацієнта, молекулярно-генетичного тестування й ускладнень. Якщо пухлина добре відповідає на медикаментозну терапію, команда може розглянути можливість операції. У деяких випадках, за стандартом, може бути застосована променева терапія. Як бажаний критерій стандарт передбачає за необхідності генетичне консультування й тестування на спадкові та соматичні мутації (BRCA1/2, MSI/dMMR, NTRK, KRAS, BRAF).

Серед поширених побічних ефектів хіміотерапії британська NHS називає втому, нудоту й блювання, біль у роті та горлі, ослаблення імунітету з більшим ризиком інфекцій, анемію, схильність до кровотеч і синців, закреп або діарею, тимчасове випадіння волосся, оніміння чи поколювання в кистях і стопах, проблеми з пам’яттю та тромби. Більшість людей мають якісь побічні ефекти, але не всі з переліку, а лікарі можуть запропонувати засоби, щоб їх полегшити. NHS також попереджає, що деякі види хіміотерапії можуть вплинути на фертильність тимчасово або назавжди, а препарати хіміотерапії можуть бути дуже шкідливими для майбутньої дитини, тому під час лікування важлива контрацепція. Як проходить лікування, читайте на сторінці хіміотерапія.

Клінічна настанова «Рак підшлункової залози» пояснює, що пухлина або операція можуть порушити вироблення травних ферментів (екзокринна недостатність). Через це гірше засвоюється їжа, з’являються жирні випорожнення (стеаторея), спазми в животі, втрата маси тіла та недоїдання. Пацієнтам із такими симптомами настанова рекомендує замісну терапію ферментами підшлункової залози; препарат і дозу визначає лікар.

Якщо пухлина перекриває жовчні протоки, а під час першого обстеження встановили, що видалити її неможливо, найкраще полегшення, за настановою, забезпечує ендоскопічний біліарний стент. Настанова також звертає увагу на підвищений ризик венозних тромбозів, рекомендує пацієнтам із місцевопоширеним або метастатичним раком оцінку харчування в дієтолога і перевіряти, чи немає депресії та інших психологічних проблем. Стандарт МОЗ вимагає забезпечувати пацієнтів із прогресуючим захворюванням адекватним знеболенням і паліативною допомогою.

Пацієнтам після операції з приводу раку підшлункової залози стандарт МОЗ рекомендує огляд онколога кожні 3–6 місяців протягом 2 років, потім кожні 6–12 місяців за клінічними показаннями, загалом не менше 5 років. У перші 2 роки кожні 3–6 місяців також визначають рівень CA 19-9 і роблять контрольну КТ грудної клітки, черевної порожнини й таза з контрастом. Якщо під час спостереження виявили рецидив, стандарт як бажаний крок передбачає підтверджувальну біопсію.

Британська NHS радить терміново звернутися до лікаря, якщо пожовтіли білки очей або шкіра, блювання триває понад 2 дні чи діарея понад 7 днів. Якщо під час хіміотерапії піднялася температура, з’явилися інші ознаки інфекції, пульсівний чи переймоподібний біль, набряк і тепло в руці чи нозі, NHS радить негайно зателефонувати команді, яка вас лікує: це можуть бути ознаки інфекції чи тромбу, які можуть потребувати швидкого лікування.

Одразу телефонуйте 103 при гострому болю в черевній порожнині чи/та поперековому відділі, значній зовнішній кровотечі, блюванні кров’ю, кровохарканні, ознаках внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо), раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, раптовому болю в грудній клітці, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

На консультації онколога в медичній мережі ЕКСПЕРТ лікар вивчить результати ваших обстежень, призначить потрібні аналізи й обстеження, пояснить можливі етапи лікування та побічні ефекти. План лікування, за стандартом МОЗ, визначає мультидисциплінарна команда і погоджує його з вами. Якщо пухлину виявили в жовчному міхурі чи жовчних протоках, читайте сторінку лікування раку жовчного міхура.

В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому онколога уточніть під час запису. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці, а вартість консультації й обстежень уточніть в адміністратора під час запису.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Схему лікування раку підшлункової залози визначають онкологи після обстеження; не починайте й не припиняйте лікування самостійно.