Загальний аналіз крові дитини у Львові

Загальний аналіз крові (ЗАК) — лабораторне дослідження, яке показує кількість і розмір клітин крові. За визначенням американського довідника MedlinePlus, повний аналіз крові — це група тестів, що вимірюють кількість і розмір різних клітин: червоних, які переносять кисень, білих, які борються з інфекціями, і тромбоцитів, які допомагають крові згортатися. Також визначають гемоглобін, гематокрит і середній розмір еритроцитів.

В Україні склад ЗАК описано в клінічному протоколі «Залізодефіцитна анемія у дітей та дорослих» (наказ МОЗ від 05.10.2026 № 1498): аналіз виконують на автоматичному гематологічному аналізаторі з визначенням гемоглобіну, еритроцитів, еритроцитарних індексів, гематокриту, лейкоцитів, лейкоцитарної формули, тромбоцитів і швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ). Який саме набір показників буде у вашому бланку, уточніть у лікаря чи адміністратора.

ЗАК — лише один з інструментів. MedlinePlus нагадує, що для діагнозу лікар враховує також історію хвороби, симптоми й інші чинники, а за потреби призначає додаткові обстеження.

Причини можуть бути різні, і саме лікар визначає, чи потрібен аналіз вашій дитині:

• з’ясувати причину скарг і допомогти діагностувати захворювання крові, інфекції чи порушення імунітету (MedlinePlus);
• простежити за станом або лікуванням, що можуть впливати на кількість клітин крові, зокрема за інфекціями й анемією (MedlinePlus);
• підтвердити чи виключити анемію: для дітей віком від 2 місяців до 5 років протокол № 1498 радить оцінити блідість долонь і за помірної блідості скерувати дитину на ЗАК;
• як частину планового профілактичного огляду (див. нижче).

Якщо ви не знаєте, з чого почати, запишіться на консультацію педіатра: лікар розпитає про скарги, огляне дитину й вирішить, чи потрібен аналіз.

За Порядком профілактичних медичних оглядів дітей віком від 4 до 18 років (наказ МОЗ від 03.12.2024 № 2003) загальний аналіз крові входить до переліку досліджень у 5, 10 і 14 років, разом з аналізом крові на глюкозу та загальним аналізом сечі. Огляд проводить лікар з надання первинної медичної допомоги, а інші лабораторні дослідження призначають за показаннями за його направленням. Про аналіз сечі — окрема сторінка: загальний аналіз сечі дитини.

У Порядку для дітей від народження до 4 років загальний аналіз крові серед досліджень не названо. Для недоношених немовлят протокол № 1498 радить планово робити ЗАК лише у віці 12 місяців, а за підозри на анемію — за індивідуальними показаннями незалежно від віку дитини.

Про плановий візит до лікаря читайте на сторінці плановий огляд дитини, а про довідки для навчального закладу — на сторінці медогляд для садочка і школи.

Аналіз крові не є обов’язковою частиною обстеження при будь-якому кашлі чи підвищеній температурі. Клінічна настанова, заснована на доказах, «Пневмонії у дітей» (2022, наказ МОЗ № 1380) не радить рутинно проводити аналіз крові при нетяжкій пневмонії: показники запалення (СРБ чи кількість лейкоцитів) не можуть надійно відрізнити вірусну пневмонію від бактеріальної. При госпіталізації дітей із тяжкою пневмонією та сама настанова, навпаки, рекомендує загальний аналіз крові. Настанова не поширюється на пневмонію новонароджених.

Настанова «Бронхіоліти у дітей» (2023, наказ МОЗ № 1158) зазначає, що аналізи крові, зокрема повний аналіз крові, не мають значення для лікування бронхіоліту. Тож якщо лікар не призначив аналіз, це не означає, що дитину не обстежили: рішення залежить від скарг, огляду й тяжкості стану.

Схоже і з вакцинацією. За Положенням про організацію і проведення профілактичних щеплень (додаток до наказу МОЗ від 16.09.2011 № 595) перед щепленням обов’язковий медичний огляд: збирання анамнезу, термометрія, огляд шкіри та слизових оболонок, аускультація. Аналізу крові серед цих етапів немає; додаткове обстеження призначають, коли виявлено негативні зміни у стані здоров’я. Докладніше — на сторінці вакцинація дітей.

Настанова ВООЗ щодо забору крові (2010) зазначає, що вибір вени, пальця чи п’ятки залежить від того, скільки крові потрібно та який аналіз виконують. Капілярна кров (з пальця чи п’ятки) підходить лише для обмеженої кількості тестів. У таблиці ВООЗ для капілярного забору п’ятку вказано для дітей приблизно від народження до 6 місяців (маса 3–10 кг), палець — для дітей старших за 6 місяців (понад 10 кг).

Український протокол № 1498, який описує діагностику анемії, рекомендує для ЗАК автоматизовані аналізатори й венозну кров. Це документи з різним призначенням, тому коли дитині підійде вена, а коли палець, вирішує медпрацівник. У медичній мережі ЕКСПЕРТ кров беруть з пальця або з вени залежно від віку дитини та обсягу дослідження, тому про спосіб, який підходить вашій дитині, спитайте заздалегідь.

Ми свідомо не наводимо таблиць норм. Чинних українських документів з віковими межами для всіх показників ЗАК у дітей ми не знайшли, а MedlinePlus пояснює: референсні діапазони можуть різнитися для різних груп (наприклад, окремі для дітей і дорослих), а різні лабораторії через різні методи використовують різні діапазони. Порівнювати результат слід з діапазоном, указаним у бланку саме вашої лабораторії, а не з таблицею з інтернету.

За даними MedlinePlus, результат поза межами діапазону не завжди означає захворювання, що потребує лікування, а результат у межах не завжди гарантує здоров’я. На цифри можуть впливати харчування, активність, ліки, недостатнє споживання води. Тому цифри зіставляє зі скаргами й оглядом лікар, а не батьки самостійно.

Якщо вам потрібне пояснення результату, запишіться до педіатра. А якщо лікар виявить анемію, про можливі наступні кроки читайте на сторінці лікування анемії у дітей.

Одразу телефонуйте 103 при непритомності або порушенні притомності, судомах, раптовому розладі дихання, значній зовнішній кровотечі, ознаках внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо) та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11). Такі стани потребують невідкладної допомоги, а не планового аналізу за записом.

Окремо про блідість. За УКПМД «Інтегроване ведення хвороб дитячого віку» (наказ МОЗ від 14.09.2021 № 1945; документ стосується дітей до 5 років) виражена блідість долонь — ознака тяжкої анемії, при якій дитину терміново направляють до стаціонару. Помірна блідість — привід визначити рівень гемоглобіну. Тож якщо ви помітили виражену блідість долонь у дитини до 5 років, не чекайте планового запису, а зверніться до лікаря терміново.

Педіатрія й лабораторія — напрями медичної мережі ЕКСПЕРТ, а в одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому педіатра й забору крові у дітей уточніть під час запису.

Записатися на загальний аналіз крові дитини можна за телефоном або через форму на сторінці. Під час запису спитайте в адміністратора про вартість, про підготовку саме для вашої дитини, про вік, з якого беруть кров, і про те, чи потрібне направлення. Результат лікар зіставляє зі скаргами й оглядом, а за потреби призначає додаткові дослідження.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Діагноз, потребу в аналізі та тлумачення результатів визначає лікар за оглядом дитини.