Рентген кульшових суглобів у дітей у Львові

Рентген кульшових суглобів у дітей — це знімок тазу, на якому видно обидва тазостегнові суглоби одразу. Клінічна настанова МОЗ/ДЕЦ з дисплазії (2016, адаптація AAP і AAOS; перегляд у ній планували на 2020 рік) описує дослідження в передньо-задній проєкції та в додатковому положенні.

Лікар-рентгенолог дивиться на форму кульшової западини, положення голівки стегнової кістки в ній і наявність та розмір центра окостеніння в голівці. Знімок є частиною обстеження, а не діагнозом: тактику визначає лікар за оглядом дитини й усіма результатами разом. Знімок усього тазу описано на сторінці оглядовий рентген кісток таза, а для дорослих є окрема сторінка рентген кульшового суглоба.

У немовляти голівка стегнової кістки спершу складається лише з хряща, тому, як пояснює клінічна настанова МОЗ, у перші місяці життя рентгенографія має обмежену цінність. Надійнішою вона стає у віці 4–6 місяців, коли в голівці з’являється центр окостеніння; Американська академія педіатрії (AAP) формулює так само. До цього суглоб краще показує УЗД, яке бачить хрящ. Американські критерії ACR розписують вибір за віком:

Джерела сходяться: рентген можливий із 4 місяців, у 4–6 місяців підходять і УЗД, і рентген; після 6 місяців, за настановою МОЗ і ACR, перевагу має рентген. Метод для вашої дитини обирає лікар. Рентген не роблять «для профілактики» всім поспіль: санітарні правила МОЗ не передбачають профілактичних рентгенологічних обстежень дітей до 15 років.

Новонародженому рентген не рекомендують, навіть якщо огляд виявив нестабільність суглоба: за настановою МОЗ, знімок має обмежене значення й не змінює тактику лікування. У такому разі (позитивна ознака Ортолані чи Барлоу) дитину направляють до ортопеда: направлення термінове, але не екстрене. Не рекомендує настанова й УЗД усім новонародженим без винятку: його призначають, щоб уточнити сумнівний огляд або обстежити дітей із факторами ризику. Для візуалізації до 6 місяців вона називає тазове передлежання, родинний анамнез і клінічну нестабільність; AAP додає стурбованість батьків, неправильне сповивання й сумнівний огляд.

Дисплазія може проявитися пізно: за NHS, у старшому дитинстві чи підлітковому віці з’являються біль у стегні або паху й відчуття клацання під час руху. Таким дітям підозрювану дисплазію підтверджують рентгеном, бо старші кістки на знімку видно чіткіші; так само настанова МОЗ радить рентген від 6 місяців. Біль у стегні, паху чи навіть лише в коліні та кульгання бувають і за інших причин. Приклади з описів шотландської служби NHS inform:

• хвороба Пертеса: порушення кровопостачання голівки стегнової кістки; її найчастіше виявляють у віці 4–9 років, а за описом Oxford University Hospitals, дітям під спостереженням зазвичай кожні 3–4 місяці роблять огляд і рентген;
• епіфізеоліз голівки стегнової кістки (SUFE): виникає у 11–16 років, найчастіше у 12–14; діагноз підтверджують за оглядом і, за потреби, рентгеном.

Це приклади, а не діагнози: причину болю чи кульгання встановлює лікар. Клацання в суглобі оцінює лише він: NHS включає його до симптомів дисплазії, а AAP зауважує, що окремі високотонові клацання, які дає рух м’яких тканин, ознакою дисплазії не є.

Для дітей до 5 років із раптовим кульганням ACR розрізняє ситуації. Коли болить певне місце на нозі й інфекції не підозрюють, першим кроком названо рентген цієї ділянки. Коли скарги нечіткі й інфекції не підозрюють, першим доречним знімком названо рентген гомілки, а рентген тазу зазвичай недоречний. Коли підозрюють інфекцію кульшового суглоба, першими називають УЗД або МРТ, а рентген тазу лише може бути доречним. Якщо дитина впала з висоти або отримала тяжку травму, викликайте швидку (103): за наказом МОЗ № 583 від 26.03.2021 бригада виїжджає при травмах, які загрожують життю, і нещасних випадках будь-якого характеру. Не чекайте планового знімка й тоді, коли дитина зовсім не може спиратися на ногу або має сильний біль у стегні з температурою: NHS inform радить у таких випадках звернутися до лікаря без відкладання. Дивіться також рентген колінного суглоба і рентген стегнової кістки.

RadiologyInfo (RSNA та ACR) зазначає, що рентгенівські знімки менш докладні, ніж КТ чи МРТ, тому можуть знадобитися додаткові дослідження. У немовлят є ще одне обмеження: настанова МОЗ застерігає, що огляд, рентген і УЗД кульшових суглобів можуть давати і хибнопозитивні, і хибнонегативні результати. AAP зауважує: дрібні відхилення на знімку, як-от збільшений ацетабулярний індекс, не завжди означають хворобу, і межу між варіантом розвитку та хворобою обговорюють досі.

Рентген використовує іонізуюче випромінювання, тому його призначають лише тоді, коли користь від знімка переважає. NHS зазначає, що серйозні ускладнення рідкісні, а лікар оцінює ризики ще до направлення. RadiologyInfo уточнює для дітей: дуже малий, але статистично значущий ризик раку впродовж життя є в тих, хто отримав надмірне опромінення; налаштування апаратів оптимізують до найменшої дози, потрібної для якісного знімка, а саме опромінення зазвичай триває менше секунди. За санітарними правилами МОЗ, пацієнт або його законний представник має право на інформацію про очікувану чи отриману дозу.

Українські документи (наказ МОЗ № 294 від 04.06.2007 і Загальні правила радіаційної безпеки, наказ № 51/151 від 16.02.2017) встановлюють такі запобіжники:

• рентген призначає лікуючий лікар за обґрунтованими клінічними показаннями; лікар-рентгенолог остаточно вирішує про доцільність і може відмовити, якщо знімок призначено необґрунтовано;
• перед дослідженням лікар інформує про обґрунтованість процедури, ризики, можливість відмови й наявні альтернативні методи діагностики;
• екранування гонад, щитоподібної залози й очей обов’язкове, а в дітей раннього віку закривають усе тіло за межами досліджуваної ділянки; поле опромінення має бути мінімальним;
• дозу записують у картку обліку дозових навантажень, яку вклеюють в історію розвитку дитини;
• результати попередніх досліджень передають разом з карткою, щоб без потреби не повторювати знімки.

Є й нюанс: AAP зазначає, що знімок повторюють, якщо таз повернутий або захисний екран закриває суглоб. Беріть із собою попередні знімки й УЗД, а лікаря запитайте, чому призначено саме рентген і чи не достатньо УЗД.

У висновку можуть бути терміни «центр окостеніння», «ацетабулярний індекс», «лінія Шентона», «дистанції H і d»: це кути й відстані, які порівнюють з віковими нормами та між правим і лівим боком. Настанова МОЗ наголошує, що важливу роль відіграє асиметрія, а рішення про лікування ґрунтується на результатах усього обстеження. Опис і знімки віддайте лікарю, який вас направив: педіатру чи ортопеду з досвідом роботи з дітьми.

Якщо дисплазію підтвердять, NHS зазначає, що лікування зазвичай добре виправляє проблему. Вона іноді минає сама, але більшості немовлят лікування потрібне: найчастіше це м’яка тканинна шина (стремена Павліка), яку носять 6–12 тижнів залежно від тяжкості; рідко потрібна операція. За настановою МОЗ, під час лікування контроль роблять УЗД або рентгеном залежно від віку, а до 6 місяців, за ACR, зазвичай УЗД, а не рентген.

Послуга є в переліку рентген-діагностики медичної мережі ЕКСПЕРТ у Львові. Знімки роблять на цифровому рентген-апараті, а зображення оцінює лікар-рентгенолог. У мережі приймають і дорослих, і дітей, працюють напрями рентген-діагностики, ультразвукової діагностики, ортопедії й травматології та педіатрії. Де саме стоїть апарат, в які години він працює і чи приймають немовлят, уточніть в адміністратора під час запису.

Записатися можна за телефоном або через форму на цій сторінці, вартість уточніть в адміністратора. Запитайте заздалегідь:

• чи потрібне направлення і з якого віку приймають дітей;
• скільки знімків (проєкцій) призначено й чому саме рентген;
• чи можна бути з дитиною в кабінеті і хто допомагає її втримати;
• у якому вигляді й коли буде опис.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Рішення про обстеження дитини ухвалює лікар з урахуванням її віку й стану.