Лікування хропіння у дітей у Львові

Хропіння означає, що під час сну повітря проходить через звужені верхні дихальні шляхи. За довідником MSD Manual, найчастішою причиною обструктивного апное сну в дитячому віці є збільшення аденоїдів і піднебінних мигдаликів (аденотонзилярна гіпертрофія). Серед інших чинників той самий довідник називає ожиріння, алергічний риніт, поліпи носа, недорозвинену чи зміщену назад нижню щелепу, деякі ліки, мукополісахаридози та хвороби, що знижують тонус м’язів.

Українська клінічна настанова «Тонзиліт» (ДЕЦ МОЗ, 2021) уточнює важливу деталь: збільшені мигдалики в дитячому віці бувають фізіологічними і самі по собі не свідчать про часті запалення. Патологічним збільшення вважають тоді, коли воно дає симптоми, і головний з них — хропіння. Тому лікар оцінює не лише розмір мигдаликів, а й те, як дитина дихає вночі та як почувається вдень.

Американська академія отоларингології (AAO-HNS) об’єднує такі стани поняттям «обструктивні порушення дихання під час сну». Апное означає, що дитина на короткий час перестає дихати: за MSD Manual, через це рівень кисню в крові може знижуватися, дитина часто прокидається вночі й буває сонною вдень. За тим самим довідником, апное мають близько 2 % дітей, найчастіше у віці від 2 до 6 років.

Батьки зазвичай помічають саме хропіння. Насторожити мають паузи в диханні, хапання ротом повітря, неспокійний сон і зміни в денній поведінці: за MSD Manual, гіперактивність у дитини може бути проявом денної сонливості. Детальний перелік ознак наведено вище на сторінці.

Спершу лікар детально розпитує батьків. Клінічна настанова «Тонзиліт» (в огляді німецьких рекомендацій) називає важливими нічні симптоми (хропіння, паузи в диханні, рясна пітливість, неспокійний сон, незвична поза) і денні: чи важко дитина прокидається, чи дратівлива зранку, чи має проблеми з пам’яттю й концентрацією, чи немає ранкової нудоти й поганого апетиту зранку. Під час огляду оцінюють розмір мигдаликів, пропорції обличчя й будову верхніх дихальних шляхів.

Точно підтвердити апное й оцінити його тяжкість допомагає полісомнографія: нічне дослідження сну, під час якого, за MSD Manual, реєструють зокрема насичення крові киснем і вуглекислий газ у видихуваному повітрі. AAO-HNS (2019) радить направляти на полісомнографію перед тонзилектомією дітей до двох років і дітей з окремими супутніми станами, а також проводити її, коли потреба в операції сумнівна або огляд і розповідь батьків розходяться. Українська настанова «Ожиріння у дітей» (ДЕЦ МОЗ, 2022) для дітей з ожирінням і підозрою на апное радить направлення до пульмонолога на нічну полісомнографію, а якщо її провести неможливо, нічну оксиметрію (вимірювання насичення крові киснем уві сні).

Не кожна дитина, яка хропе, потребує операції. Американська академія педіатрії (AAP, 2012) і MSD Manual описують кілька варіантів, які лікар обирає залежно від причини й тяжкості:

• Спостереження. За MSD Manual, молодших здорових дітей із легким апное, без денних симптомів і тяжких змін на полісомнографії, можна спостерігати до шести місяців.
• Назальні кортикостероїди. За AAP, це варіант для дітей із легким апное, яким аденотонзилектомію робити не можна, або коли легке апное лишилося після операції. Препарат і тривалість визначає лікар.
• Інші ліки. Якщо лікар вважає причиною алергію, MSD Manual згадує також антигістамінні препарати всередину.
• Зниження ваги. AAP радить його дітям із надлишковою вагою разом з іншим лікуванням. MSD Manual зазначає, що схуднення зменшує тяжкість апное, але саме по собі в довгостроковій перспективі рідко буває достатнім.
• CPAP-терапія. Це апарат, який через маску подає повітря під невеликим тиском і не дає дихальним шляхам злипатися уві сні. AAP рекомендує його, якщо аденотонзилектомію не виконують або апное зберігається після неї.

Краплі й спреї для носа дитині підбирає лікар, не починайте їх самостійно.

AAP називає аденотонзилектомію (видалення аденоїдів і піднебінних мигдаликів) лікуванням першої лінії, коли апное спричинене їхнім збільшенням. AAO-HNS рекомендує тонзилектомію дітям з обструктивним апное, підтвердженим нічною полісомнографією. Робоча група української настанови «Тонзиліт» співвідносить розлади дихання під час сну через збільшені мигдалики з хронічним гіперпластичним тонзилітом.

Перед рішенням AAO-HNS радить лікарю розпитати батьків про стани, які можуть покращитися після тонзилектомії: відставання в рості, погану успішність у школі, нічне нетримання сечі, астму й поведінкові розлади. Рішення ухвалюють разом лікар і батьки після огляду та, за потреби, обстеження сну. Як готуватися до втручань, як вони проходять і що буває після них, розповідають окремі сторінки: аденоїдектомія і тонзилектомія.

AAO-HNS радить організувати нічне спостереження в стаціонарі після тонзилектомії дітям до трьох років і дітям із тяжким апное (за полісомнографією: 10 і більше епізодів на годину або зниження насичення крові киснем нижче 80 %).

Операція не завжди остаточно розв’язує проблему. AAO-HNS радить попередити батьків, що порушення дихання уві сні можуть зберегтися або повернутися після тонзилектомії й потребувати подальшого лікування. AAP рекомендує після операції оцінити дитину повторно, а дітям із групи високого ризику або з тими самими симптомами провести об’єктивне обстеження сну. Якщо хропіння повернулося, не чекайте: покажіть дитину лікарю.

Ожиріння MSD Manual відносить до чинників ризику апное, а українська настанова «Ожиріння у дітей» радить лікарю окремо питати таких дітей про звичне хропіння, неспокійний сон, ранковий головний біль і денну сонливість.

Якщо дитина, яка хропе, ще й часто хворіє на отит, скажіть про це на прийомі; про лікування отиту розповідає сторінка лікування отиту в дітей. Дорослих із хропінням обстежують за іншими настановами, про це — сторінка лікування хропіння у дорослих.

Хропіння саме по собі не є невідкладним станом. Проте Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги (наказ МОЗ України від 26.03.2021 № 583, п. 4) серед підстав для виклику називають раптовий розлад дихання, відсутність або неефективність дихання, непритомність, судоми, асфіксію, зокрема через потрапляння стороннього тіла в дихальні шляхи. Якщо щось із цього трапилося з дитиною, телефонуйте 103.

Почати варто з консультації дитячого ЛОР-лікаря: він оглядає носоглотку, оцінює аденоїди, мигдалики й носові ходи і визначає, що заважає дитині дихати вночі. Медична мережа ЕКСПЕРТ працює для дорослих і дітей; в одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово.

Адресу та години прийому дитячого ЛОР-лікаря уточніть під час запису. Записатися на прийом можна за телефоном або через форму на цій сторінці.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Діагноз і план лікування визначає лікар після огляду дитини.