За протоколом МОЗ, при гострому риносинуситі одужання в більшості випадків відбувається без активного лікування ліками. Невелика частина випадків переходить у бактеріальний риносинусит, для якого протокол передбачає антибіотик за чіткими критеріями. Як лікують гайморит ліками і коли призначають антибіотик, ми пояснюємо на сторінці про лікування гаймориту без проколу. Не призначайте собі антибіотик самостійно: лише лікар може визначити необхідність, доцільність і тип антибіотика (ЦГЗ, «Призначати антибіотики — справа лікаря», 18.11.2024).
Для хронічного риносинуситу (симптоми тримаються понад 12 тижнів) тим самим наказом № 1793 затверджено окремий протокол. Серед методів хірургічного лікування пункцію гайморової пазухи він не називає: за ускладнень ідеться про ургентні дренуючі ендоскопічні втручання, а підтверджений хронічний риносинусит може бути показанням до планової ФЕСХ. Для дітей, яким ліки не допомогли, протокол розглядає операцію; найчастіше це аденоїдектомія із промиванням пазух або без нього та ФЕСХ. Докладніше про неї — на сторінці ендоскопічна гайморотомія.
Британський огляд у Postgraduate Medical Journal (Masood та співавт., 2007) називає протипоказання до промивання верхньощелепної пазухи через прокол: вік дитини до 3 років, недорозвинена пазуха, травма дна очниці, гострий гарячковий гайморит, який ще не лікували антибіотиками. Остаточно, чи можна робити пункцію саме вам, лікар з’ясовує після огляду.