Лікування алергічного нежитю (риніту) у Львові

Лікування алергічного риніту у Львові починається з того, щоб переконатися: нежить справді алергічний. Посібник Європейської академії алергології та клінічної імунології (EAACI Allergen Immunotherapy User’s Guide, 2020) описує алергічний риніт як атопічну хворобу верхніх дихальних шляхів, що часто зачіпає й очі. Типові симптоми — закладеність, чхання, свербіж у носі й водянисті виділення; вони бувають сезонними або цілорічними. Проте нежить провокують і дим, холодне повітря, пил, вірусні інфекції, тож схожі скарги не завжди означають алергію.

Британська NHS серед частих причин алергічного риніту називає пилок дерев, трав і бур’янів, кліщів домашнього пилу, лупу тварин (наприклад, собак і котів), плісняву, а також деревний і борошняний пил та латекс. Якщо нежить повертається щороку в той самий сезон, докладніше — на сторінці лікування сезонної алергії на пилок. Про хронічний риносинусит і неалергічний риніт — на сторінці лікування хронічного нежитю.

Чинного уніфікованого клінічного протоколу чи клінічної настанови саме щодо алергічного риніту в реєстрі Державного експертного центру МОЗ ми не знайшли, а старі протоколи 2005–2006 років втратили чинність. Тому спираємося на суміжні українські документи, а де вони мовчать — на європейські настанови.

Уніфікований клінічний протокол «Хронічний риносинусит» (наказ МОЗ № 1793 від 13.10.2023) радить лікарю розпитувати про чхання, водянисті виділення, свербіж у носі, вологість і свербіж очей, а алергічний риніт відносить до факторів ризику риносинуситу. Профілактика риносинуситу, за протоколом, зводиться насамперед до лікування супутніх хвороб, передусім алергічного риніту та бронхіальної астми.

За посібником EAACI, діагноз підтверджує чутливість до конкретного алергену (специфічні IgE), коли контакт із цим алергеном збігається із симптомами. Тож результат тесту лікар зіставляє з тим, коли й де вам гіршає. Почніть із консультації алерголога: він розпитає, огляне й вирішить, чи потрібні тести.

Протокол «Бронхіальна астма у дітей» (наказ МОЗ № 2856 від 23.12.2021) описує обстеження дітей з астмою. Шкірні прик-тести він називає основним діагностичним інструментом із високою чутливістю; визначення специфічних IgE, за протоколом, не перевищує їх за інформативністю і є дорожчим, а загальний IgE не має діагностичного значення для оцінки атопічного статусу. Як проходить метод, читайте на сторінці шкірні алерготести (прик-тести).

За настановою EAACI з імунотерапії при алергічному ринокон’юнктивіті (2018), симптоми контролюють уникненням алергену та ліками, проте в багатьох пацієнтів вони зберігаються, а ліки можуть мати побічні ефекти. Основні групи препаратів:

• кортикостероїди для носа — клінічна настанова ДЕЦ «Бронхіальна астма» (2021) називає інтраназальні кортикостероїди найефективнішим засобом лікування риніту в пацієнтів з астмою; про стероїдні назальні спреї пише й NHS;
• антигістамінні засоби — NHS перелічує краплі, таблетки й назальні спреї;
• сольові розчини — спреї чи розчини для промивання носа NHS радить при алергічному риніті.

Міжнародна настанова ARIA (2019) пропонує простий алгоритм, за яким лікування можна посилювати або зменшувати (крок угору чи крок униз), щоб досягти контролю хвороби. Посібник EAACI попереджає, що після припинення ліків симптоми можуть швидко повернутися, а ліки полегшують стан, але не змінюють природного перебігу алергічної хвороби. Не призначайте собі гормональні чи інші препарати самостійно і не скасовуйте вже призначені: групу, форму й тривалість лікування визначає лікар.

Британська NHS у сезон пилку радить наносити вазелін навколо ніздрів, носити окуляри, приймати душ і перевдягатися після вулиці, тримати вікна зачиненими, не тримати вдома свіжих квітів і уникати диму. При алергічному риніті NHS додає щільні окуляри, синтетичну постіль, пилосос із HEPA-фільтром і не пускати тварин у спальню.

Протокол МОЗ № 2856 для дітей з астмою й ознаками алергії перелічує заходи проти кліща домашнього пилу: спеціальні покриття на ліжка, прибирання килимових покриттів і м’яких іграшок, прання постільної білизни за температури понад 55 °C, засоби проти кліщів для м’яких меблів, механічну вентиляцію. Водночас докази того, що зменшення контакту з алергеном знижує захворюваність при астмі, протокол називає слабкими. Тож прибирання не варто вважати заміною лікування.

Під час АСІТ організм поступово привчають до алергену, який вводять підшкірно або під язик. Настанова EAACI (2018) називає АСІТ єдиним наразі доступним лікуванням, спрямованим на механізм хвороби, яке може змінювати її перебіг, і рекомендує підшкірну та сублінгвальну АСІТ при сезонному й цілорічному алергічному риніті для короткострокової користі. Щоб досягти тривалого ефекту, EAACI радить лікуватися щонайменше 3 роки.

Маршрути ARIA з імунотерапії (2019) у підлітків і дорослих залишають АСІТ для середньотяжкого чи тяжкого риніту або помірної астми, коли попри належне лікування зберігаються загострення, пов’язані з алергеном (за винятком окремих випадків). У дітей і підлітків посібник EAACI (2020) розглядає АСІТ, коли підтверджено чутливість до клінічно значущого алергену, а середньотяжкі чи тяжкі симптоми заважають щоденним справам або сну попри ліки та уникнення алергену. Серед абсолютних протипоказань у дітей і підлітків посібник називає тяжку астму, активну злоякісну пухлину, активні неконтрольовані системні автоімунні хвороби та початок лікування під час вагітності.

Підшкірну АСІТ, за EAACI, проводять у спеціалізованих умовах; після ін’єкцій і після першої дози сублінгвальної АСІТ має бути змога спостерігати пацієнта щонайменше 30 хвилин, а подальші дози під язик можна приймати вдома. Чи підходить вам метод, вирішує алерголог; докладніше — на сторінці підшкірна АСІТ.

Клінічна настанова ДЕЦ «Бронхіальна астма» (2021) зазначає, що в пацієнтів з астмою часто буває риніт, а протокол МОЗ № 2856 відносить алергічний риніт до проявів атопії, які підвищують імовірність діагнозу астми в дітей раннього віку. Якщо до нежитю додалися кашель, свистяче дихання чи задишка, скажіть лікарю; докладніше — на сторінці лікування астми.

У додатку настанови про астму й риніт, пов’язані з роботою, лікарю радять питати дорослих пацієнтів з ринітом або астмою про роботу і матеріали, з якими вони працюють. За настановою, ринокон’юнктивіт може передувати професійній астмі, а з ринітом, можливо пов’язаним з роботою, радять іти до алерголога або лікаря з професійних захворювань. Якщо поза роботою вам краще, скажіть про це лікарю.

Для дітей і підлітків з алергічним ринітом посібник EAACI (2020) називає пероральні й місцеві антигістамінні засоби, назальні кортикостероїди та антагоністи лейкотрієнових рецепторів, а промивання носа сольовим розчином — безпечним і ефективним варіантом лікування в дітей. Клінічна настанова ДЕЦ «Бронхіальна астма» (2021) у коментарі робочої групи зазначає, що Н1-антигістаміни не рекомендовані для лікування астми в дітей, але можуть застосовуватися для лікування алергічного риніту в цих дітей.

Українського документа щодо алергічного риніту під час вагітності ми не знайшли. Якщо ви вагітні чи плануєте вагітність, скажіть про це до призначення ліків, а вже призначені не скасовуйте без лікаря. Чи продовжувати розпочату раніше АСІТ, вирішує алерголог.

Протокол «Медикаментозна алергія, включаючи анафілаксію» (наказ МОЗ № 916 від 30.12.2015) описує анафілаксію як тяжку, загрозливу для життя системну реакцію гіперчутливості зі швидким початком і небезпечними порушеннями дихання та кровообігу, як правило, з проявами на шкірі й слизових. Анафілаксія дуже ймовірна, якщо одразу після контакту з імовірним алергеном (від кількох хвилин до кількох годин) з’являються два або більше з таких проявів:

• ураження шкіри чи слизових: генералізована (поширена) кропив’янка, свербіж, набряк губ, язика, язичка;
• дихальна недостатність: задишка, дистанційні сухі хрипи, бронхоспазм, стридор (шумне утруднене дихання);
• знижений артеріальний тиск;
• ознаки порушення роботи органів, наприклад непритомність, нетримання сечі;
• стійкі шлунково-кишкові симптоми: спастичний біль у животі, блювання.

Одразу телефонуйте 103 при анафілактичній реакції, раптовому розладі дихання, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Алергологія — один із напрямів медичної мережі ЕКСПЕРТ. Маршрут пацієнта: консультація алерголога, за потреби алергологічні тести чи лабораторні дослідження, далі план лікування. Аналізи, УЗД і консультацію можна пройти в одному місці: в одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово.

Адресу та години прийому алерголога, а також вартість консультації й лікування уточніть в адміністратора під час запису. Записатися можна за телефоном або через форму на цій сторінці. З ознаками анафілаксії не чекайте запису, а телефонуйте 103.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. План лікування визначають індивідуально після огляду.