Європейські стандарти характеризують прик-тест як безпечний, але зазначають, що системні алергічні реакції й рідкісні летальні випадки траплялися, тому поруч мають бути лікар чи інший медпрацівник і засоби невідкладної допомоги. Для дітей і молоді NICE CG116 (1.1.7) радить проводити такий тест лише там, де є можливість допомогти при анафілактичній реакції. Якщо реакція виникає, то зазвичай протягом 30 хвилин, тож про будь-яке погіршення самопочуття одразу кажіть медпрацівникам. Під час запису запитайте, де проводять тест і яка допомога передбачена на випадок реакції.
Протокол № 916 визначає анафілаксію як тяжку, загрозливу для життя реакцію гіперчутливості зі швидким початком і порушеннями дихання та кровообігу, як правило, з проявами на шкірі й слизових. Серед її ознак у протоколі: генералізована кропив’янка, свербіж, набряк губ, язика, язичка, задишка, зниження тиску, стійкі шлунково-кишкові симптоми. Одразу телефонуйте 103 при анафілактичній реакції, раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4; повний перелік — у наказі). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).
Протокол № 916 для медичних працівників описує положення тіла: на спині з піднятими ногами при нестабільному кровообігу, сидячи при дихальній недостатності, на боці, якщо людина непритомна; якщо пацієнт різко встане або сяде, за протоколом, може настати смерть. Першою лінією лікування протокол називає епінефрин (адреналін), а антигістамінні та гормональні препарати стоять лише на третьому місці.