АСІТ сублінгвальна (краплі під язик) у Львові

Алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ) — це повторне введення екстракту того алергену, на який реагує імунна система, щоб з часом зменшити її відповідь. Посібник Європейської академії алергології та клінічної імунології (EAACI, 2020) називає АСІТ єдиною нині відомою терапією, що може змінювати перебіг IgE-залежних хвороб у дорослих і дітей. Протокол МОЗ № 2856 (він стосується дітей з астмою) пише, що АСІТ «модифікує природний перебіг алергічного процесу» і призначається лише лікарем-алергологом.

Сублінгвальна АСІТ (англ. SLIT) — це щоденний прийом крапель або таблеток під язик. За EAACI, її можна приймати вдома, тоді як підшкірну імунотерапію, тобто ін’єкції, слід проводити в спеціалізованих умовах. Про ін’єкційний шлях розповідає сторінка підшкірної АСІТ.

Лікування починається після алергологічної діагностики й визначення причинного алергену. За EAACI, АСІТ розглядають, коли є IgE-сенсибілізація (позитивний прик-тест і/або специфічні IgE у крові) до клінічно значущого алергену. Протокол № 2856 уточнює: склад препарату для АСІТ добирають на підставі прик-тестування разом з анамнезом, зокрема вказівки на загострення при контакті з конкретним алергеном.

Тому першим кроком стають шкірні прик-тести або інші обстеження з комплексної діагностики алергії. Якщо алергенів кілька, посібник EAACI зазначає, що для дітей немає досліджень, які показали б користь АСІТ одразу до багатьох алергенів. Які алергени й скільки з них входять до вашого курсу, вирішує лікар.

Посібник EAACI розглядає краплі (водні розчини) і таблетки окремо, і висновки для них різні. При сезонному алергічному риніті на пилок трав користь показано і для крапель, і для таблеток; мінімальний рекомендований строк — три роки. При цілорічному риніті, зумовленому кліщами домашнього пилу, посібник для дітей і підлітків вказує, що водні розчини не можна рекомендувати для короткочасного ефекту, а докази ефективності є для таблеток.

Для астми в дітей із сенсибілізацією до кліща той самий посібник називає суттєвими докази користі крапель як додаткового лікування: зменшуються симптоми й потреба в ліках. Водночас доказів, що АСІТ зменшує загострення, покращує функцію легень чи реактивність дихальних шляхів у дітей, бракує. Це європейський документ про дітей і підлітків: чи підходить певний препарат дорослому, вирішує алерголог. Серед українських документів, які ми переглянули, окремого протоколу з сублінгвального шляху немає, тож для цього розділу основне джерело — EAACI.

Для дітей EAACI радить курс не менше трьох років, а в сумі від трьох до п’яти; повну тривалість визначають індивідуально. Протокол № 2856 для дітей з атопічною астмою називає мінімальним строком три роки, оптимальним — п’ять, а критеріями припинення — відсутність проявів астми впродовж року без контролюючих ліків і негативні прик-тести. Там же сказано, що АСІТ дає змогу досягти ремісії тривалістю до 10 років без медикаментозної терапії: це можливість, а не гарантія.

Покращення, за EAACI, можна обґрунтовано очікувати вже в перший рік. Якщо його немає, лікар шукає причини: хибний діагноз, надто короткий курс, недостатня доза чи нерегулярний прийом. Регулярність — слабке місце домашнього лікування: посібник наводить дані, що трирічний курс сублінгвальної терапії доводить до кінця приблизно 12 % пацієнтів. Тому тих, хто приймає краплі вдома, радять оглядати кожні 3–6 місяців.

Початок курсу залежить від алергії. Для сезонної, за EAACI, сублінгвальну АСІТ радять починати щонайменше за 2, а краще за 4 місяці до сезону пилку. Цілорічну алергію радять починати тоді, коли вплив алергену найменший і вжито заходів щодо його зменшення.

Більшість доз сублінгвальної АСІТ приймають щодня вдома без нагляду лікаря. Тому EAACI радить, щоб після першої дози за пацієнтом спостерігали щонайменше 30 хвилин у закладі, де є персонал, здатний лікувати анафілаксію. Пацієнту мають пояснити, що робити при реакціях (здебільшого місцевих у роті), при незапланованій перерві в прийомі та коли прийом тимчасово припиняють, наприклад при інфекціях ротоглотки, гострому гастроентериті чи загостренні астми.

За тим самим документом, анафілаксію при SLIT описано поодиноко, а летальних випадків за близько трьох десятиліть клінічного застосування не повідомлялося; водночас місцеві реакції в ділянці рота трапляються часто. Як організовано першу дозу в медичній мережі ЕКСПЕРТ, уточніть під час запису.

Наведений нижче перелік EAACI стосується дітей і підлітків. До абсолютних протипоказань посібник відносить:

• тяжку або неконтрольовану астму;
• активні тяжкі системні автоімунні хвороби, що не піддаються лікуванню;
• активне злоякісне новоутворення;
• початок АСІТ під час вагітності;
• низьку прихильність до лікування, зокрема неможливість щодня приймати краплі чи приходити на контроль.

До відносних належать частково контрольована астма, терапія бета-блокаторами (місцева чи системна), автоімунні хвороби в ремісії або органоспецифічні, тяжкі психічні розлади, імунодефіцити та серйозні системні реакції на АСІТ в анамнезі. Еозинофільний езофагіт EAACI розглядає як протипоказання саме до сублінгвального шляху. Легка або помірна астма під контролем протипоказанням не є. Остаточне рішення приймає алерголог після огляду.

Протокол № 2856 описує АСІТ як базисне лікування «як доповнення до фармакотерапії» у дітей старше 5 років з атопічною астмою легкого й середньо важкого перебігу. Тож краплі під язик не скасовують решту призначень автоматично. Не скасовуйте і не призначайте собі препарати самостійно. Розкажіть алергологу про всі ліки, які ви приймаєте, насамперед про бета-блокатори.

Одразу телефонуйте 103 при анафілактичній реакції, раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11). Не відкладайте дзвінок до консультації алерголога.

За протоколом № 916 (медикаментозна алергія, включаючи анафілаксію) анафілаксія дуже ймовірна, якщо одразу після контакту з імовірним алергеном (від кількох хвилин до кількох годин) є два або більше з таких критеріїв:

• ураження шкіри чи слизової оболонки (наприклад, генералізована кропив’янка, свербіж, набряк губ, язика, язичка);
• дихальна недостатність (наприклад, задишка, дистанційні сухі хрипи, бронхоспазм, стридор);
• знижений артеріальний тиск;
• супутні симптоми дисфункції цільових органів (наприклад, гіпотонія, непритомність, нетримання сечі);
• стійкі шлунково-кишкові симптоми (наприклад, спастичний абдомінальний біль, блювання).

Першим кроком зазвичай стає консультація алерголога: лікар розпитує про симптоми, призначає потрібні обстеження і вирішує, чи показана імунотерапія, яким шляхом і за якою схемою. Якщо вас турбує сезонна алергія, читайте про лікування алергії на пилок, а якщо цілорічні симптоми — про алергію на пил.

Аналізи, УЗД і консультацію можна пройти в одному місці. Лікарня медичної мережі ЕКСПЕРТ на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому алерголога уточніть під час запису. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці, а вартість уточніть в адміністратора.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря: рішення про АСІТ, її шлях, препарат і тривалість приймає лише лікар-алерголог після огляду та обстеження.