Спірографія з бронхолітиком у Львові

Спірографія з бронхолітиком (її ще називають спірометричною пробою з бронхолітиком) — це спірометрія, яку виконують двічі: до й після введення препарату, що розширює дихальні шляхи. Американське й європейське торакальні товариства (ATS/ERS, технічна заява 2019 року) називають її тестом відповіді на бронхолітик і свідомо відійшли від слова «зворотність», щоб не створювати враження, ніби звуження дихальних шляхів зникає повністю. Тест показує, наскільки покращується видих, за змінами ОФВ1 (об’єм форсованого видиху за першу секунду) і ФЖЄЛ (форсована життєва ємність легень).

Саму техніку дослідження, протипоказання й загальну підготовку описано на сторінці «Спірографія у Львові». Тут — те, що стосується саме проби з препаратом.

За ATS/ERS, нормальні вихідні показники не виключають відповіді на бронхолітик. Тому першу спірометрію, яку роблять для діагностики, радять виконувати до й після препарату. Згодом лікар може обмежитися вимірюванням без проби, але зважує, наскільки показники коливаються. Отже, проба — це не обов’язковий додаток до кожної спірографії, а інструмент для конкретного питання лікаря.

Препарат, дозу й спосіб введення, за ATS/ERS, визначає клінічне завдання, а кожен заклад, що проводить такі проби, має мати письмовий протокол. Який препарат і за яким протоколом використовує мережа ЕКСПЕРТ, на цій сторінці не вказано: це уточніть під час запису.

• Діти з підозрою на астму. Протокол МОЗ України «Бронхіальна астма у дітей» (наказ від 23.12.2021 № 2856) називає спірометрію кращим початковим тестом для оцінки обструкції дихальних шляхів і включає тест на зворотність із бронхолітиком до обстеження дітей віком від п’яти років (серед обов’язкових дій — «дітям старше 5 років»). До п’яти років діагноз астми, за цим протоколом, ставлять виключно за анамнезом і клінічним спостереженням.
• Дорослі з підозрою на астму. Британська настанова BTS/NICE/SIGN (NICE NG245, 2024) радить спершу виміряти еозинофіли крові або FeNO, а якщо вони астму не підтвердили, оцінити відповідь на бронхолітик за спірометрією. Українська клінічна настанова ДЕЦ «Бронхіальна астма» (2021) (для дорослих і дітей) є адаптацією британської SIGN 158 з доповненнями GINA 2020; це настанова, а не наказ.
• Підозра на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Клінічна настанова ДЕЦ «Хронічне обструктивне захворювання легень» (2024, адаптація GOLD) вважає обов’язковою для підтвердження діагнозу форсовану спірометрію з постбронхолітичним співвідношенням ОФВ1/ФЖЄЛ нижче 0,7. Водночас вона більше не рекомендує оцінювати ступінь оборотності, щоб обґрунтовувати терапію: у конкретної людини він змінюється з часом.
• Перевірка ефекту лікування. За ATS/ERS, якщо потрібно з’ясувати, чи покращить препарат показники на тлі звичайної терапії, лікар може залишити звичні ліки.

Пороги залежать від документа, віку й мети дослідження, а тлумачить результат лікар.

• Діти. У протоколі № 2856 позитивним вважають збільшення ОФВ1 більш ніж на 12% і більш ніж на 200 мл від належного. Коментар робочої групи в настанові ДЕЦ 2021 для дітей старше 5 років формулює інакше: приріст на 12% (або 200 мл). Документи розходяться («і» проти «або»), тому цифру краще не застосовувати самостійно. За NICE, у дітей 5–16 років достатньо приросту щонайменше 12% від вихідного (або 10% від належного ОФВ1).
• Дорослі. NICE: приріст ОФВ1 щонайменше на 12% і щонайменше на 200 мл від значення до бронхолітика (або щонайменше 10% від належного ОФВ1). Настанова ДЕЦ 2021 називає вищий поріг: збільшення ОФВ1 понад 400 мл після бронходилататорів «із значною вірогідністю свідчить про астму у дорослих» (мова про людей з уже наявною обструкцією). Це формулювання про ймовірність, а не критерій діагнозу.

• Відсутність відповіді не скасовує діагноз. За коментарем робочої групи до настанови ДЕЦ, її може не бути через добрий контроль захворювання або, навпаки, через часте застосування бронхолітиків короткої дії, до яких може розвинутися тахіфілаксія (послаблення дії препарату).
• Лікування змінює результат. NICE зауважує: у людей, які лікувалися інгаляційними кортикостероїдами, результати спірометрії та FeNO частіше нормальні.
• Нормальна спірограма — не кінець пошуку. Настанова ДЕЦ вважає корисним за нормальної або майже нормальної спірограми шукати докази гіперреактивності дихальних шляхів і (або) запалення в них.
• Це частина ширшої картини. За ATS/ERS, дані спірометрії використовують разом із симптомами, анамнезом і даними огляду. Діагноз ставить лікар.

Єдиного правила для всіх немає, документи розходяться, тому рішення лікаря, який направляє, важливіше за будь-яку таблицю.

• Протокол № 2856 (діти): кращий ефект при відміні препаратів перед тестом: бронхолітиків короткої дії — не менше 4 годин, тривалої дії — не менше 15 годин.
• ATS/ERS (таблиця 8 технічної заяви): β2-агоністи короткої дії — 4–6 годин, холінолітики короткої дії — 12 годин, β2-агоністи тривалої дії — 24 години, ультратривалої дії — 36 годин, холінолітики тривалої дії — 36–48 годин. Для препаратів тривалої дії це розходиться з протоколом № 2856 (24 проти 15 годин).
• ATS/ERS: інгаляційні кортикостероїди й модифікатори лейкотрієнів відміняти не потрібно. Настанова ДЕЦ щодо ХОЗЛ окремо зазначає: пацієнтам на бронхолітиках, яким спірометрія потрібна для моніторингу, звичайне лікування припиняти не потрібно.

Не скасовуйте і не призначайте собі препарати самостійно: що відкладати й на скільки, скаже лікар під час запису на дослідження.

За протоколом № 2856, тестування функції легень у дітей віком від п’яти років охоплює спірометрію, пікфлоуметрію, тест на зворотність із бронхолітиком і оцінку гіперреактивності (з дозованим фізичним навантаженням). У настанові ДЕЦ зазначено, що більшість дітей віком 5 років можуть виконувати спірометрію. За ATS/ERS, дітям іноді потрібно більше спроб, і їм корисно потренувати маневр до повного виконання. Критерії для дорослих на дітей не переносять і навпаки: у дітей застосовують свої пороги, наведені вище. Чи проводять пробу дітям у мережі ЕКСПЕРТ і з якого віку, уточніть під час запису.

Проба з бронхолітиком — один із кількох тестів, які лікар поєднує. Про вимірювання оксиду азоту у видиху читайте на сторінці FeNO-тесту. Про підхід до лікування — на сторінках «Лікування астми» і «Лікування астми в дітей». Якщо головна скарга — тривалий кашель, див. лікування хронічного алергічного кашлю.

Проба планова й не призначена для екстреної допомоги. Одразу телефонуйте 103 при раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, раптовому болю в грудній клітці, непритомності або порушенні притомності, анафілактичній реакції та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4; повний перелік — у наказі). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Послуга «спірографія з бронхолітиком» є в медичній мережі ЕКСПЕРТ. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу, години проведення проби й вікові межі для дітей уточніть під час запису. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці. Аналізи, УЗД і консультацію можна пройти в одному місці. Вартість уточніть в адміністратора. Попередньо з’ясуйте також, чи потрібне направлення, і хто з лікарів оцінюватиме результат.

Лікар, який призначає дослідження, пояснить, що означають ваші цифри. Для початку можна звернутися до алерголога.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Не ставте діагноз і не змінюйте лікування самостійно, а при тривожних симптомах не чекайте запису.