Колоноскопія у Львові

Колоноскопія — огляд товстої кишки зсередини: за описом британської NHS, тонку гнучку трубку з маленькою камерою вводять через задній прохід і проводять по всій товстій кишці. Українські протоколи МОЗ про рак ободової та прямої кишки (наказ № 512 від 21.03.2025) називають фіброколоноскопію з біопсією одним зі способів діагностики; біопсію, за цими протоколами, виконують у ході ректороманоскопії, гнучкої ректосигмоскопії або фіброколоноскопії.

NHS перелічує, що шукають: поліпи (вирости на слизовій оболонці кишки), хворобу Крона, виразковий коліт, дивертикулярну хворобу чи дивертикуліт, рак кишки. Про лікування дивертикуліту йдеться на окремій сторінці. NHS додає: здебільшого колоноскопія не знаходить нічого тривожного.

За NHS, колоноскопію роблять, щоб з’ясувати причину кишкових симптомів: крові в калі, діареї чи закрепу, що не минають, втрати ваги чи втоми без причини. Український протокол «Рак ободової кишки» зазначає, що діагноз можна запідозрити за таких симптомів: стійкі або періодичні ректальні кровотечі, зміни функції кишечника, втрата ваги, залізодефіцитна анемія, загальні або локалізовані болі в животі. Поява таких скарг, за протоколом, потребує термінового обстеження для встановлення діагнозу.

NHS нагадує, що кровотеча з заднього проходу іноді буває ознакою раку кишки, тому її важливо з’ясувати. Серед причин NHS називає й геморой чи анальну тріщину, але радить не ставити діагноз самостійно. Докладніше про цю скаргу — на сторінці «Кров з прямої кишки».

Британський NICE (NG12) для дорослих із певними незрозумілими симптомами спершу пропонує фекальний імунохімічний тест (ФІТ), щоб вирішити, чи направляти на обстеження. Але якщо ФІТ негативний, а лікар через стійкі симптоми має серйозну підозру на рак, направлення, за NICE, відкладати не слід. Це британська схема: за українським протоколом МОЗ про рак ободової кишки такі скарги потребують термінового обстеження для встановлення діагнозу.

Український протокол також радить розглядати колоноскопію за стратифікацією ризиків у пацієнтів з аденомами, раком ободової кишки чи неспецифічними запальними захворюваннями товстої кишки в анамнезі або з раком чи аденомами в родині.

За Порядком скринінгу колоректального раку (наказ МОЗ від 05.08.2024 № 1368, зі змінами наказу № 1480), цільова група популяційного скринінгу — люди віком 50–75 років. Їм надавач первинної допомоги, зокрема сімейний лікар, пропонує тест калу на приховану кров або ФІТ кожні 2 роки. Для груп ризику (50–75 років за наявності факторів ризику) тест передбачено щороку. Серед факторів ризику Порядок називає обтяжений спадковий анамнез, запальні захворювання кишківника, аденоматозні поліпи й ожиріння.

Колоноскопія в цій схемі — наступний крок: за позитивного результату тесту Порядок передбачає направлення на колоноскопію та консультацію лікаря-хірурга-проктолога або онколога. Протоколи МОЗ про рак кишки (2025) для первинної ланки згадують іншу схему: аналіз калу на приховану кров щороку для осіб 50–74 років. Частоту тесту уточніть у сімейного лікаря. Докладніше про сам тест — на сторінці «Тест на приховану кров у калі».

Окремого українського документа про підготовку кишки до колоноскопії ми не знайшли, тому наводимо іноземні джерела з атрибуцією. Мета підготовки — очистити кишку, щоб лікар міг оглянути слизову.

• NHS. Лікарня в листі описує дієту, час, коли припинити їсти й пити, та прийом проносного. За 2 дні до дослідження NHS радить просту їжу (курка без соусу, білий рис, макарони чи хліб, прозорий суп), напередодні — проносне в пакетиках. Діарея зазвичай починається за кілька годин, тож залишайтеся вдома поблизу туалету.
• ESGE (Європейське товариство гастроінтестинальної ендоскопії, настанова 2019). Рекомендує дієту з низьким вмістом клітковини в день перед дослідженням і поділ проносного на дві дози; останню дозу починати не пізніше ніж за 5 годин до дослідження й завершити щонайменше за 2 години до початку. Для пацієнтів із ризиком порушень водно-електролітного балансу препарат підбирають індивідуально.

Строки дієти в цих джерелах різні, тому готуйтеся за схемою, яку дав ваш лікар, а препарат і режим самостійно не підбирайте. Якщо ви вагітні або приймаєте ліки, NHS просить повідомити про це лікарню одразу після отримання направлення.

За NHS, перед колоноскопією можуть запропонувати знеболювальні, седацію (ліки через тонку трубку в руці, що допомагають розслабитися) або суміш для вдихання (gas and air). NHS уточнює, що не всі лікарні пропонують усе, і радить запитати, що доступне вам. Якщо була седація, NHS попереджає: 24 години не можна керувати автомобілем, а з лікарні вас має забрати інша людина.

За інформацією зі сторінки послуги мережі ЕКСПЕРТ, за потреби дослідження може проводитися зі знеболенням. Який саме варіант підходить вам і чи доступний він, уточніть під час запису.

За NHS, більшість поліпів нешкідливі, але деякі з часом можуть стати раковими, тому знайдені поліпи перевіряють. Зазвичай їх видаляють під час колоноскопії, а потім відправляють у лабораторію, щоб з’ясувати, чи видалено поліп повністю, чи є ризик повторного росту та чи немає ракових змін. Рідко, коли поліпів багато чи поліп дуже великий, за NHS, може знадобитися операція з видалення частини кишки. За інформацією зі сторінки послуги мережі ЕКСПЕРТ, за показаннями під час колоноскопії може виконуватися біопсія або видалення новоутворень. Докладніше — про видалення поліпів.

Додаток 16 до протоколу «Рак ободової кишки» (інтервали складено за рекомендаціями ESGE й актуальні лише за дотримання стандартів якості колоноскопії) описує нагляд після видалення аденоматозних поліпів:

• низький ризик (1–4 повністю видалені аденоми менше 10 мм без дисплазії високого ступеня): спеціального нагляду не потрібно, пацієнт повертається до скринінгу;
• помірний ризик (щонайменше одна повністю видалена аденома 10 мм і більше, або аденома з дисплазією високого ступеня будь-якого розміру, або п’ять і більше аденом, або зубчасте утворення 10 мм і більше чи з дисплазією): повторити колоноскопію через три роки, а якщо нових поліпів не виявлено, наступну рекомендовано через п’ять років;
• високий ризик (видалення по частинах утворень 20 мм і більше): повторити колоноскопію впродовж 3–6 місяців.

До якої групи належите ви і коли наступне дослідження, визначає лікар за результатом гістології.

За NHS, у рідкісних випадках можливі реакція на седацію, сильна кровотеча після дослідження та невеликий розрив стінки кишки. NHS також описує поширені явища: здуття чи спазми в животі 2–3 години й невелика кількість крові в калі протягом кількох днів.

NHS радить одразу звернутися до закладу, де робили колоноскопію, якщо після неї з’явилися сильна кровотеча з заднього проходу чи кровотеча, що посилюється; сильний біль у животі чи біль, що наростає; висока температура або відчуття жару, холоду чи озноб. Якщо випорожнення чорні або темно-червоні чи є кривава діарея, NHS радить терміново звернутися до лікаря.

Одразу телефонуйте 103 при значній зовнішній кровотечі, гострому болю в черевній порожнині, ознаках внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо) та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

При безперервній кровотечі з заднього проходу чи великій кількості крові (вода в унітазі червоніє або видно великі згустки) NHS радить викликати швидку або негайно їхати до відділення невідкладної допомоги. В Україні телефонуйте 103 — диспетчер вирішить, чи направити бригаду, — або попросіть когось негайно відвезти вас до лікарні (не сідайте за кермо самі).

За NHS, нормальний результат означає, що поліпів і раку не виявлено; за вищого ризику можуть призначати колоноскопію регулярно, раз на кілька років. Якщо знайшли й видалили поліпи, результати покажуть, чи потрібне подальше лікування, чи достатньо контрольної колоноскопії згодом. Дослідження може підтвердити й інший стан, не рак: геморой, хворобу Крона, дивертикуліт, виразковий коліт. Якщо виявлять рак, за NHS, пацієнт потрапляє до онкоспеціаліста. За українськими протоколами, діагноз раку встановлюють за гістологічним або цитологічним висновком по матеріалах біопсії пухлинного утворення.

Колоноскопію у Львові надає медична мережа ЕКСПЕРТ. В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар, тож аналізи, УЗД і консультацію можна пройти в одному місці. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому проктолога й умови проведення колоноскопії уточніть під час запису. Якщо потрібна первинна консультація, запишіться на консультацію проктолога; про огляд лише нижніх відділів кишки — на сторінці ректороманоскопії.

Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Чи потрібна колоноскопія, вирішує лікар.