Лікування алергічного нежитю (риніту) в Ужгороді

Нежить від алергії легко сплутати із застудою. За NHS, симптоми в обох випадках подібні, проте алергічні з’являються, як правило, у перші хвилини після зустрічі з алергеном. Посібник EAACI (User’s Guide, 2020) нагадує, що нежить провокують і дим, холодне повітря, пил та вірусні інфекції.

Українську підказку для лікаря дає протокол «Хронічний риносинусит» (наказ МОЗ від 13.10.2023 № 1793): слід спитати про чхання, водянисті виділення, свербіж носа, а також вологі й свербляті очі. Алергічний риніт протокол зараховує до факторів ризику риносинуситу, а пацієнт з алергічними хворобами, за протоколом, має бути скерований до алерголога. Протокол визначає хронічний риносинусит у дорослих як два чи більше симптоми, що тривають від 12 тижнів, один з яких — закладеність носа або виділення; відрізнити його від алергічного риніту допомагає лікар. Його розглядає ЛОР-сторінка про хронічний нежить.

Позитивний результат сам діагнозу не ставить. EAACI виходить із того, що риніт вважають підтвердженим, коли виявлено сенсибілізацію до алергену (специфічні IgE), а контакт із ним збігається в часі з симптомами.

Окремий український орієнтир — наказ МОЗ від 23.12.2021 № 2856, протокол щодо астми в дітей. Він описує дітей з астмою: основним інструментом названо шкірні прик-проби з високою чутливістю; специфічні IgE не інформативніші за них і дорожчі; загальний IgE для оцінки атопічного статусу не має діагностичного значення. Як це стосується дорослого чи дитини без астми, вирішує лікар.

Чинного правила про відміну ліків перед прик-пробами в перевірених документах не виявлено, тож нічого не скасовуйте самі, а про підготовку розпитайте, коли записуватиметеся. Перелік обстежень — на сторінці комплексної діагностики алергії.

NHS називає групи засобів, про які може розповісти аптекар: антигістамінні, стероїдні назальні спреї, а ще сольові спреї та розчини, якими промивають ніс. Коли цього мало, лікар може виписати рецептурні антигістамінні або стероїдні спреї, а за неясної причини чи тяжких проявів може скерувати до спеціаліста.

Настанова ДЕЦ «Бронхіальна астма» (2021) пише, що риніт у людей з астмою трапляється часто і найдієвіше його лікують інтраназальними кортикостероїдами, хоча в подвійних сліпих плацебо-контрольованих випробуваннях їхній вплив на контроль астми при алергічному риніті не доведено. EAACI застерігає: після припинення лікування симптоми можуть швидко повернутися, а топічні кортикостероїди хоч і ефективні, перебіг хвороби не змінюють. Призначене лікарем не скасовуйте на власний розсуд; групу та форму добирає лікар.

За NHS, допомагають такі кроки: вологе прибирання та пилосос з HEPA-фільтром, синтетична постіль із чохлами, які регулярно перуть, сухе провітрюване житло, закриті сонцезахисні окуляри від пилку. Тварин не варто пускати до спальні, їх радять регулярно мити й розчісувати надворі. Коли пилку багато, за можливості не виходьте з дому й не сушіть білизну надворі.

Протокол МОЗ щодо астми в дітей (наказ № 2856) зараховує котів і собак до потужних провокаторів симптомів астми, однак докази того, що менший контакт з алергеном знижує захворюваність і/або смертність при астмі, називає слабкими. Дітям з астмою та ознаками алергії на кліщів домашнього пилу той самий протокол рекомендує, зокрема, спеціальне покриття на ліжках, прибрати килими й м’які іграшки та прати постільну білизну при температурі понад 55 °C. EAACI визнає: від тварин повністю відгородитися неможливо, а господарям це часом емоційно неприйнятно. Що робити з улюбленцем, вирішуйте разом з лікарем. Суміжні теми: пил, шерсть тварин, сезонний пилок.

За настановою EAACI (Roberts, 2018), це єдине нині доступне лікування, спрямоване на механізм хвороби. Підшкірну й сублінгвальну форми настанова рекомендує при сезонному та цілорічному риніті заради короткострокової користі; докази довготривалої користі найсильніші щодо трав, а щоб досягти довготривалого ефекту, курс радять тримати не менше трьох років; щодо дітей і довготривалої користі, за настановою, доказів бракує. NHS щодо полінозу пише: вилікувати його поки неможливо, але коли стероїди та інші засоби не діють, лікар може запропонувати імунотерапію.

Дітям і підліткам посібник EAACI (2020) радить розглянути її, якщо одночасно: симптоми дуже схожі на алергічний риніт, підтверджено чутливість до значущого алергену, а помірні чи тяжкі симптоми заважають повсякденним справам або сну всупереч регулярному лікуванню та/або уникненню алергену. Наказ № 2856 визначає, що АСІТ проводять дітям старше 5 років з атопічною астмою переважно легкого й середньоважкого перебігу, коли астму вдалося контролювати, як доповнення до ліків, а призначає її лише лікар-алерголог; курс триває 3–5 років; призначення з 3 років можливе, але питання потребує додаткового вивчення. АСІТ проводять у медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді — уколами або краплями під язик; чи підходить вона вам, вирішує лікар.

Протокол МОЗ щодо астми в дітей (наказ № 2856) серед ознак, з якими в малюка щонайменше з трьома епізодами свистячого дихання зростає вірогідність діагнозу астми, називає й алергічний риніт. Якщо при алергічному риніті гіршає астма, NHS радить йти до лікаря. EAACI (2020) пише про добре описаний захист від астми, який імунотерапія дає дітям із пилковою алергією, насамперед на березу й трави; щодо кліща домашнього пилу такого підтвердження немає. Про саму астму — лікування астми.

EAACI для дітей і підлітків з алергічним ринітом перелічує антигістамінні (всередину й місцево), назальні кортикостероїди та антилейкотрієнові препарати, а сольове промивання носа вважає безпечним і дієвим. Настанова ДЕЦ щодо астми уточнює: H1-антигістаміни не рекомендовані для лікування самої астми в дітей, але при алергічному риніті у цих дітей їх можна застосовувати. Дитячий алерголог приймає з народження: консультація дитячого алерголога.

Одразу телефонуйте 103 при анафілактичній реакції, раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, асфіксії всіх видів (зокрема потраплянні сторонніх тіл у дихальні шляхи), непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Протокол «Медикаментозна алергія, включаючи анафілаксію» (наказ МОЗ від 30.12.2015 № 916) вважає анафілаксію дуже ймовірною, зокрема коли від кількох хвилин до кількох годин після зустрічі з імовірним алергеном поєднуються щонайменше два з п’яти проявів (а також коли після контакту з відомим для людини алергеном падає артеріальний тиск):

• шкіра й слизові: поширена кропив’янка, свербіж, набряклі губи, язик чи язичок;
• органи дихання: задишка, сухі хрипи, що чутні на відстані, бронхоспазм, стридор;
• падіння артеріального тиску;
• збій у роботі органів, наприклад, непритомність чи мимовільне сечовипускання;
• упертий біль-спазм у животі й блювання.

За таких ознак одразу телефонуйте 103.

Алерголога можна відвідати в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді на вул. Капушанській, 23а і 145Д; час прийому з’ясуйте, коли записуватиметеся. Направлення на платну консультацію не потрібне. Починати зручно з консультації алерголога; онлайн-консультацію теж можна отримати, а як підключитися, запитайте під час запису.

Якщо лікар вважатиме за потрібне, він призначить шкірні прик-проби, аналіз на специфічні IgE чи спірографію, які можна пройти в мережі; прик-тести роблять на вул. Капушанській, 145Д. Коли знадобиться інший фахівець, алерголог скерує, зокрема до ЛОРа, педіатра чи терапевта. Про вартість питайте в адміністратора; усі напрями — на сторінці алергології в Ужгороді.

Текст подано для ознайомлення; він не підміняє огляд і рішення лікаря.