Лікування хронічного нежитю в Ужгороді

Лікування хронічного нежитю в Ужгороді починається з прийому отоларинголога, і чекати для цього кілька місяців не обов’язково. Центр громадського здоров’я МОЗ радить звернутися до сімейного лікаря, якщо нежить триває понад 10–14 днів без покращення, з’явився виражений біль у ділянці пазух чи повторне стрімке підвищення температури.

За уніфікованим клінічним протоколом МОЗ «Хронічний риносинусит» (наказ № 1793 від 13.10.2023), риносинусит, що триває до 12 тижнів, вважають гострим, і для такого епізоду є окрема сторінка про лікування гаймориту без проколу. Хронічним його називають, коли понад цей строк тримаються два чи більше симптоми. Один із них обов’язково стосується носа: закладеність або виділення, зокрема ті, що стікають у носоглотку. До них у дорослих можуть додаватися біль чи тиск у ділянці обличчя, зниження або втрата нюху.

Підказки з документів для розмови з лікарем:

Таблиця не замінює діагнозу: з будь-якою з цих скарг запишіться до отоларинголога. Протокол радить також виключити аденоїдит, мігрень, стороннє тіло в носі, хвороби зубів і новоутворення. Якщо є алергічні захворювання, протокол передбачає консультацію алерголога: куди звернутися, лікар скаже.

Чинниками ризику хронічного риносинуситу протокол називає, серед іншого, куріння, зокрема пасивне, подразнювальні речовини й аномальну вологість у приміщенні. Причинами неалергічного риніту британська NHS називає, зокрема, зміну погоди, парфуми, гормональні зміни й деякі ліки; призначені препарати самі не відміняйте, а назвіть їх лікарю.

Ускладнення хронічного риносинуситу зачіпають очницю, порожнину черепа й кістки обличчя. За наказом № 1793, про них свідчать:

• набряк чи почервоніння навколо ока, випинання очного яблука;
• двоїння в очах, порушення рухів очей, гірший зір;
• виражений головний біль, з одного або обох боків;
• набряк м’яких тканин обличчя;
• менінгеальні чи неврологічні ознаки, втрата свідомості.

Ускладнення протокол вважає показанням до негайної госпіталізації у профільний стаціонар, тому планового запису з такими ознаками не чекають.

В алгоритмі діагностики протоколу серед тривожних симптомів, за яких потрібне негайне звернення до лікаря, є ще й такі: набряк у ділянці лоба, ознаки сепсису, симптоми лише з одного боку, кровотеча, кірки, неприємний запах у носі. Помітивши їх, зверніться до лікаря негайно, не чекаючи планового запису.

Одразу телефонуйте 103 при раптовому головному болю, що супроводжується запамороченням і/або нудотою, раптовому порушенні зору, порушенні мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово, судомах, значній зовнішній кровотечі, блюванні кров’ю, кровохарканні, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Протокол МОЗ поширюється і на дітей, але перелік симптомів для них інший: разом із закладеністю чи виділеннями понад 12 тижнів можливі біль або тиск в обличчі й кашель. Основним методом лікування для дитини теж лишаються ліки, а промивання носа розчином натрію хлориду протокол вважає важливим і в цьому віці. Якщо відповідна терапія не подіяла, розглядають хірургічне втручання. Найчастіше це аденоїдектомія, із промиванням пазух або без нього, та функціональна ендоскопічна хірургія пазух. Її протокол допускає після невдалої аденоїдектомії в старших дітей, яким не допомогли ліки; рішення про неї залежить від тяжкості хвороби, віку й супутніх захворювань.

Про тяжкість хвороби в дитини свідчать втрата апетиту, знижений рівень свідомості, зменшення кількості сечі чи блювання, що призводить до зневоднення, головний біль або ригідність потиличних м’язів (можлива ознака менінгіту), висипка, біль у горлі понад 5 днів поспіль, симптоми кашлюку. Виражений головний біль і менінгеальні ознаки, зокрема ригідність потиличних м’язів, протокол відносить до ускладнень, за яких показана негайна госпіталізація, тому планового запису не чекають. Одразу телефонуйте 103 при раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, асфіксії всіх видів (зокрема потраплянні сторонніх тіл у дихальні шляхи), раптовому головному болю, що супроводжується запамороченням і/або нудотою, раптовому порушенні зору, порушенні мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово, судомах, значній зовнішній кровотечі, блюванні кров’ю, кровохарканні, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11). Решту ознак із цього переліку, крім зниженої свідомості, протокол враховує при встановленні діагнозу й виборі тактики лікування, окремої дії для них не задає: скажіть про них лікарю без зволікань.

Мета, яку ставить протокол, названа клінічним контролем: симптомів немає або вони не погіршують якість життя. Ліки тут є основним методом, а в більшості випадків вони потрібні постійно. Базу становлять ендоназальні кортикостероїди й сольові розчини. Щодо кортикостероїдів для носа протокол посилається на високоякісні докази: за тривалого застосування вони ефективні та безпечні, полегшують назальні симптоми. Сольове промивання може покращити функцію слизової, зокрема механічно видаляючи слиз і кірки.

Ще протокол перелічує системні глюкокортикостероїди, які можуть призначати короткостроково, і ЛАКД-терапію, тобто лікування ацетилсаліциловою кислотою для десенсибілізації. Антибактеріальні засоби призначають згідно з чинними галузевими стандартами. Що доречно вам, визначає лікар.

Вазомоторний риніт, за MSD Manual, лікують методом проб: допомагає зволожене повітря в спальні чи робочій кімнаті, а лікар може додати назальні засоби різних груп. Результат не завжди задовільний.

Анемізацію слизової носа та введення ліків у порожнину носа можна зробити в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді. До базової терапії хронічного риносинуситу протокол їх не відносить.

Серед засобів для лікування хронічного риносинуситу протокол МОЗ деконгестанти не називає. Клінічна настанова «Риносинусити», на якій він ґрунтується, наводить позицію EPOS 2020: при хронічному риносинуситі загалом їх не використовувати, а коли ніс дуже сильно закладений, можна розглядати тимчасове додавання до кортикостероїда для носа. Тривале застосування, за настановою, може призводити до медикаментозного риніту. Строку для хронічного риносинуситу настанова не називає (менше тижня в ній стоїть лише для гострого), тому далі — іноземні довідники. MSD Manual радить уникати місцевих деконгестантів при риніті загалом: рикошетна закладеність може з’явитися після 3 днів безперервного застосування. Британська NHS застерігає не користуватися такими спреями й краплями понад 5 днів, бо закладеність може посилитися. Читайте й інструкцію: застосування довше за вказаний там строк NHS теж називає причиною неалергічного риніту.

NHS радить спершу поговорити з лікарем або фармацевтом людям із підвищеним тиском, хворобами серця, діабетом, глаукомою, проблемами зі щитоподібною залозою, збільшеною передміхуровою залозою, а також тим, хто годує груддю чи приймає інші ліки. Вагітним NHS застосовувати деконгестанти не дозволяє. Перед тим як дати такий засіб дитині, треба перевірити інструкцію, бо не всі вони підходять дітям. При хронічному риносинуситі в дітей настанова «Риносинусити» деконгестанти не рекомендує, крім лікування супутнього захворювання, наприклад алергічного риніту.

До анатомічних чинників, що сприяють хронічному запаленню, протокол відносить, серед іншого, викривлення носової перегородки й аденоїдні вегетації. Пацієнта із загостренням отоларинголог оцінює саме щодо таких особливостей і обговорює можливі шляхи їх усунення. Хронічний риносинусит буває й з поліпами в носі.

Підтверджений хронічний риносинусит може бути показанням до планової функціональної ендоскопічної операції, щоб покращити якість життя чи контроль хвороби. Коли кожне втручання доречне, пояснено на окремих сторінках: септопластика, резекція нижніх носових раковин, видалення поліпів у носі. Рішення ухвалюють разом після огляду й обстеження.

Дорослого пацієнта оглядає отоларинголог, дитину — дитячий отоларинголог. Чи потрібна КТ, лікар скаже і направить. За потреби лікар скерує до гастроентеролога в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді або скаже, до кого ще звернутися.

Якщо дійде до операції, її проводять у стаціонарі лікарні медичної мережі ЕКСПЕРТ на вул. Капушанській, 23а. Дітям в Ужгороді роблять аденотомію й тонзилектомію.

Запис — за телефоном або через форму на сторінці. Адресу, час прийому й вартість уточніть під час запису.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.