Мікроскопія вуха в Ужгороді

Під час мікроскопії вуха в Ужгороді отоларинголог роздивляється слуховий прохід і барабанну перетинку у збільшенні. Американська настанова AAO-HNS про сірчані пробки (2017) називає перевагою бінокулярного мікроскопа, тобто приладу для двох очей, стереоскопічне збільшення: картинка об’ємна.

Жоден із цих документів не оголошує якийсь прилад найкращим для всіх. У корейській лікарні вторинної ланки (Lee, 2010; 81 дитина, 155 вух, скеровані з діагнозом секреторного отиту) отомікроскопія збіглася з тим, що знайшли під час міринготомії (розрізу перетинки), краще за пневматичну отоскопію й тимпанометрію. Це одна робота й вибрана група дітей, на всі випадки її не поширюють. Детальніше — на сторінках отоскопії та ендоскопії ЛОР-органів.

Ні. Уніфікований протокол «Гострий середній отит» (наказ МОЗ № 688 від 09.04.2021, дорослі й діти) вносить отомікроскопію до основних методів обстеження, проте з приміткою «за можливості». Так само її подає робоча група клінічної настанови 2021 року, на якій ґрунтується протокол, у переліку методів для дітей в Україні.

Мікроскоп у протоколі згадано ще раз, у розділі про третинну допомогу: якщо потрібне хірургічне лікування, серед бажаних дій названо перевагу операціям із мікроскопом і мікрохірургічними методиками. Окремо документ описує контроль при перфорації, що утворилась під час отиту: повторні візити на 10–14 день і 30–31 день від початку лікування, а якщо отвір на 30–31 день зберігся, скерування на третинну допомогу. Яким приладом оглядати на цих візитах, протокол не уточнює.

Джерела цього розділу описують огляд вуха загалом, мікроскоп вони окремо не згадують:

• Втягнення чи отвір. За статтею «Основи отоскопії», локальне втягнення перетинки (ретракційна кишеня) буває схоже на перфорацію. Щоб їх розрізнити, лікар може попросити продути вухо. Самі вухо не промивайте: якщо в перетинці є отвір, так можна пошкодити структури середнього вуха.
• Кератин чи сірка на ненатягнутій частині перетинки. Та сама стаття вважає це можливою ознакою холестеатоми, скупчення, яке може стати осередком інфекції в середньому вусі (MSD), і радить скеровувати до отоларинголога.
• Поліп у вусі. Довідник MSD (версія для фахівців) при хронічному гнійному отиті називає його серйозною ознакою, що майже завжди вказує на холестеатому. Лікар скаже, чи потрібна КТ чи МРТ, і направить.
• Гній чи інші виділення. Щоб при хронічному гнійному отиті побачити перетинку й слизову середнього вуха, за MSD, виділення може знадобитися очистити.

Настанова AAO-HNS (для пацієнтів, старших 6 місяців) вважає пробкою скупчення сірки, яке дає скарги або заважає потрібному оглядові вуха. Ручне видалення потребує доброго освітлення й видимості: лікар стежить за проходом, щоб зрозуміти, коли очищення завершено. Прийнятними для цього настанова вважає, зокрема, налобний ліхтар чи рефлектор, отоскоп і бінокулярний мікроскоп.

Якщо перші спроби не допомогли, AAO-HNS радить скерувати пацієнта до лікаря зі спеціальним обладнанням: мікроскоп чи отоендоскоп для огляду, мікроаспірація чи вушні інструменти для очищення. Ризики є: травма шкіри проходу з кровотечею чи інфекцією, дискомфорт від інструментів і шуму відсмоктування, рідко шум у вухах чи зниження слуху. Про процедуру розповідає сторінка видалення сірчаних пробок.

Канадські автори (British Columbia Medical Journal, 2009; йдеться про дітей) вважають, що предмет найкраще видно завдяки світлу й збільшенню бінокулярного мікроскопа. Якщо знадобилося більше однієї спроби чи інструмента, вони радять розглянути скерування до отоларинголога. Докладніше — на сторінці видалення сторонніх тіл з ЛОР-органів. Як діставати предмет у вашому випадку, лікар вирішить після огляду.

Серед тих, у кого сірку легко недооцінити, AAO-HNS окремо називає малих дітей із гарячкою, занепокоєнням батьків чи затримкою мовлення: сірку в них можна вважати пробкою й прибрати. Тим, хто не витримує очищення на прийомі, настанова пропонує розглянути видалення сірки під мікроскопом у загальному знеболенні. Це позиція американської настанови, а не опис порядку в Ужгороді.

Для малого пацієнта почніть із консультації дитячого ЛОРа. Чи підійде дитині такий огляд, скаже лікар.

Прохід і перетинку видно, а слух ні. При зниженні слуху протокол № 688 передбачає аудіометрію й тимпанометрію (вона допомагає виявити секрет у барабанній порожнині), а при підозрі на ускладнення отиту КТ чи МРТ. Чи потрібні ці дослідження, скаже лікар: на томографію направить, а щодо перевірки слуху порадить, куди звернутися.

Настанова AAO-HNS 2019 (дорослі від 18 років), яку ДЕЦ МОЗ адаптувала 2022 року, пояснює: при сенсоневральній приглухуватості отоскопічна картина майже завжди звичайна. Тож чисте вухо під мікроскопом не пояснює, чому погіршився слух.

Одразу телефонуйте 103 при раптовому головному болю, що супроводжується запамороченням і/або нудотою, судомах, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

• Ознаки інсульту за п. 3 Порядку надання домедичної допомоги при підозрі на гострий мозковий інсульт (наказ МОЗ № 441 від 09.03.2022): раптова зміна виразу обличчя, порушення його симетрії; раптова слабкість та/або оніміння в руці чи нозі з одного боку; раптове порушення мовлення, розуміння простих команд чи запитань; раптове погіршення зору в одному або в обох очах; раптове порушення ходи; запаморочення, втрата рівноваги або координації; виражений головний біль без наявної причини. Порядок (п. 4) передбачає виклик екстреної медичної допомоги: телефонуйте 103.
• Кров чи прозора рідина з вуха після удару по голові. Виділення крові та/або ліквору (прозора рідина) з носа чи вух той самий наказ відносить до ознак травми голови (п. 3 окремого порядку), а його п. 5 передбачає виклик екстреної допомоги: телефонуйте 103.
• Можливі ускладнення отиту. Протокол № 688 пов’язує ригідність потиличних м’язів, блювання, біль голови, порушення рівноваги й запаморочення з внутрішньочерепними ускладненнями, зокрема менінгітом; тріаду «гарячка, головний біль, ригідність потиличних м’язів» описує й ЦГЗ МОЗ. Британська NHS для дорослих і дітей від 5 років називає серед невідкладних ознак менінгіту дуже сильний головний біль і ригідність шиї зі світлобоязню; для молодших дітей її перелік інший. NHS у таких випадках радить викликати швидку або негайно їхати до відділення невідкладної допомоги. В Україні телефонуйте 103 — диспетчер вирішить, чи направити бригаду, — або попросіть когось негайно відвезти вас до лікарні (не сідайте за кермо самі). Про сильний біль чи набряк у ділянці вуха, нудоту, блювання, сильний біль голови, запаморочення, порушення рівноваги й асиметрію обличчя пам’ятка № 688 просить повідомити лікаря невідкладно, а якщо стан не кращає або гіршає впродовж 2–3 діб, звернутися до лікаря. Раптову зміну виразу обличчя, порушення його симетрії, запаморочення, втрату рівноваги або координації чи виражений головний біль без наявної причини наказ № 441 (п. 3) вважає й ознаками інсульту: за них телефонуйте 103.
• Раптова втрата слуху. Настанова ДЕЦ МОЗ (2022, дорослі) вважає її загрозливим симптомом, що часто потребує термінового або невідкладного звернення: зверніться до лікаря терміново, не чекаючи мікроскопії.
• Батарейка, щось гостре чи комаха у вусі. Австралійська служба healthdirect радить у таких випадках їхати до відділення невідкладної допомоги найближчої лікарні й нічого не вставляти у вухо, щоб дістати предмет.

Мікроскопію вуха можна зробити в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді. Прийом ведуть лікарі-отоларингологи; дітей консультує дитячий отоларинголог. Якщо не певні, чи потрібне саме збільшення, почніть із консультації ЛОРа: лікар огляне вухо й скаже, що робити далі.

За потреби лікар скерує до хірурга, ендокринолога чи кардіолога в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді, а щодо інших спеціалістів скаже, до кого ще звернутися.

На якій адресі й коли приймає лікар, уточніть під час запису. Запис за телефоном або через форму на сторінці. Вартість уточніть в адміністратора під час запису.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.