Коли кров іде сильно або безперервно чи з’явилися слабкість або запаморочення, пам’ятка настанови ДЕЦ радить негайно звернутися до відділення невідкладної допомоги або зателефонувати на екстрений номер (в Україні — 103). Одразу телефонуйте 103 при значній зовнішній кровотечі, блюванні кров’ю, кровохарканні, раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).
За стандартом МОЗ, під час першого контакту лікар має відрізнити пацієнта, якому потрібне негайне лікування, від того, кому воно не потрібне. Людей з ознаками гострої втрати крові (прискорене серцебиття, непритомність, падіння тиску, коли людина встає), можливим ушкодженням дихальних шляхів або кровотечею в ротоглотку чи дихальні шляхи стандарт вимагає негайно направляти до закладу, що надає спеціалізовану допомогу.
Незначну кровотечу без проблем із диханням і кровообігом, за стандартом, може оглянути й сімейний лікар, якщо в амбулаторії є все потрібне, щоб знайти джерело й зупинити кров. Пацієнта з повторними кровотечами, зокрема з одного боку, направляють до отоларинголога, і вже він визначає подальше лікування.
Щоб вирішити, чи потрібна госпіталізація, лікар оцінює тяжкість. Стандарт називає такі орієнтири: кровотеча понад 30 хвилин за добу, госпіталізації чи переливання крові через носові кровотечі в минулому, понад 3 нещодавні епізоди та хвороби, що можуть спричиняти кровотечі.