Консультація ЛОРа в Ужгороді

Отоларинголог (ЛОР) лікує хвороби вуха, носа й приносових пазух, глотки та гортані. Тому із закладеним носом, болем у вусі, ангіною, яка постійно повертається, чи осиплим голосом в Ужгороді записуються саме до нього. Цей текст стосується прийому дорослих. Для дитини є окрема консультація дитячого ЛОРа, а обговорити з лікарем готові висновки й знімки можна на онлайн-консультації ЛОРа.

Чимало таких станів минає саме. Протокол «Гострий риносинусит» (наказ МОЗ № 1793) зазначає, що більшість людей із гострим риносинуситом одужують без лікування, а протокол «Гострий середній отит» (наказ МОЗ № 688) — що пацієнти з гострим середнім отитом мають тенденцію до самоодужання. Водночас українські уніфіковані протоколи прямо називають ситуації, у яких лікар первинної ланки скеровує пацієнта до отоларинголога:

• Ніс і пазухи (№ 1793): епізод гострого риносинуситу триває понад 4 тижні (щоб виключити супутню патологію); риносинусит рецидивує, тобто за рік буває 4 і більше епізодів із проміжками без симптомів (щоб виключити анатомічні аномалії в носі); антибіотики через риносинусит доводиться призначати понад три рази на рік.
• Вухо (№ 688): перебіг нетиповий, первинне лікування не допомогло або стан погіршується; отит тривалий чи тяжкий (щоб виключити супутню патологію та ускладнення); отит повертається знову й знову, і треба з’ясувати причину рецидивів.
• Горло (протокол «Тонзиліт», наказ МОЗ № 639): гострий тонзиліт перебігає нетипово або після призначеного лікування немає позитивної динаміки; тонзиліт повторюється 3–5 разів на рік, і потрібні детальне обстеження та вибір тактики лікування.

Усі три протоколи охоплюють і дорослих, і дітей та описують, коли скеровує лікар первинної ланки. Якщо ж скарга тривожить вас або заважає спати, працювати чи чути, на консультацію до ЛОРа можна записатися й раніше.

В інформації для пацієнта протокол № 688 пояснює: щоб діагностувати отит, лікар має виконати отоскопію, тобто оглянути слуховий прохід і барабанну перетинку, а ще він оглядає порожнину носа, рота та глотку. Докладно про кожен огляд розказано на сторінках отоскопії, риноскопії та фарингоскопії. Коли треба роздивитися гортань чи глибші відділи носа, лікар може запропонувати ендоскопію ЛОР-органів.

Додаткові обстеження потрібні не кожному. За протоколом № 1793 їх проводять у клінічно складних випадках, при рецидивах, нетиповому перебігу чи ускладненнях, і серед них є радіологічні методи: КТ, МРТ, а за неможливості їх провести — рентгенотомографія приносових пазух. Рентген приносових пазух можна зробити в Ужгороді. Чи потрібна КТ, скаже лікар; за потреби він направить.

Протокол № 688 серед можливих додаткових обстежень при отиті називає аналіз крові, обстеження слуху й тимпанометрію; якщо вони знадобляться, лікар скаже, куди звернутися. Якщо для вибору лікування потрібен мазок, про нього розказано на сторінці забору мазків.

Стандарт МОЗ «Раціональне застосування протимікробних лікарських засобів…» (наказ № 1328 від 09.09.2026) для закладів первинної допомоги встановлює: при гострому середньому отиті, гострому тонзиліті, гострому фарингіті й гострому риносинуситі антибактеріальний засіб не призначають рутинно. Для тонзиліту й фарингіту стандарт уточнює, що без підтвердження чи обґрунтованої підозри на бактеріальну причину антибіотик не призначають, бо більшість таких випадків спричинені вірусами. При отиті легкого й середнього ступеня антибіотик здебільшого не потрібен, і рішення ухвалюють індивідуально; виняток становить двобічний отит у дітей до 2 років, при якому антибіотик потрібен.

Протокол № 688 додає, що в певних випадках лікар обирає тактику уважного спостереження зі знеболенням і краплями до вуха, а в інших одразу призначає антибіотик. Тож чи потрібен препарат, ЛОР вирішує після огляду. Не призначайте собі антибіотик самостійно: лише лікар може визначити необхідність, доцільність і тип антибіотика (ЦГЗ, «Призначати антибіотики — справа лікаря», 18.11.2024).

Одразу телефонуйте 103 при раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, асфіксії всіх видів (зокрема потраплянні сторонніх тіл у дихальні шляхи), значній зовнішній кровотечі, блюванні кров’ю, кровохарканні, раптовому головному болю, що супроводжується запамороченням і/або нудотою, раптовому порушенні зору, судомах, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Деякі ЛОР-стани до цього переліку прямо не належать, проте з ними по медичну допомогу звертаються невідкладно, не чекаючи планового запису до ЛОРа, бо документи МОЗ передбачають для них термінове скерування чи госпіталізацію:

• Ускладнення синуситу. Протокол № 1793: якщо з’явилися періорбітальний набряк чи гіперемія (набрякли й почервоніли тканини навколо ока), екзофтальм (око випинається), двоїння в очах, офтальмоплегія (око погано рухається), погіршився зір, сильно болить голова з одного чи обох боків, набрякло обличчя, є менінгеальні ознаки, неврологічні симптоми або втрата свідомості, пацієнта впродовж 3 годин направляють чи госпіталізують до відділення оториноларингології.
• Ускладнення отиту. Протокол № 688 пов’язує з можливими ускладненнями набряк біля вуха, болючість під час постукування по кістці за вухом, відстовбурчену вушну раковину й згладжену завушну складку (мастоїдит), асиметрію обличчя (парез лицевого нерва), а також блювання, ригідність потиличних м’язів, біль голови, порушення рівноваги й запаморочення (внутрішньочерепні ускладнення, лабіринтит). При ускладненнях протокол передбачає госпіталізацію до оториноларингологічного стаціонару.
• Паратонзилярний абсцес. Клінічна настанова «Тонзиліт» (2021) описує його так: гарячка, дуже болючий однобічний набряк мигдалика, а відповідно й щоки та шиї, змінений голос (як із «гарячою картоплею» в роті), утруднене чи болісне ковтання, посилене слиновиділення, можливий тризм (важко відкрити рот). За протоколом № 639 такі місцеві ускладнення тонзиліту є підставою для госпіталізації до відділення оториноларингології та невідкладного хірургічного втручання.
• Слух зник раптово. Клінічна настанова ДЕЦ «Тактика ведення пацієнтів з раптовою і гострою сенсоневральною приглухуватістю» (2022; стосується дорослих від 18 років) вважає раптову втрату слуху загрозливим симптомом: звертатися до лікаря в такому разі часто треба терміново або невідкладно.
• Носова кровотеча. Клінічна настанова ДЕЦ «Тактика ведення пацієнтів з носовою кровотечею» (2022; для осіб від 3 років) в інформації для пацієнта радить: кровотеча не припиняється попри домашні заходи — викликати лікаря; сильна чи постійна або з’явилися слабкість чи запаморочення — негайно звертатися до відділення невідкладної допомоги чи телефонувати на екстрений номер (в Україні це 103). Кровотечу впродовж 30 днів після операції на носі чи пазухах ця настанова не охоплює: тоді одразу повідомте лікаря, який вас оперував, а при значній зовнішній кровотечі одразу телефонуйте 103. Що робити до того, описано на сторінці зупинки носової кровотечі.

Якщо огляд показав, що потрібна маніпуляція, її можна зробити в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді: наприклад, видалення сірчаних пробок чи промивання лакун мигдаликів. Чи потрібна процедура саме вам і яка, лікар вирішує після огляду.

ЛОР-операції, зокрема тонзилектомію, аденоїдектомію та септопластику, проводять у стаціонарі лікарні медичної мережі ЕКСПЕРТ на вул. Капушанській, 23а. Вид знеболення (загальне чи місцеве) обирає анестезіолог разом з отоларингологом, а скільки залишатися в лікарні, вирішує лікар. Аденотомію й тонзилектомію дітям теж роблять в Ужгороді. Показання до кожного втручання описано на сторінці операції; рішення про неї ухвалюють разом з лікарем після огляду й обстеження.

Прийом ведуть лікарі-отоларингологи; дітей консультує дитячий отоларинголог. Лікар з’ясовує скарги, оглядає вухо, ніс і горло, за потреби пропонує додаткові обстеження й пояснює план. Коли причина може бути поза ЛОР-органами, лікар скерує до хірурга, ендокринолога чи лікаря УЗД у медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді, наприклад на УЗД лімфатичних вузлів шиї. Якщо знадобиться фахівець іншого профілю, лікар скаже, до кого ще звернутися.

Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці. На якій адресі й коли приймає лікар, уточніть під час запису, а вартість — в адміністратора.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Діагноз і лікування визначає лікар після огляду.