За практичним параметром ACR–AIUM–SPR–SRU, у протоколі фіксують розмір і місце змінених вузлів, а також підозрілі ознаки будови: звапнення, кісти, ехогенні ділянки поза жировими воротами вузла, змінений кровотік. Розташування описують так, щоб лікар міг віднести вузол до певного рівня шиї.
Українська клінічна настанова «Радіойодотерапія при диференційованому раку щитоподібної залози» (ДЕЦ МОЗ і Національний інститут раку, 2025) пояснює це на прикладі шийних вузлів при раку щитоподібної залози. Велику підозру, за нею, викликають збільшені вузли з кістозними змінами, мікрокальцифікатами й підвищеною ехогенністю; округлий вигляд, хаотичний посилений кровотік і відсутність воріт — менш специфічні ознаки. Настанова прямо пише, що ультразвукові ознаки злоякісності шийних вузлів не мають абсолютної специфічності, а чутливість УЗД щодо метастазів у центральній групі шийних вузлів перед видаленням щитоподібної залози досить низька.
Отже, слова «вузол збільшений» чи «структура змінена» описують картину, а не ставлять діагноз. Результат лікар, що вас направив, оцінює разом з іншими обстеженнями.