Рентген приносових пазух в Ужгороді

Запит «рентген носа» може стосуватися двох різних досліджень. Рентген приносових пазух в Ужгороді оцінює порожнини навколо носа: за RadiologyInfo (ресурс ACR і RSNA), їх чотири пари, і кожна сполучена з носовою порожниною невеликими отворами. Американська ACR зазначає, що візуалізація може показати потовщення слизової, набряк підслизового шару й рівні рідини.

Якщо ніс ударили, питання може стосуватися кісток: для цього є окрема сторінка рентген кісток носа. У направленні шукайте точну назву ділянки, а за сумнівів запитайте лікаря, який його виписав.

Те, що в побуті називають гайморитом, у документах описано як риносинусит. Протокол МОЗ «Гострий риносинусит» (наказ № 1793 від 13.10.2023, для дорослих і дітей) описує типові симптоми: закладеність носа, виділення, біль або тиск у ділянці обличчя, погіршення нюху. Для первинної допомоги протокол визначає цей стан за симптоматикою: детальне ЛОР-обстеження чи візуалізація там не потрібні. Як правило, сказано в інформації для пацієнта, інші дослідження для такого діагнозу не потрібні.

Клінічна настанова ДЕЦ МОЗ «Риносинусити» (2023), адаптована версія європейського EPOS 2020, говорить прямо: традиційні рентгенограми при риносинуситі, гострому чи хронічному, показаними вже не є. Американські критерії ACR оцінюють рентген пазух як «зазвичай недоцільний» в усіх шести сценаріях для дорослих (2021) і в усіх чотирьох для дітей (2018).

Документи тут не збігаються, і чесніше про це сказати. Додаток 1 до протоколу № 1793 у складних випадках, коли немає впевненості щодо остаточного діагнозу, серед додаткових обстежень називає «рентген-обстеження». Для спеціалізованої допомоги той самий протокол у клінічно складних випадках, при рецидивуючому чи нетиповому перебігу й ускладненнях перелічує КТ і МРТ, а за неможливості їх провести рентгенотомографію приносових пазух. Протокол МОЗ «Хронічний риносинусит» (той самий наказ) серед додаткових методів теж називає КТ і МРТ, а за неможливості їх провести рентгенотомографію.

Старіша настанова МОЗ 00873 «Діагностика гострого синуситу» (оновлення 2016, раніше за настанову ДЕЦ; дітей вона не охоплює, для них відсилає до окремої настанови) методом вибору при підозрі на синусит вважає УЗД синусів, а показаннями до рентгенологічного дослідження називає, зокрема:

• симптоми рішуче вказують на верхньощелепний синусит, навіть якщо результат УЗД негативний;
• підозра на хронічний синусит, наприклад як причину стійких симптомів астми;
• часті рецидиви чи хронічний синусит, особливо з однобічними симптомами;
• перед скеруванням до оториноларинголога.

УЗД приносових пазух у медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді не роблять.

Та сама настанова 00873 застерігає: якщо антимікробне лікування потрібне в будь-якому разі, знімок часто не показаний. Практичний висновок простий: запитайте лікаря, яке рішення залежить від цього знімка. Чи є показання, вирішує лікар.

Опис називає зміну, а не її причину. Рідина в пазусі, за ACR, трапляється також за вірусної інфекції верхніх дихальних шляхів, і не доведено, що візуалізація точно відрізняє бактеріальний гострий риносинусит від вірусного.

Є й межі самого методу. Настанова ДЕЦ зазначає: у порівнянні з КТ звичайні рентгенограми показали низьку чутливість і специфічність, тому навіть слабке опромінення не виправдовує їх використання. Цифри наводить ACR (дорослі):

• при гострому неускладненому риносинуситі порівняно з КТ чутливість рентгену для верхньощелепних пазух становить 80 %, для решти груп пазух 25–41 %;
• проти пункції при гострому бактеріальному риносинуситі мета-аналіз шести робіт дав 76 % чутливості й 79 % специфічності;
• потовщення слизової важко оцінити, бо кісткові структури накладаються.

Тому опис читають разом зі скаргами й оглядом. З ним ідіть до лікаря, який призначив дослідження, або на консультацію ЛОРа.

Настанова МОЗ 00586 про рецидивуючі інфекції в дітей зазначає: рентгенологічне обстеження для оцінки розміру аденоїдів не показане. Не потрібне воно, за цією настановою, і як окремий знімок грудної клітки чи синусів у період одужання: дає мало інформації, особливо в дітей до 4 років.

ACR (діти, 2018) при неускладненому гострому синуситі знімки не рекомендує, бо діагноз тут ґрунтується лише на клінічних критеріях. Сам по собі результат візуалізації для цього діагнозу недостатній: затемнення пазух часто є і в здорових дітей. При стійкому синуситі, за ACR, традиційні проєкції складно виконати в малих дітей.

Наказ МОЗ № 294 вимагає проводити дослідження дітей до 12 років у присутності медичної сестри, санітарки чи родичів, які їх супроводжують (п. 6.19), а профілактичним рентгенологічним дослідженням діти до 15 років не підлягають (п. 6.21). Спершу дитину оглядає дитячий ЛОР чи інший лікар, який і вирішує, чи є показання.

Протокол № 1793 зазначає, що на користь гострого риносинуситу можуть свідчити дані риноскопії, зокрема ендоскопії: слизово-гнійні виділення та/або набряк чи обструкція носового ходу. Настанова ДЕЦ КТ називає золотим стандартом радіологічної оцінки захворювань носа й пазух, особливо хронічного риносинуситу, але при гострому КТ не рекомендує, крім випадків, коли стан триває попри лікування або є підозра на ускладнення.

ACR для підозри на очні чи внутрішньочерепні ускладнення зазвичай доцільними вважає, зокрема, МРТ і КТ обличчя з контрастом; рентген там, за ACR, обмежений в оцінці м’яких тканин. Лікар скаже, чи потрібні КТ або МРТ, і направить.

Цифру дози не наводимо: у таблицях RadiologyInfo й британської UKHSA окремого рядка для пазух немає, а рядок сусідньої ділянки був би неточним. У таблиці ACR рентген пазух має найнижчу категорію серед тих, що пов’язані з опроміненням, а КТ обличчя вищу (відносний рівень, категорія для дорослих). Британська NHS пише, що при великій кількості знімків є дуже малий ризик раку, і лікар зважує це, перш ніж призначити дослідження.

Наказ № 294 обмежує повтори: їх проводять тільки при зміні перебігу хвороби чи появі нового захворювання, а також за необхідності одержання розширеної інформації про стан здоров’я пацієнта (п. 6.8). Він вимагає екранувати гонади, щитоподібну залозу й очі (п. 6.13), а наказ № 51/151 зобов’язує лікаря відповідної спеціалізації, зокрема рентгенолога, до процедури поінформувати про її обґрунтованість, можливі ризики, можливість відмови й наявні альтернативні методи. Якщо є попередні знімки чи описи, скажіть про них лікарю.

Одразу телефонуйте 103 при раптовому головному болю, що супроводжується запамороченням і/або нудотою, раптовому порушенні зору, порушенні мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово, судомах, раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Протокол № 1793 називає ознаки ускладнень гострого риносинуситу, за яких пацієнта впродовж 3 годин направляють чи госпіталізують до відділення оториноларингології:

• набряк чи почервоніння навколо ока, екзофтальм (випинання ока);
• двоїння в очах, офтальмоплегія (параліч очних м’язів), зниження гостроти зору;
• виражений головний біль з одного чи обох боків, набряк м’яких тканин обличчя;
• менінгеальні ознаки, неврологічна симптоматика, втрата свідомості.

Якщо є стан із наведеного вище переліку, зокрема непритомність чи раптове порушення зору, телефонуйте 103. В інших випадках не чекайте запису на рентген, а одразу зверніться до лікаря чи до лікарні.

Додаток 1 для пацієнтів каже: обов’язково звертайтеся до лікаря, якщо стан не покращується або погіршується впродовж тижня від початку захворювання (проте симптоми гострого риносинуситу можуть тривати 2–3 тижні), і повідомте йому про сильний біль та/або припухлість у передній частині голови, набряк навколо очей чи м’яких тканин обличчя, кров’янисті виділення з носа. До лікаря потрібно звернутися й при повторних випадках риносинуситу. Дитину, у якої при риносинуситі почервоніли повіки чи щоки, терміново покажіть лікарю. Пацієнтів з епізодом довше 4 тижнів і з рецидивуючим перебігом (від 4 епізодів на рік), за протоколом, мають скерувати до отоларинголога.

Рентген приносових пазух можна зробити в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді: знімок роблять у лікарні на вул. Капушанській, 23а, на цифровому апараті. Описує його лікар-рентгенолог, результат зазвичай доступний того ж дня. Записатися можна через форму на цій сторінці або за телефоном. Години роботи рентгену уточніть під час запису, вартість — в адміністратора.

Далі лікар може скерувати до ЛОРа, а дитину до дитячого ЛОРа; про лікування гаймориту є окрема сторінка. Інші дослідження цього напряму зібрано на сторінці рентген-діагностики.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.