Рентген стоп при плоскостопості в Ужгороді

Рентген стоп при плоскостопості в Ужгороді шукають і як «рентген ноги», і як «рентген стоп на плоскостопість», та рішення про знімок починається з огляду. Настанова МОЗ на засадах доказової медицини 00431 (Duodecim, 2009; діти й підлітки) розрізняє дві форми плосковальгусної стопи:

• гнучка: склепіння повертає дугоподібну форму, а п’ятка виправляється, коли пацієнт висить на руках або піднімається навшпиньки;
• фіксована: стопа в цих положеннях залишається незмінною.

Болісний або ригідний (жорсткий) плосковальгус ця настанова фізіологічним не вважає: його може спричинити артрит, тарзальна коаліція (зрощення кісток передплесна), посттравматичне ускладнення чи пухлина. Тож із болем або жорсткою стопою покажіться ортопеду-травматологу: призначити рентгенологічну процедуру може тільки лікуючий лікар за обґрунтованими клінічними показаннями (наказ МОЗ № 294, п. 6.1).

У лікарні в Ужгороді це два окремі дослідження обох стоп із навантаженням: у бічній проєкції для поздовжньої плоскостопості й у прямій для поперечної. Скільки проєкцій потрібно, вирішить лікар.

Поздовжня. Настанова 00431 описує сплощення поздовжнього склепіння; у плосковальгусній стопі до нього додається відхилення п’яткової кістки назовні. У довіднику MSD приклад бічного знімка при плоскостопості показує втрату висоти склепіння, зменшені кути нахилу п’яткової й таранної кісток.

Поперечна. Настанова МОЗ 00996 (дорослі, 2009) описує болісний стан другої й третьої голівок плеснових кісток, який обумовлюють опущення поперечного склепіння, ревматоїдний артрит або остеоартрит плеснофалангових суглобів. Зазвичай він виникає в людей середнього й похилого віку, особливо в жінок, які носили взуття на високих підборах. За цією настановою, опущення поперечного склепіння призводить до вальгусної деформації першого пальця, молоткоподібного пальця та хвороби Мортона.

При вальгусній деформації настанова МОЗ 00433 (2017) застосовує рентген для оцінки тяжкості, якщо симптоми не припиняються або розглядають операцію. Нормальними вона вважає кут відхилення першого пальця менше 15° і кут між першою та другою плесновими кістками менше 10°. Рішення про операцію, за нею, повинно базуватися на симптомах, а не на знімку. Докладніше: лікування вальгусної деформації стоп.

У дорослих настанова МОЗ 00996 відносить плоскостопість до порушень, які, як правило, легко виявляють за локалізацією симптомів і даними рентгену. Американська ACR (Chronic Foot Pain, оновлення 2025; лише дорослі, хронічний біль у стопі невідомої причини) називає рентген стопи зазвичай доцільним першим дослідженням. У поєднанні з клінічними даними знімок, за ACR, дає інформацію про вирівнювання кісток і може звузити відділ стопи, з яким пов’язані симптоми.

Окремий випадок: сплощення склепіння лише на одній стопі, випинання біля внутрішньої кісточки й відведення переднього відділу стопи. За MSD, таке поєднання особливо вказує на запущене ураження сухожилка заднього великогомілкового м’яза й потребує перевірки на його розрив, а рентген можуть зробити, щоб виключити інші структурні причини болю. З такими ознаками покажіться ортопеду-травматологу.

У малих дітей плосковальгусна стопа настільки часта, що настанова 00431 відносить її до нормальної вікової варіації: поширеність у 3–6 років становить 44 %. Гнучка форма в маленької дитини, як правило, виправляється спонтанно. Найважливішим недоліком дитячої плоскостопості настанова називає необґрунтоване й дороге надмірне лікування та нав’язування здоровим дітям непотрібного відчуття хвороби.

Настанова МОЗ 00590 («Структурні аномалії у дітей», 2013) пише, що плоскостопість, ймовірно, більш патологічна, коли вона одностороння, ригідна або болюча при маніпуляціях та під час навантажень на ноги. Настанова 00431 вказує направляти до дитячого ортопеда або ревматолога:

• пацієнтів будь-якого віку з ригідною плосковальгусною стопою та болем під час руху в підтаранному суглобі;
• дітей, старших за 7 років, із настільки серйозним естетичним або функціональним порушенням, що пацієнт і батьки готові до хірургічного лікування.

Про знімок американська AAFP (2017) пише так: візуалізація потрібна, якщо огляд викликає підозру на ригідну плоскостопість чи тарзальну коаліцію; для підлітків, у яких плоскостопість ригідна або гнучка із симптомами, її рекомендація (рівень доказів C) — обстежити стопи візуалізацією й скерувати до подолога чи ортопеда. В Ужгороді є дитячий ортопед-травматолог. Дітей до 12 років досліджують у присутності медсестри, санітарки чи родичів, які супроводжують дитину (наказ МОЗ № 294, п. 6.19); вагітних жінок залучати до підтримки дитини забороняється (п. 6.17).

Наказ Міністерства оборони № 402 від 14.08.2008 (Положення про ВЛК; остання редакція датована 09.10.2026) у поясненнях до статті 62 оцінює ступінь плоскостопості за рентгенограмами, зробленими стоячи у двох проєкціях. Плоску стопу без клінічних проявів він називає варіантом норми, а стаття передбачає фіксовану плоскостопість.

Таблиця стосується лише поздовжньої плоскостопості (таблиця 15 наказу) й експертизи придатності до служби, а не лікування. Які знімки прийме комісія, уточніть у ній до обстеження.

Про м’язи, сухожилки й суглоби знімки кісток, пише RadiologyInfo (сайт ACR і RSNA), повідомляють мало. У дорослих із хронічним болем ACR описує такий наступний крок: якщо на знімку нічого не знайшли або результат сумнівний, а причину підозрюють у сухожилку, зв’язці, фасції, м’язі чи інших м’яких тканинах, зазвичай доцільні МРТ без контрасту або УЗД. При набутій плоскостопості в дорослих ACR віддає перевагу МРТ для оцінки стабілізаторів стопи. У підлітків обмежений рух у підтаранному суглобі й відсутність склепіння навшпиньки, за AAFP, наводять на думку про тарзальну коаліцію: тоді потрібне подальше обстеження, коса проєкція чи КТ. Лікар скаже, чи потрібні КТ або МРТ, і направить.

З описом ідіть до лікаря, який призначив дослідження. Про варіанти допомоги читайте на сторінці лікування плоскостопості, а про оцінку знімків з іншого закладу — на сторінці аналіз результатів рентгену. Для вальгусної деформації настанова 00433 прямо пише, що лікування залежить від болю й функціональних порушень, а не від знахідок на знімку.

Повторні дослідження, за п. 6.8 наказу № 294, проводять тільки при зміні перебігу хвороби чи появі нового захворювання, а також за необхідності одержання розширеної інформації про стан здоров’я пацієнта. Якщо є попередні знімки, скажіть лікарю. Той самий наказ робить обов’язковим екранування гонад, щитоподібної залози й очей (п. 6.13); розміри поля мають бути мінімальними, час — якомога коротшим, але такими, що не знижують якості дослідження (п. 6.22).

Дослідження можна зробити в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді: знімок роблять у лікарні на вул. Капушанській, 23а, на цифровому апараті. Знімок описує лікар-рентгенолог, результат зазвичай доступний того ж дня. Записатися можна телефоном чи формою на цій сторінці. Вартість, години роботи рентгену уточніть в адміністратора під час запису. Далі лікар може скерувати до ортопеда-травматолога чи дитячого ортопеда-травматолога.

Якщо стопа заболіла після удару, падіння чи підвертання, це вже інша тема: рентген стопи. Одразу телефонуйте 103 при порушенні мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово, значній зовнішній кровотечі, блюванні кров’ю, кровохарканні, травмах, які загрожують життю, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Наказ МОЗ № 441 (порядок при підозрі на перелом кісток кінцівок, п. 3–5; для осіб без медичної освіти, які за службовими обов’язками надають домедичну допомогу) серед дій називає виклик екстреної медичної допомоги. Ознаки за цим порядком: відкритий перелом — рана в місці перелому, кровотеча з рани, біль в області рани, порушення функції, неприродне положення кінцівки, патологічна рухливість, крепітація (хрускіт), уламки кістки в рані; закритий — неприродне положення, біль і деформація, патологічна рухливість, крепітація, гематома, порушення функцій. Тож за підозри на перелом можна телефонувати 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (наказ МОЗ № 583, п. 4 і 11).

Цей текст лише інформує й не замінює лікаря: показання до знімка визначає лікар після огляду.