Лікування отиту в дітей в Ужгороді

Лікування отиту в дітей в Ужгороді залежить від того, яка частина вуха запалена. Протокол МОЗ України «Гострий середній отит» (наказ № 688 від 09.04.2021) розрізняє:

• гострий середній отит — барабанна перетинка запалена, за нею є секрет, хвороба починається гостро, часто з гарячкою й дратівливістю;
• секреторний отит — секрет за перетинкою є, але запалення немає; біль і гарячка переважно відсутні, а слух знижений;
• зовнішній отит — слуховий хід звужений і болючий, турбують свербіння й гноєтеча, а перетинка ціла.

Клінічна настанова «Гострий середній отит» (2021), на якій ґрунтується протокол, підкреслює: якщо в середньому вусі немає секрету, гострий середній отит ставити не слід. Тож лікар насамперед оглядає барабанну перетинку (отоскопія). Про запалення вуха в старших пацієнтів — на сторінці лікування отиту в дорослих.

Настанова 2021 року наполегливо рекомендує: якщо дитині болить, лікар має призначити знеболення. Антибіотик полегшення в першу добу не приносить, тоді як знеболювальні діють уже протягом 24 годин. Тож їх застосовують незалежно від того, чи призначено антибіотик, і доти, доки є потреба. Аспірин (ацетилсаліцилову кислоту) дітям і підліткам до 16 років не дають (британська NHS).

Вушні краплі протокол МОЗ підбирає за станом перетинки. Коли вона ціла, застосовують краплі з анальгетиком без антибактеріального компонента. Коли в ній утворився отвір (перфорація), потрібні краплі з антибактеріальним препаратом, що не має шкідливої для слуху дії.

Стандарт МОЗ щодо раціонального застосування протимікробних засобів у первинній допомозі (наказ № 1328 від 09.09.2026) про гострий середній отит пише стисло: антибіотик не призначають рутинно, більшість легких і середньотяжких випадків його не потребують, рішення індивідуальне. Окремо стандарт називає виняток — двобічний отит у дітей до 2 років потребує антибіотика. Діагностику й лікування він відсилає до протоколу № 688.

Протокол перелічує ситуації, коли дитині дають антибіотик, а не обирають спостереження:

• вік до 6 місяців;
• виділення з вуха (оторея) у будь-якому віці;
• тяжкий перебіг: інтоксикація, сильний біль або біль понад 48 годин, гарячка понад 39 °C, а також коли немає певності, що вдасться прийти на контрольний огляд;
• двобічний отит у дитини від 6 місяців до 2 років.

В інших випадках (однобічний отит без виділень у дитини від 6 місяців до 2 років, нетяжкий отит без виділень з 2 років) можна обрати або антибіотик, або уважне спостереження. Таку схему протокол застосовує лише до дітей із чітко встановленим діагнозом. Спостереження погоджують із батьками: якщо за 48–72 години від початку хвороби стан не покращився чи погіршився, лікар призначає антибіотик. Зважте, що алгоритм для лікарів первинної допомоги в додатку 3 того самого протоколу (гострий отит без перфорації) дітям до 2 років відводить лише гілку з антибіотиком, а стандарт № 1328 обов’язковий антибіотик у цьому віці називає лише при двобічному отиті. Чи можна обрати спостереження, вирішує лікар після огляду; він же визначає препарат і тривалість курсу.

Не призначайте собі антибіотик самостійно: лише лікар може визначити необхідність, доцільність і тип антибіотика (ЦГЗ, «Призначати антибіотики — справа лікаря», 18.11.2024). Для дитини це так само: залишки антибіотиків після минулої хвороби не використовуйте.

Інформація для пацієнтів у протоколі МОЗ № 688 радить обов’язково звернутися до лікаря повторно, якщо впродовж 2–3 діб від початку хвороби чи лікування стан дитини не покращується або погіршується. Невідкладно повідомте лікаря, якщо з’явилися:

• сильний біль у ділянці вуха чи набряк біля нього;
• нудота, блювання;
• сильний біль голови;
• запаморочення, порушення рівноваги;
• асиметрія обличчя.

Набряк біля вуха, відстовбурчену вушну раковину, згладжену завушну складку чи болючість при постукуванні за вухом протокол пов’язує з можливим мастоїдитом, асиметрію обличчя — з парезом лицевого нерва, а блювання, ригідність потиличних м’язів, біль голови, порушення рівноваги й запаморочення — з можливим лабіринтитом чи внутрішньочерепними ускладненнями. Пацієнта із симптомами ускладнень лікар направляє на госпіталізацію до оториноларингологічного стаціонару, тож із такими ознаками не чекайте планового запису. Немовля до 3 місяців із температурою 38 °C і вище британська NICE (NG143) відносить до групи високого ризику серйозної хвороби: таку дитину має невідкладно, протягом 2 годин, оглянути лікар.

Серед ускладнень отиту протокол називає й внутрішньочерепні — менінгіт і абсцес мозку: вони дуже рідкісні, але можуть загрожувати життю. Одразу телефонуйте 103 при раптовому головному болю, що супроводжується запамороченням і/або нудотою, судомах, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Коли біль і температура минули, секрет за барабанною перетинкою може триматися ще певний час. Клінічна настанова 2021 року не вважає це ускладненням гострого отиту: при секреторному отиті антибіотики не призначають, а дитину час від часу оглядають. За британською NICE (NG233, діти до 12 років; замінила настанову CG60), якщо слух не знижений, стан часто минає сам і лікування не потрібне.

Коли рідина є в обох вухах і слух знижений, NICE радить перевірити слух повторно через 3 місяці, а американська академія отоларингології AAO-HNS (2022) — обстежити слух, якщо секрет тримається 3 місяці й довше. Антибіотики, кортикостероїди всередину чи в ніс, антигістамінні та протинабрякові засоби NICE при цьому стані не пропонує.

Протокол МОЗ № 688 за показаннями передбачає тимпанопункцію, міринготомію (розтин барабанної перетинки) і тимпаностомію — встановлення в перетинку шунта, що вентилює середнє вухо. Тимпаностомію протокол показує при рецидивному й персистуючому середньому отиті та парезі лицевого нерва на тлі гострого отиту. Настанова 2021 року як варіант вибору допускає шунт при трьох епізодах за 6 місяців або чотирьох за рік, з одним за останні пів року.

Американська настанова AAO-HNS 2022 (діти від 6 місяців до 12 років) додає умову: при повторних гострих отитах шунти не ставлять, якщо на момент оцінки в жодному вусі немає рідини, і пропонують, якщо рідина є хоча б в одному. При секреторному отиті шунти в обидва вуха пропонують, коли рідина тримається в обох вухах 3 місяці й довше і є задокументовані проблеми зі слухом. Як можливий варіант настанова допускає шунти й тоді, коли рідина в одному чи обох вухах тримається 3 місяці й довше і з нею, ймовірно, пов’язані порушення рівноваги, труднощі в навчанні чи поведінці, дискомфорт у вусі чи погіршення якості життя, а також у дітей із підвищеним ризиком порушень мовлення й навчання, якщо рідина, ймовірно, не мине. При одному епізоді секреторного отиту, що триває менше 3 місяців, шунти не ставлять. Видалення аденоїдів разом зі встановленням шунтів ця настанова допускає як можливий варіант для дітей із симптомами, спричиненими аденоїдами (їх інфекція чи утруднене носове дихання), або для дітей від 4 років, щоб зменшити ймовірність нових отитів чи повторного шунтування.

Рішення ухвалюють разом після огляду отоларинголога. Детальніше — на сторінках тимпанопункція та аденоїдектомія.

Рецидивним протокол називає середній отит, що повторюється тричі за 6 місяців або чотири рази за 12 місяців. Причину отоларинголог шукає в носі й носоглотці: це можуть бути аденоїдні вегетації, алергічний риніт, риносинусит, викривлення носової перегородки, поліпоз носа чи розщелина піднебіння.

Що, за настановою 2021 року, знижує ризик:

• щеплення кон’югованою вакциною проти пневмокока і щорічне щеплення від грипу;
• грудне вигодовування щонайменше 6 місяців;
• відсутність контакту дитини з тютюновим димом.

Профілактичних антибіотиків дітям із повторними отитами настанова не радить.

Прийом ведуть лікарі-отоларингологи; дітей консультує дитячий отоларинголог, тож з отитом дитину записують на консультацію дитячого ЛОРа. Адресу прийому й вартість назве адміністратор. За потреби мікроскопію вуха можна зробити у медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді.

Коли причиною повторних отитів лікар вважає аденоїди й операцію погоджено, аденотомію дітям роблять у стаціонарі лікарні медичної мережі ЕКСПЕРТ на вул. Капушанській, 23а. Вид знеболення обирає анестезіолог разом з отоларингологом, а скільки залишатися в лікарні, вирішує лікар. Якщо знадобиться перевірка слуху, комп’ютерна томографія чи консультація іншого фахівця, лікар скаже, чи це потрібно, і куди звернутися.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Як лікувати отит, лікар вирішує після огляду дитини.