Анемізація слизової оболонки носа в Ужгороді

Анемізація слизової оболонки носа в Ужгороді спирається на просту дію: судинозвужувальний засіб (деконгестант) зменшує набряк, і носові ходи стають вільнішими. Настанова ДЕЦ «Риносинусити» (2023) пояснює механізм звуженням судин.

Окремого протоколу МОЗ саме про анемізацію не знайдено, тому нижче — позиції документів про цю групу засобів.

• Передня риноскопія. За настановою ДЕЦ про носову кровотечу (2022), її виконують із місцевим судинозвужувальним засобом або без нього. Докладніше: риноскопія.
• Ендоскопія. Настанова «Риносинусити», описуючи хронічний риносинусит без поліпів, уточнює: поліпи не візуалізуються в середньому носовому ході, «якщо необхідно після застосування деконгестанту». Описуючи назальну ендоскопію, та сама настанова зазначає: за необхідності можна використати протинабряковий препарат для місцевого застосування; у дітей це залишено на розсуд лікаря. Докладніше: ендоскопія ЛОР-органів.

Про тривалу закладеність: лікування хронічного нежитю. Ін’єкції в носові раковини — окрема послуга: введення ліків у порожнину носа.

Протокол № 1793 не рекомендує рутинно застосовувати антибіотики при гострому вірусному риносинуситі; їх призначають пацієнтам із критеріями бактеріального процесу або тяжким перебігом. Не призначайте собі антибіотик самостійно: лише лікар може визначити необхідність, доцільність і тип антибіотика (ЦГЗ, «Призначати антибіотики — справа лікаря», 18.11.2024).

Стандарти медичної допомоги «Носова кровотеча» (наказ МОЗ № 2273 від 15.12.2022) серед методів лікування першої лінії називають компресію носа, судинозвужувальні засоби, тампонаду й коагуляцію судин порожнини носа. Настанова ДЕЦ 2022 року додає: за активної кровотечі такий засіб на початку може привести до контролю над нею або полегшити пошук місця, яке піддається коагуляції. Настанова стосується людей від 3 років і не поширюється на порушення гемостазу, пухлини носа чи носоглотки, судинні вади голови й шиї, нещодавню травму обличчя та операцію на носі чи пазухах за останні 30 днів.

Вдома перша дія інша: нахилитися вперед і затиснути м’яку частину носа щонайменше на 5 хвилин (до 15, якщо кровотеча сповільнюється). Якщо носова кровотеча не припиняється, попри ці заходи, викличте лікаря. Якщо кровотеча сильна або постійна, або ви відчуваєте слабкість чи запаморочення, негайно зверніться до відділення невідкладної допомоги або зателефонуйте 103. Докладніше: зупинка носової кровотечі.

Одразу телефонуйте 103 при анафілактичній реакції, раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, непритомності або порушенні притомності, значній зовнішній кровотечі, блюванні кров’ю, кровохарканні та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Настанова ДЕЦ про носову кровотечу застерігає: місцеві судинозвужувальні засоби можуть бути пов’язані з підвищеним ризиком серцевих чи інших системних ускладнень, тому при гіпертонії, серцевих або цереброваскулярних захворюваннях потрібна обережність. Окремого переліку протипоказань саме для анемізації документи МОЗ не дають. Нижче як приклад — інструкція до одного препарату: назальних крапель із ксилометазоліном (Державний реєстр лікарських засобів, р. п. UA/1880/01). Вона описує цей препарат, а не процедуру. В інших препаратів ксилометазоліну й інших речовин перелік може відрізнятися, тому рішення ухвалює лікар.

• Протипоказання за цією інструкцією: гіперчутливість до компонентів, гострі коронарні захворювання, коронарна астма, гіпертиреоз, закритокутова глаукома, сухий або атрофічний риніт, трансфеноїдальна гіпофізектомія чи втручання з оголенням мозкової оболонки в анамнезі, лікування інгібіторами МАО зараз або протягом 2 тижнів після нього.
• З обережністю: серцево-судинні захворювання, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, хвороби щитоподібної залози, феохромоцитома, гіпертрофія передміхурової залози, сильні реакції на адренергічні засоби; при синдромі подовженого QT можливий підвищений ризик серйозних шлуночкових аритмій.
• Інші ліки: поєднання з три- чи тетрациклічними антидепресантами не рекомендоване; разом із бета-блокаторами можливі спазм бронхів або зниження тиску.
• Вагітність і годування: під час вагітності інструкція застосування не дозволяє, у період годування — лише за призначенням лікаря.

За настановою «Риносинусити», дія деконгестантів симптоматична, на перебіг хвороби вони не впливають, застосовувати їх слід лише короткий термін, а тривале використання може призвести до медикаментозного риніту й посилити закладеність після припинення.

Точної кількості днів у протоколах № 1793 немає. На схемі оцінки в громадській аптеці (настанова «Риносинусити», рис. 10.1.1) при гострому поствірусному риносинуситі біля деконгестантів стоїть «менше тижня», а при застуді так само позначено комбінований засіб (антигістамінний, знеболювальний і деконгестант). Це орієнтир для аптек, а не окрема рекомендація: позицію EPOS щодо поствірусного наведено в таблиці вище. Свій строк указано в інструкції препарату: у згаданих краплях із ксилометазоліном — не більше 7 діб для менш концентрованих, якщо лікар не призначив інакше, і не більше 10 днів поспіль для більш концентрованих. Перевищувати строк з інструкції не варто; якщо здається, що краплі ще потрібні, зверніться до лікаря. Британська NHS не радить такі спреї й краплі понад 5 днів, бо закладеність може посилитися, а MSD Manual — понад 3 дні, щоб уникнути рикошетної закладеності. NHS також радить вживати одночасно лише один деконгестант.

Якщо симптоми посилюються або не минають, зверніться до лікаря.

Настанова ДЕЦ про носову кровотечу (від 3 років) радить обережність у дітей молодшого віку, а оксиметазолін молодшим за 6 років — тільки за порадою лікаря. За настановою «Риносинусити», у дітей раннього віку доказів ефективності безрецептурних засобів від застуди немає. Настанова додає: такі засоби недостатньо вивчені в дітей, особливо до шести років, і їх не слід регулярно застосовувати без рекомендацій лікаря. NHS радить перед застосуванням перевірити інструкцію, бо не всі деконгестанти підходять дітям. У згаданій інструкції менш концентровані краплі не застосовують до 1 року, а більш концентровані — до 12 років.

Та сама інструкція попереджає, що діти молодшого віку чутливіші до токсичної дії, ніж дорослі, тому дозу не перевищуйте. Якщо крапель закапали забагато чи дитина їх проковтнула, одразу зверніться по медичну допомогу. Якщо з’явилися судоми, пригнічене дихання чи втрата притомності, телефонуйте 103. Чи доречна анемізація дитині, вирішує лікар після огляду; дітей консультує дитячий отоларинголог.

Алгоритм протоколу МОЗ «Хронічний риносинусит» (наказ № 1793) за тривожних симптомів передбачає негайне звернення до лікаря. Це набряк чи почервоніння навколо очей, зміщення очного яблука, двоїння в очах, обмеження рухів ока, зниження гостроти зору, сильний головний біль, набряк у ділянці лоба, ознаки сепсису чи менінгіту, неврологічні ознаки, однобічне ураження, кровотеча, утворення кірок і какосмія (відчуття неприємного запаху). За ознак ускладнень гострого риносинуситу, серед яких і втрата свідомості, протокол «Гострий риносинусит» передбачає направлення чи госпіталізацію до відділення оториноларингології впродовж 3 годин. Краплі чи анемізація — не причина відкладати звернення.

Одразу телефонуйте 103 при анафілактичній реакції, раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, непритомності або порушенні притомності, значній зовнішній кровотечі, блюванні кров’ю, кровохарканні та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11). Той самий п. 4 називає також раптовий головний біль, що супроводжується запамороченням і/або нудотою, раптове порушення зору, порушення мовлення, слабкість у кінцівках, що виникли раптово, і судоми: тоді теж одразу телефонуйте 103.

Анемізацію слизової оболонки носа можна зробити в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді. Почати можна з консультації ЛОРа: після огляду лікар скаже, чи доречна процедура, чи потрібне інше лікування.

За потреби лікар скаже, до кого ще звернутися.

Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці. На якій адресі й коли приймає лікар, а також вартість уточніть в адміністратора під час запису.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.