Аспірація слизу в дітей в Ужгороді

Аспірація слизу в дітей — це відсмоктування слизу з носа. Немовля ще не вміє висякатися, тому прибрати слиз йому мають допомогти дорослі (пам’ятка американської дитячої лікарні CHKD). Вчити дитину висякуватися Американська академія педіатрії (AAP) у своїй пам’ятці радить у 2–3 роки, а молодшим пропонує обережно відсмоктувати слиз грушею. Вона ж попереджає: із закладеним носом немовля не може смоктати.

Причину нежитю визначає лікар. Звичайну застуду, тобто вірусний риносинусит, протокол МОЗ «Гострий риносинусит» (наказ № 1793 від 13.10.2023, дорослі й діти) веде симптоматично, зокрема зрошуванням носа сольовим розчином. Механічного відсмоктування цей документ не згадує.

Окремого документа МОЗ про аспірацію слизу при нежиті в дітей ми не знайшли. Найконкретніший — стандарт «Бронхіоліти у дітей» (наказ № 1158 від 26.06.2023), але він стосується бронхіоліту, гострого запалення дрібних дихальних шляхів. Переносити його положення на будь-який нежить не варто.

Українського документа про домашні аспіратори ми не знайшли, тому нижче — поради американських джерел для батьків. Це не клінічні настанови, і стосуються вони передусім немовлят.

• Коли. Зручний час — перед годуванням (AAP, Children’s Mercy). Відсмоктування одразу після їжі чи пиття може викликати блювання (CHKD).
• Густий слиз. Спершу закапують трохи сольового розчину, щоб розм’якшити його. Кількість крапель у пам’ятках різна, тож запитайте лікаря. Для рідкого слизу розчин, за Children’s Mercy, не потрібен.
• Техніка. Малюка кладуть на спину, наконечник вводять неглибоко й спрямовують прямо назад, а не вгору до очей (Children’s Mercy). Другу ніздрю закривають (AAP), а між спробами дають дитині перепочити (CHKD).
• Частота. Ручним аспіратором — не частіше 3 разів на день, щоб ніс не став болючим (Children’s Mercy). CHKD радить намагатися обмежитися 2–3 разами: частіше слизова може пересихати, боліти й кровити. Сольові промивання для дітей до року AAP обмежує 4 разами на добу.
• Гігієна. Руки миють до й після процедури, кожній дитині — окрема груша (CHKD). Аспіратор миють теплою водою з милом, а фільтр щоразу беруть новий (Children’s Mercy).

Якщо малюк кашляє, дихає часто або погано годується, Children’s Mercy радить звернутися до медичного працівника, а якщо йому, схоже, важко дихати — їхати до відділення невідкладної допомоги; в Україні телефонуйте 103. Одразу телефонуйте 103 при асфіксії всіх видів (зокрема потраплянні сторонніх тіл у дихальні шляхи), раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, судомах, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Поверхнева санація, про яку пише стандарт № 1158, очищує ніс. Глибоке відсмоктування сягає задньої стінки горла: за описом CHKD, його виконує медсестра, лікар або респіраторний терапевт, коли грушею слиз не дістати. Цей опис загальний, він не перелічує процедур нашої мережі.

Промивання методом переміщення («зозуля») — окрема маніпуляція, де в ніс подають розчин. Риноскопія — це огляд носа, а не його очищення.

Протокол № 1793 відводить застуді до 10 днів, якщо після 5-го дня симптоми не погіршуються. Погіршення після 5-го дня або стійкі симптоми після 10-го він у дорослих і дітей розцінює як гострий поствірусний риносинусит. Коли епізод триває довше ніж 4 тижні або риносинусит повертається, пацієнта мають скерувати до отоларинголога чи дитячого отоларинголога. Почати можна з консультації дитячого ЛОРа.

Серед можливих дитячих симптомів протокол називає дратівливість, дискомфорт у вухах, хропіння, дихання відкритим ротом, проблеми з вигодовуванням і гугнявість. У диференційній діагностиці він згадує, зокрема, аденоїдит, алергічний риніт і сторонні тіла в порожнині носа, а за повторних епізодів радить враховувати обтурацію хоан аденоїдною тканиною. Докладніше — на сторінках про хропіння в дітей, отит у дітей і видалення сторонніх тіл.

Одразу телефонуйте 103 при асфіксії всіх видів (зокрема потраплянні сторонніх тіл у дихальні шляхи), раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, судомах, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11). Утруднене дихання в немовляти — привід одразу телефонувати 103, а не чекати запису.

Стандарт № 1158 для дитини з бронхіолітом передбачає термінове направлення для екстреної допомоги за апное (зупинки дихання, зареєстрованої чи повідомленої), тяжкого загального стану, серйозного порушення дихання, виражених ретракцій (втягування) грудної клітки, частоти дихання понад 70 вдихів на хвилину або центрального ціанозу (посиніння). З цими ознаками телефонуйте 103. Стандарт також вимагає пояснити батькам тривожні симптоми, за яких потрібна негайна допомога: погіршення дихання (наприклад, гучне дихання, розширення крил носа, виражені ретракції, западання грудної клітки), споживання рідини від 50 % до 75 % від норми або відсутність мокрих підгузків протягом 12 годин, апное або ціаноз, виснаження (наприклад, дитина не реагує нормально на соціальні сигнали, прокидається лише при тривалій стимуляції). За апное стандарт вимагає від медиків відсмоктати слиз навіть без явних виділень; батькам у такій ситуації треба телефонувати 103.

Пам’ятка AAP для дітей до 12 місяців розподіляє ознаки застуди за терміновістю:

• Екстрена допомога (в Україні — 103): дитина бореться за кожен вдих і ледве може плакати.
• Негайно до відділення невідкладної допомоги, а в Україні — телефонуйте 103: ребра втягуються з кожним вдихом; дитина не спить, але здається «відсутньою».
• Утруднене, але не тяжке дихання, якщо воно не минуло після очищення носа: пам’ятка радить негайно до лікаря, а для немовляти в Україні телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (наказ МОЗ № 583, п. 11).
• Негайно до лікаря: свистяче чи значно частіше за звичайне дихання (важко дихати — телефонуйте 103); важко ковтати й з’явилася слинотеча; випиває менш як половину звичної норми молока; ознаки зневоднення; температура вище 40 °C; будь-яка гарячка в дитини до 12 тижнів.
• Протягом доби до лікаря: дитині менше 6 місяців; біль у вусі чи виділення з нього; гарячка понад 3 дні.

Протокол № 1793 попереджає, що діти схильніші до ускладнень риносинуситу, ніж дорослі: дитину з почервонілими повіками або щоками треба терміново показати лікарю. За набряку чи почервоніння навколо ока, випинання очного яблука, двоїння, порушення рухів ока (офтальмоплегії), зниження зору, вираженого головного болю, набряку м’яких тканин обличчя, менінгеальних або неврологічних ознак, втрати свідомості протокол передбачає направлення чи госпіталізацію до відділення оториноларингології впродовж 3 годин. Тому з такими ознаками дитину терміново показують лікарю, а за втрати свідомості телефонуйте 103 (наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Аспірацію (відсмоктування) слизу в дітей можна зробити в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді. Прийом ведуть лікарі-отоларингологи; дітей консультує дитячий отоларинголог. З якого віку виконують процедуру і на якій адресі приймає лікар, уточніть під час запису за телефоном або через форму на сторінці; там само назвуть вартість.

Якщо лікар вважатиме рентген потрібним, рентген приносових пазух можна зробити в Ужгороді. Чи потрібна комп’ютерна томографія, лікар скаже і направить; він же підкаже, до кого ще звернутися, якщо причина нежитю виходить за межі ЛОР-допомоги. Якщо причиною виявляться збільшені аденоїди, рішення про операцію ухвалюють разом після огляду й обстеження: аденотомію дітям роблять у стаціонарі лікарні медичної мережі ЕКСПЕРТ на вул. Капушанській, 23а. Усі ЛОР-послуги зібрано на сторінці отоларингології.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Чи потрібне дитині відсмоктування слизу, вирішує лікар після огляду.