Лікування гаймориту без проколу в Ужгороді

Лікування гаймориту без проколу — не окрема методика, а шлях, яким за документами МОЗ ведуть більшість людей із запаленням пазух.

Уніфікований клінічний протокол «Гострий риносинусит» (наказ МОЗ від 13.10.2023 № 1793) стосується і дорослих, і дітей. Засоби від симптомів він радить призначати за потреби:

• анальгетики й нестероїдні протизапальні засоби;
• сольові розчини для носа;
• деконгестанти, тобто засоби проти набряку слизової;
• глюкокортикостероїди для носа;
• препарати комплексної дії.

За даними протоколу, кортикостероїди для носа недоцільні, щоб полегшити симптоми звичайної застуди. Пункцію пазухи той самий документ розглядає як хірургічне лікування з окремим переліком показань — про нього нижче.

Протокол МОЗ розрізняє форми гострого риносинуситу за тим, як змінюється стан:

• вірусний, тобто застуда: хвороба триває не довше 10 днів, і після 5-го дня не гіршає;
• поствірусний: гіршає після 5-го дня або симптоми не минають і після 10-го, проте хвороба коротша за 12 тижнів;
• бактеріальний: збігаються принаймні три з п’яти ознак — виділення здебільшого з одного боку, а під час огляду лікар бачить у носі слиз чи гній; виражений біль в одному місці, частіше однобічний; гарячка понад 38 °C; підвищення ШОЕ або С-реактивного білка; погіршення після першої, легшої фази хвороби.

Стандарт МОЗ «Раціональне застосування протимікробних лікарських засобів…» для первинної допомоги (наказ від 09.09.2026 № 1328) передбачає, що при гострому риносинуситі антибіотик рутинно не призначають: у переважній більшості випадків він не потрібен, симптоми можуть триматися до 4 тижнів. Протокол № 1793 відводить антибіотик тим, хто відповідає критеріям бактеріального риносинуситу, або людям із тяжким перебігом. В інформації для пацієнта сказано, що лікар може призначити його й за супутніх хвороб чи коли за п’ять днів від початку лікування стан не покращився або погіршився.

Не призначайте собі антибіотик самостійно: лише лікар може визначити необхідність, доцільність і тип антибіотика (ЦГЗ, «Призначати антибіотики — справа лікаря», 18.11.2024).

Алгоритм для сімейних лікарів і педіатрів (додаток 4 до протоколу № 1793) коротко такий:

• від початку минуло менш ніж 5 днів чи вже легшає — це застуда: знеболення, сольові зрошення носа, інші засоби від симптомів. Якщо на 5-й день стало гірше або на 10-й день хвороби ефекту немає, лікар переглядає діагноз і оцінює, чи це поствірусний або тяжкий риносинусит;
• середній, поствірусний ступінь — до лікування додають глюкокортикостероїди для носа; коли й через два тижні лікування покращення немає, лікар може направити до отоларинголога;
• тяжкий ступінь, зокрема бактеріальний, — антибіотик; якщо він не дав ефекту за 48 годин, пацієнта направляють до отоларинголога.

Алгоритм для отоларинголога (додаток 5) починається з розпитування, огляду, передньої риноскопії, огляду ротоглотки й вимірювання температури. За ускладнень або тяжкого ступеня алгоритм веде до госпіталізації у відділення оториноларингології; інакше — ендоскопія носа, а радіологічні й культуральні методи лікар може розглянути. За середнього ступеня призначають глюкокортикостероїди для носа, можуть розглянути антибіотик чи хірургічне втручання і оцінюють стан через 3 доби: є позитивна динаміка — лікування продовжують, немає або стало гірше — госпіталізація.

«Без проколу» — не гарантія, що пункція не знадобиться. Показання до пункції пазух протокол МОЗ називає такі:

• антибіотик, призначений емпірично, не подіяв;
• перебіг тяжкий і є загроза ускладнень;
• з’явилися ускладнення;
• бактеріальний риносинусит розвинувся на тлі пригніченого імунітету;
• у людини з ускладненнями функціональне ендоскопічне втручання на пазухах виконати не можна.

Ускладнення, за протоколом, є показанням і до інших втручань: ендоскопічних операцій для дренування пазух, трепанопункції лобної пазухи, гайморо-фронтоетмоїдосфенотомії. Якщо операція потрібна, протокол віддає перевагу малоінвазивним методикам, що зберігають орган. Як проходять пункція гайморової пазухи і промивання носа методом «зозуля», тобто переміщенням рідини, і коли мова заходить про ендоскопічну гайморотомію, пояснюємо на окремих сторінках.

Серед чинників ризику протокол МОЗ називає, зокрема:

• куріння, зокрема пасивне;
• особливості будови носа й пазух — викривлення носової перегородки, аденоїдні вегетації, сторонні тіла, пухлини;
• алергічний риніт і бронхіальну астму;
• інфекції зубів і стоматологічні втручання;
• імунодефіцити й муковісцидоз.

Рецидивуючим протокол вважає гострий риносинусит, коли за рік задокументовано щонайменше чотири епізоди з проміжками без симптомів, і кожен тривав не менше 7 днів. Таку людину сімейний лікар скеровує до отоларинголога, щоб виключити аномалії будови носової порожнини; разом з пацієнтом обговорюють, як ці чинники можна усунути. Як виправляють викривлену перегородку, розповідаємо на сторінці про септопластику.

Великі симптоми ті самі — закладеність носа та виділення, а серед додаткових у дітей замість зниження нюху стоїть кашель, поруч із болем над пазухою — головний біль. В інформації для пацієнта протокол додає, що в дітей бувають дратівливість, хропіння, дихання відкритим ротом, гугнявість, неприємні відчуття у вухах і проблеми з годуванням.

Ускладнення, за протоколом, частіше загрожують дітям, ніж дорослим. Почервонілі повіки чи щоки в дитини з риносинуситом — привід терміново показати її лікарю. Ознаками тяжкого перебігу в дітей протокол називає:

• ознаки дихального дистресу: непрохідність верхніх дихальних шляхів, утруднене ковтання, підозру, що дитина вдихнула стороннє тіло;
• втрату апетиту, знижений рівень свідомості;
• мало сечі або блювання, через які дитина зневоднюється;
• головний біль чи ригідність м’язів потилиці, що можуть вказувати на менінгіт;
• висипку;
• біль у горлі понад 5 днів поспіль;
• симптоми кашлюку.

Виражений головний біль і менінгеальні ознаки протокол відносить до ускладнень, за яких пацієнта впродовж 3 годин направляють або госпіталізують, тому планового запису не чекають. Одразу телефонуйте 103 при раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, асфіксії всіх видів (зокрема потраплянні сторонніх тіл у дихальні шляхи), раптовому головному болю, що супроводжується запамороченням і/або нудотою, раптовому порушенні зору, порушенні мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово, судомах, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11). Решту ознак із цього переліку, крім утрудненого дихання, підозри на вдихнуте стороннє тіло, зниженої свідомості й менінгеальних ознак, протокол враховує при встановленні діагнозу й виборі тактики лікування, окремої дії для них не задає: скажіть про них лікарю без зволікань. Записати дитину можна на консультацію дитячого ЛОРа.

Ускладнення гострого риносинуситу протокол МОЗ описує як дуже рідкісні, але серйозні: запалення може зачепити очну ямку, кістки лицевого черепа, мозок і його оболонки. Протокол передбачає, що за таких ознак пацієнта впродовж 3 годин направляють або госпіталізують до відділення оториноларингології:

• шкіра навколо ока набрякла чи почервоніла;
• око випинається або зміщується;
• двоїння, обмежені рухи очей, погіршення зору;
• сильний головний біль з одного чи обох боків, зокрема в лобі, припухлість над лобом;
• набряк м’яких тканин обличчя;
• менінгеальні чи неврологічні ознаки, втрата свідомості.

В інформації для пацієнта протокол також просить повідомити лікаря про сильний біль або припухлість у передній частині голови, набряк навколо очей чи обличчя і кров’янисті виділення з носа. Одразу телефонуйте 103 при раптовому головному болю, що супроводжується запамороченням і/або нудотою, раптовому порушенні зору, порушенні мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово, судомах, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Лікування гаймориту без проколу можна пройти в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді. Прийом ведуть лікарі-отоларингологи; дітей консультує дитячий отоларинголог. Почати можна з консультації ЛОРа: лікар оцінить перебіг хвороби й обговорить з вами план.

Рентген приносових пазух можна зробити в Ужгороді. Чи потрібна вам комп’ютерна томографія, лікар скаже і направить. Якщо лікар вирішить, що потрібне промивання методом переміщення рідини або пункція, ці процедури теж можна зробити в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді. Операції на пазухах проводять у стаціонарі лікарні медичної мережі ЕКСПЕРТ на вул. Капушанській, 23а; вид знеболення (загальне чи місцеве) обирає анестезіолог разом з отоларингологом, а скільки залишатися в лікарні, вирішує лікар. Якщо причина гаймориту може бути в зубах чи інших органах, лікар скаже, до кого ще звернутися.

На якій адресі й коли приймає лікар, уточніть під час запису; записатися можна за телефоном або через форму на сторінці. Вартість уточніть в адміністратора під час запису.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. План лікування визначає лікар після огляду.