Пневмомасаж барабанної перетинки в Ужгороді

Якщо ви шукаєте пневмомасаж барабанної перетинки в Ужгороді, бо вухо закладене чи звук став глухим, перше питання до лікаря — чому це сталося. Схожі відчуття дають різні стани, і дії при них різні.

Ми шукали цей метод в українських документах: протоколи МОЗ № 688 (гострий середній отит) і № 1793 (гострий та хронічний риносинусит), клінічні настанови ДЕЦ про гострий отит (2021) і раптову приглухуватість (2022), порядок № 736 про порушення слуху в дітей. Слова «пневмомасаж» у них немає. Це не заборона: ці документи метод просто не оцінюють. Перевірених показань, переліку протипоказань, числа сеансів чи цифр користі ми в них не знайшли. Настанови, яка рекомендувала б цей метод, ми теж не бачили, хоч перевірили не всі документи.

Про сам пневмомасаж пише історичний огляд Mudry, Santa Maria і Jackler (The Laryngoscope, 2016). Бельгійський отолог Delstanche 1884 року запропонував rarefacteur, а згодом механічних та електричних варіантів ставало дедалі більше. Ними лікували отит, хронічну глухоту й шум у вухах. До 1930-х метод поступово зник із практики отологів. Автори вважають цю історію прикладом того, як дуже розрекламований спосіб лікування може широко ввійти в практику, хоч ефективності немає. Огляд ґрунтується на старих журналах, підручниках і каталогах, тож клінічним випробуванням сучасної процедури він не є.

У 1980-х ідею відродили, за тим самим оглядом, передусім для хвороби Меньєра. Тут уже є клінічні дані, переважно про споріднену терапію: імпульси позитивного тиску, які створює насос через трубку у слуховому проході.

• Кокранівський огляд (2023; дорослі). Три дослідження, 238 учасників, порівняння з імітацією лікування. Автори називають докази дуже непевними, а про серйозні небажані явища дослідження не повідомили.
• Американська настанова AAO-HNSF (2020; дорослі). Лікарям не слід призначати таку терапію при хворобі Меньєра: настанова спирається на систематичний огляд і рандомізовані дослідження, що показали неефективність подібних пристроїв.
• Японська робота Shojaku та співавторів (2021). Пристрій для масажу перетинки порівнювали з імпульсним пристроєм при хворобі Меньєра й відстроченому ендолімфатичному гідропсі, що не піддаються лікуванню (23 і 17 вух). Запаморочення в обох групах стало рідшим, а шунт через перетинку був потрібен лише для імпульсного пристрою. Автори вважають масажний пристрій ефективним, але групи з імітацією лікування в анотації не описано.

Переносити ці результати на пневмомасаж при закладеності чи шумі не варто: стан інший, а пристрої й режими можуть відрізнятися. У документах, які ми перевірили, зокрема в NICE NG155, поради робити пневмомасаж саме при шумі у вусі немає.

Назви схожі, а шляхи повітря й мета різні:

• Пневмомасаж — тиск змінюють із боку слухового проходу; початкова ідея полягала в тому, щоб «тренувати» перетинку й слухові кісточки, коли вони скуті (Mudry, 2016).
• Продування — спрямоване на слухову трубу. За Політцером повітря подають через ніс (MSD Manual); докладніше на сторінці продування слухових труб.
• Пневматична отоскопія — це вже огляд, а не лікування. Протокол № 688 включає її до лікарського огляду «за можливості», а настанова КН 2021-688 пояснює: при цій пробі перетинка має рухатися всередину й назовні, коли змінюється тиск, а лікар оцінює її рухомість.

Дорослі дані на дітей не переносять. Українська настанова КН 2021-688 щодо дітей після гострого отиту пише: секрет у середньому вусі через місяць після успішного лікування антибактеріальними препаратами виявляють у 40 % дітей, а через три місяці — у 10–25 %. При секреторному отиті після гострого антибактеріальні препарати не призначають, але час від часу слід проводити додаткові огляди. Про пневмомасаж ця настанова не пише.

Британська NICE NG233 для дітей до 12 років із рідиною у вусі радить не застосовувати низку методів, серед них масаж: комітет посилається на брак доказів ефективності. Вид масажу настанова не уточнює, а пневмомасаж окремо не називає, тож прямого висновку про цю процедуру з неї не зробиш. Що робити при повторних отитах, читайте на сторінці лікування отиту в дітей; чи варто робити дитині пневмомасаж, вирішує лікар після огляду, і в Ужгороді дітей консультує дитячий отоларинголог.

Перевіреного переліку протипоказань ми не маємо, тому рішення ухвалює лікар після огляду, і йому потрібні деталі. Перед візитом згадайте:

• одне вухо турбує чи обидва, відколи і чи стало гірше;
• що передувало: застуда, переліт, пірнання, гучний звук, удар по вуху;
• чи є біль, виділення, шум, запаморочення;
• які були отити й операції на вусі, чи казали вам про проблеми з перетинкою;
• чи перевіряли вам слух раніше: візьміть висновки із собою.

Потім спитайте, яку мету має пневмомасаж у вашому випадку, на які дані спирається ця порада і яка зміна означатиме, що він допоміг.

Клінічна настанова ДЕЦ МОЗ 2022 року (для дорослих від 18 років) попереджає: основним симптомом раптової втрати слуху є повна чи часткова втрата слуху, закладеність вуха, а симптом цей неспецифічний, тому оцінка й лікування часто затягуються. Гострий початок, відчуття закладеності, зниження слуху й шум можуть бути ознакою потенційно серйозного стану і вимагають негайної оцінки. Тож при такій скарзі зверніться до лікаря без зволікань.

Пам’ятка для пацієнта до протоколу № 688 (гострий середній отит) просить невідкладно повідомити лікаря про сильний біль чи набряк у ділянці вуха, нудоту, блювання, сильний біль голови, запаморочення, порушення рівноваги, асиметрію обличчя. Асиметрія обличчя чи запаморочення бувають і ознаками інсульту. Наказ МОЗ № 441 (Порядок надання домедичної допомоги при підозрі на гострий мозковий інсульт, п. 3) відносить до них: раптову зміну виразу обличчя, порушення його симетрії; раптову слабкість та/або оніміння в руці чи нозі з одного боку; раптове порушення мовлення / розуміння простих команд/запитань; раптове погіршення зору в одному або в обох очах; раптове порушення ходи; запаморочення, втрату рівноваги або координації; виражений головний біль без наявної причини. За таких ознак викликайте екстрену допомогу за номером 103 (наказ МОЗ № 441, п. 4).

Одразу телефонуйте 103 при раптовому головному болю, що супроводжується запамороченням і/або нудотою, судомах, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Британська NHS радить терміново звернутися до лікаря того ж дня, коли слух раптово знизився в одному чи обох вухах, гіршає протягом кількох днів чи тижнів або разом зі зниженням слуху є інші симптоми, як-от біль у вусі чи виділення з нього.

Цю процедуру можна зробити в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді. Прийом ведуть лікарі-отоларингологи; дітей консультує дитячий отоларинголог. Почати зручно з консультації ЛОРа: лікар огляне вухо й скаже, чи є сенс у пневмомасажі або потрібне щось інше.

Якщо перетинку треба роздивитися детальніше, мікроскопію вуха теж можна зробити в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді. Чи потрібна перевірка слуху і куди по неї звернутися, а також до кого ще варто піти, скаже лікар. На якій адресі й коли приймає лікар, уточніть під час запису; записатися можна за телефоном або через форму на сторінці, а вартість уточніть в адміністратора під час запису.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Чи потрібен пневмомасаж і скільки сеансів знадобиться, вирішує отоларинголог після огляду.