Продування слухових труб в Ужгороді

Середнє вухо з’єднане з носоглоткою вузьким каналом — слуховою (євстахієвою) трубою. Український протокол «Гострий середній отит» (наказ МОЗ № 688) зараховує її до середнього вуха, а серед причин гострого отиту надає велике значення порушенню вентиляції середнього вуха через дисфункцію цієї труби. MSD Manual пояснює механізм: щоразу, коли людина ковтає, труба на мить відкривається, і повітря в середньому вусі оновлюється 3–4 рази на хвилину. Якщо цього не відбувається, тиск за барабанною перетинкою падає, там може накопичитися рідина, і звук проводиться гірше.

Британський NICE (HTG534) зазначає, що труба зазвичай блокується після інфекції верхніх дихальних шляхів або алергічного риніту, і зазвичай це минає саме, хоча іноді симптоми тримаються довше й потребують лікування. Політцеризація — один зі способів штучно відкрити трубу: MSD описує її як подачу повітря лікарем в одну ніздрю, коли друга затиснута, а пацієнт ковтає.

Ні. Консенсус експертів (Schilder та ін., 2015; стосується лише дорослих) розрізняє кілька видів порушень роботи труби. Коли вона погано відкривається, людина відчуває повноту чи тиск у вусі, «вату», потріскування, глухий звук, іноді гучніше чує власний голос; часто цьому передує застуда, а іноді загострення алергічного риніту. Окремо виділяють закладеність, що з’являється під час перепадів тиску: у літаку на зниженні чи під час пірнання.

Буває й протилежне — труба залишається надто відкритою. Тоді, за тим самим консенсусом, турбують повнота у вусі й відлуння власного голосу; лежачи або під час застуди відчуття можуть слабшати, а під час фізичного навантаження — посилюватися. На вигляд скарги схожі, тому лікар спершу з’ясовує, з яким саме порушенням має справу. Чи потрібна для цього тимпанометрія і куди по неї звернутися, скаже лікар.

Протокол МОЗ № 688 відрізняє секреторний отит від гострого: за барабанною перетинкою є секрет, але немає її запалення, а сам стан супроводжує хвороби носа чи носоглотки. Біль, гарячка й гострий початок для нього переважно не характерні, зате слух знижений.

У дітей після гострого отиту, за настановою «Гострий середній отит» (КН 2021-688), секрет у середньому вусі через 1 місяць виявляють у 40 %, а через 3 місяці — у 10–25 %; ускладненням його не вважають, потрібне спостереження. За MSD Manual, у більшості людей ця рідина зникає сама протягом 3 місяців, а провітрити вухо Вальсальвою чи політцеризацією вдається лише іноді й тимчасово. Якщо рідина тримається понад 8 тижнів, дорослим і підліткам, за MSD, обов’язково оглядають носоглотку, щоб виключити пухлину; про злоякісну думають насамперед тоді, коли уражене одне вухо або людина курить. Про лікування отитів у дорослих — на сторінці лікування отиту у дорослих.

Для дітей до 12 років із рідиною у вусі британська настанова NICE NG233 (2023) пропонує розглянути автоінфляцію, якщо дитина здатна долучитися до лікування. Це вправа, яку дитина робить сама: за описом NHS, надуває спеціальну кульку через одну ніздрю або ковтає, затиснувши ніс. Комітет NICE оцінив докази як низької якості: слух покращувався в дуже короткій перспективі, до 6 тижнів, а наймолодші діти можуть не впоратися з пристроєм. NHS зазвичай не радить автоінфляцію дітям до 3 років, бо її треба повторювати кілька разів на день.

Українська настанова КН 2021-688 зазначає, що дитину із секреторним отитом після гострого отиту слід час від часу додатково оглядати. Коли рідину у вусі й зниження слуху в дитини підтверджено, NICE радить обговорити з батьками варіанти: спостереження й підтримку, автоінфляцію, слухові апарати чи шунти. Чи доречне дитині саме продування лікарем, вирішить дитячий отоларинголог після огляду: консультація дитячого ЛОРа.

Настанова «Гострий середній отит» (КН 2021-688) щодо дітей після гострого отиту зазначає, що при секреторному отиті антибактеріальні препарати не призначають. При рідині у вусі в дітей до 12 років NICE NG233 не радить пропонувати антибіотики, кортикостероїди всередину чи в ніс, антигістамінні та судинозвужувальні засоби. MSD Manual пише, що антигістамінні й судинозвужувальні засоби при цьому не рекомендовані, а антибіотики — не рутинно. Якщо лікар підозрює алергічний риніт, можуть допомогти антигістамінні засоби й глюкокортикоїди для носа.

Протокол МОЗ «Гострий риносинусит» (наказ № 1793), де закладеність у вухах є серед основних скарг, не рекомендує рутинно застосовувати антибіотики при вірусному риносинуситі. Антибіотик за цим протоколом призначають пацієнтам, які відповідають критеріям бактеріального процесу, або при тяжкому перебігу. Стандарт МОЗ № 1328 для первинної допомоги теж вказує, що при гострому риносинуситі антибіотик не призначають рутинно. Не призначайте собі антибіотик самостійно: лише лікар може визначити необхідність, доцільність і тип антибіотика (ЦГЗ, «Призначати антибіотики — справа лікаря», 18.11.2024).

Пробу Вальсальви людина робить сама: закриває рот і видуває повітря через затиснутий ніс. Американська академія отоларингології (ENT Health) наголошує, що дути треба м’яко, без зусилля. Інший спосіб, за MSD, — обережно затиснути ніс і ковтнути; таку автоінсуфляцію можна повторювати кілька разів на день. Ні пробу Вальсальви, ні продування лікарем, за MSD, не слід робити, коли застуда з нежитем.

Пневмомасаж барабанної перетинки — окрема процедура: пневмомасаж барабанної перетинки. Якщо незрозуміло, звідки взагалі закладеність, почніть зі сторінки лікування закладеності вух.

Раптова втрата слуху може проявлятися закладеністю вуха. Клінічна настанова ДЕЦ МОЗ 2022 року (для дорослих від 18 років) визначає її як зниження слуху в одному чи обох вухах, що настало протягом 72 годин. Настанова попереджає: симптом неспецифічний, тому оцінку й лікування часто відкладають, а гострий початок, закладеність, зниження слуху й шум у вусі потребують негайної оцінки. Тож у такому разі не продувайте вухо самі й не чекайте планової процедури: зверніться до лікаря без зволікань. На дітей ця настанова не поширюється; NHS при раптовій втраті слуху радить терміново звернутися до лікаря того ж дня.

Протокол МОЗ «Гострий середній отит» (№ 688; дорослі й діти) у пам’ятці для пацієнта просить невідкладно повідомити лікаря про сильний біль чи набряк у ділянці вуха, нудоту, блювання, сильний біль голови, запаморочення, порушення рівноваги, асиметрію обличчя. Про продування цей протокол не пише, тож чи доречне воно при отиті, вирішує лікар.

Одразу телефонуйте 103 при раптовому головному болю, що супроводжується запамороченням і/або нудотою, судомах, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Продування слухових труб за Політцером можна зробити в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді. Прийом ведуть лікарі-отоларингологи; дітей консультує дитячий отоларинголог. Почати можна з консультації ЛОРа: лікар огляне вухо й ніс і вирішить, чи доречна процедура.

Якщо лікарю треба детальніше роздивитися носоглотку чи барабанну перетинку, ендоскопію ЛОР-органів і мікроскопію вуха можна зробити в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді. Чи потрібна перевірка слуху і куди по неї звернутися, а також до кого ще варто піти, скаже лікар. На якій адресі й коли приймає лікар, уточніть під час запису; записатися можна за телефоном або через форму на сторінці, а вартість уточніть в адміністратора під час запису.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Чи потрібне продування і скільки процедур знадобиться, вирішує отоларинголог після огляду.