УЗД щитоподібної залози в Ужгороді

Щитоподібна залоза (у побуті — «щитовидка») виробляє гормони, що регулюють обмін речовин, і для цього їй потрібен йод. МОЗ України разом із Центром громадського здоров’я у 2018 році писали, що в зоні найбільшого ризику йододефіциту — Західна Україна та Чернігівська область, де споживання йоду найменше. Серед наслідків нестачі йоду МОЗ називає збільшення залози (зоб), а найпростішою профілактикою — йодовану сіль замість звичайної.

Британська NHS серед інших причин зоба називає надмірну або недостатню роботу залози, доброякісні вузли, гормональні зміни, запалення залози (тиреоїдит), імунні хвороби і зрідка рак. Щоб знайти причину, NHS перелічує аналізи крові, УЗД і за потреби біопсію тонкою голкою, тож ультразвук — лише одна частина обстеження.

Залоза лежить на передній поверхні шиї над ключицями: дві частки з’єднує вузький перешийок (RadiologyInfo, американський ресурс ACR і RSNA). Американський практичний параметр ACR–AIUM–SPR–SRU передбачає, що лікар вимірює кожну частку в трьох напрямках і перешийок, оцінює однорідність тканини, а вузли описує за обраною системою оцінки ризику.

За RadiologyInfo, це дослідження допомагає з’ясувати, чи походить ущільнення на шиї із самої залози або із сусідніх тканин, знайти вузли, яких не намацати пальцями, оцінити їхній вигляд і простежити, чи вузол помітно виріс з часом. Чого метод не визначає, то це функцію: чи працює залоза надмірно, недостатньо чи нормально, показують аналізи крові або тест накопичення радіоактивного йоду. Інколи лікар, що аналізує зображення, не може з повною певністю відрізнити доброякісний вузол від злоякісного.

Доплер, тобто кольорове картування кровотоку, за практичним параметром ACR–AIUM–SPR–SRU можна використати, щоб доповнити звичайне чорно-біле зображення при дифузних і вогнищевих змінах залози. Українська клінічна настанова ДЕЦ і Національного інституту раку «Радіойодотерапія при диференційованому раку щитоподібної залози» (2025) окреслює межі: доплерівське дослідження вузлів дає лише додаткові дані. Насичений кровотік у вузлі буває і при злоякісних, і при доброякісних ураженнях, а папілярна мікрокарцинома може бути взагалі без судин.

Огляд шийних лімфовузлів, за американським практичним параметром, може допомогти вирішити, чи потрібна біопсія вузла залози; за відомого чи підозрюваного раку залози повний огляд шийних вузлів наполегливо рекомендовано. Велику підозру, за настановою ДЕЦ, викликають збільшені лімфовузли з кістозними змінами, мікрокальцифікатами або підвищеною ехогенністю, схожою на тканину залози; округла форма, хаотичний посилений кровотік і відсутність воріт вузла — менш специфічні ознаки. Якщо ж лімфовузли збільшені без зв’язку із залозою, їх оглядають на окремому УЗД лімфатичних вузлів.

Настанова ДЕЦ просить, щоб у звіті про УЗД вузли були розподілені за ризиком злоякісності. Сама вона користується трьома класами, а в коментарі робочої групи сказано, що в нашій країні поширеніша американська система ACR TI-RADS, і наведено відповідність:

• клас 1, низький ризик (відповідає TI-RADS 1–2): суто чи переважно кістозні вузли, губчасті, ізо- або гіперехогенні вузли без підозрілих ознак;
• клас 2, середній ризик (TI-RADS 3): овальні чи округлі вузли, злегка гіпо- або ізоехогенні, з гладкими чи нечітко окресленими краями;
• клас 3, високий ризик (TI-RADS 4 і 5): хоча б одна підозріла ознака, як-от виражена гіпоехогенність, спікулоподібні або мікролобулярні краї, мікрокальцифікати, висота вузла більша за ширину, ріст за межі залози чи лімфаденопатія.

Губчасті вузли, у яких понад половину об’єму займають дрібні кісти, за настановою майже завжди доброякісні, а переважно кістозні майже ніколи не бувають злоякісними. Гіпоехогенне солідне утворення — типовий вигляд більшості карцином, але так виглядає і приблизно половина доброякісних вузлів, тому помірна гіпоехогенність погано їх розрізняє. Якщо явно підозрілих ознак немає, це ще не доказ доброякісності: висновок УЗД лише показує, куди рухатися далі.

За настановою ДЕЦ, більшість вузлів сьогодні знаходять випадково в людей із нормальною функцією залози, і злоякісними з них виявляються близько 5 %. Стандарт медичної допомоги «Радіойодотерапія при диференційованому раку щитоподібної залози» (наказ МОЗ № 1217 від 01.08.2025) називає основою для відбору вузлів на тонкоголкову аспіраційну пункційну біопсію (ТАПБ) три речі: дані УЗД, клінічні особливості та вік пацієнта. Обидва документи присвячені раку залози, тож нижче — їхня логіка, а не рішення для конкретного вузла:

• клас 3, вузол понад 10 мм — ТАПБ рекомендовано; 5–9 мм — ТАПБ або спостереження з УЗД залежно від клінічної ситуації та вибору пацієнта, причому пункцію радять, зокрема, якщо вузол лежить під капсулою, у задніх відділах чи біля трахеї або є підозрілі лімфовузли;
• клас 2 — пункцію радять, коли вузол більший за 20 мм, а дрібніші вузли спостерігають клінічно;
• клас 1 — пункцію вузла, більшого за 20 мм, радять лише за симптомів, росту, факторів високого ризику або перед операцією чи місцевим черезшкірним лікуванням; вузлам, що виробляють надлишок гормонів (гіперфункціонуючим), її зазвичай не рекомендують;
• за випадкових знахідок, менших за 5 мм, настанова радить спостереження в динаміці.

Саме збільшення об’єму, за настановою, не є ознакою злоякісності. Для спостереження вона радить рахувати об’єм вузла й вважати мінімальним порогом значного росту збільшення двох розмірів на 20 % або об’єму на 50 %. Сцинтиграфію (радіоізотопне сканування) стандарт № 1217 відводить лише людям із низьким рівнем тиреотропного гормону (ТТГ). Чи потрібні вам пункція або інше обстеження, лікар скаже і направить.

Якщо вже встановлено, що залоза працює недостатньо (первинний гіпотиреоз), американські критерії доречності ACR «Thyroid Disease» (2018) оцінюють УЗД як зазвичай недоречне першим дослідженням візуалізації. Щодо тиреотоксикозу документи розходяться: ACR вважає УЗД зазвичай доречним, а британська NICE (NG145, 1.6.2) радить розглядати його в дорослих лише тоді, коли намацується вузол.

Жоден із документів, на які спирається ця сторінка, не радить робити УЗД щитоподібної залози всім «для профілактики» чи щороку. Стандарт № 1217 пов’язує зростання виявлення диференційованого раку з ефектом скринінгу після того, як УЗД шиї увійшло в щоденну практику.

Дорослим зі збільшеною, але не злоякісною залозою і нормальною функцією, які не лікуються, NICE (1.9.8–1.9.9) радить повторити УЗД разом з аналізом на ТТГ, якщо згодом з’явилася підозра на злоякісність або на здавлення сусідніх органів, а розглянути повторення — якщо симптоми посилилися чи з’явилися нові, наприклад охриплість або задишка. За RadiologyInfo, інколи замість біопсії може бути достатньо повторного УЗД через кілька місяців. Конкретний строк контролю визначає лікар.

Для дітей і підлітків дорослі правила автоматично не переносять. NICE радить обговорювати ведення дітей і молоді з незлоякісним збільшенням залози та нормальною функцією з мультидисциплінарною командою фахівців (1.9.10), а практичний параметр ACR–AIUM–SPR–SRU зазначає: ознаки ризику на УЗД у дітей ті самі, що й у дорослих, але жодну із систем оцінки ризику вузлів досі окремо не схвалено для дитячого віку.

Одразу телефонуйте 103 при непритомності або порушенні притомності, раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11). Такі стани потребують невідкладної допомоги, а не планового УЗД за записом.

Британська NHS окремо описує зоб: якщо через нього людині стало важко дихати чи дихання стало свистячим, NHS у таких випадках радить викликати швидку або негайно їхати до відділення невідкладної допомоги. В Україні телефонуйте 103 — диспетчер вирішить, чи направити бригаду, — або попросіть когось негайно відвезти вас до лікарні (не сідайте за кермо самі). Якщо ж ви лише помітили припухлість на шиї, NHS радить показатися лікарю: здебільшого зоб не серйозний, але перевірка потрібна.

В Ужгороді це дослідження можна зробити в медичній мережі ЕКСПЕРТ, а проводять його лікарі ультразвукової діагностики. У прайсі мережі воно значиться як УЗД щитоподібної залози і регіонарних лімфовузлів з доплерометрією. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці. На якій адресі й коли можна пройти дослідження, а також вартість і чи потрібне направлення, уточніть під час запису.

Після УЗД за потреби лікар скерує до ендокринолога або хірурга в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді. Якщо знадобляться КТ, МРТ або пункція, лікар скаже, чи потрібні вони, і направить. Інші дослідження шиї — УЗД судин шиї, УЗД слинних залоз і УЗД м’яких тканин, усі види досліджень — у розділі ультразвукової діагностики.

Текст має довідковий характер і не підміняє огляду та поради лікаря: чи потрібне вам УЗД і що означає ваш висновок, вирішує фахівець.