Лікування бронхіту у дітей в Ужгороді

Лікування бронхіту у дітей починають із запитання, чи це справді бронхіт, бо кашель дають різні хвороби. Гострий бронхіт протокол «Гострі респіраторні інфекції» (наказ МОЗ № 499, пацієнти від 3 місяців) зараховує до уражень нижніх дихальних шляхів, а неуточнений бронхіт у дитини до 15 років дозволяє вважати гострим.

Про застуду без цих ознак читайте на сторінці лікування ГРВІ у дітей.

• Немовля до 2 місяців. Протокол «Інтегроване ведення хвороб дитячого віку» (ІВХДВ, наказ МОЗ № 1945) вимагає терміново скерувати до стаціонару за бодай однієї ознаки: відмова від їжі, судоми, 60 і більше дихань за хвилину, значне втягнення грудної клітки, температура в пахвовій ямці від 37,5 °C або менша за 35,5 °C, рухи лише при стимуляції чи їх відсутність.
• Від 2 місяців до 5 років. Терміново до стаціонару цей протокол скеровує дитину із загальною ознакою небезпеки (блювання після кожної їжі чи пиття, неспроможність пити чи смоктати, судоми під час хвороби, млявість або втрата свідомості), із втягненням грудної клітки чи стридором у стані спокою. Батьки повинні негайно звернутися по медичну допомогу, якщо хворій дитині цього віку гіршає, вона не може пити чи смоктати груди, дихає прискорено чи важко або з’явилася лихоманка.
• Від 6 до 12 років. Серед показань до госпіталізації за гострого кашлю протокол № 327 називає кровохаркання, дихальну недостатність, підозру на стороннє тіло в дихальних шляхах, сплутаність свідомості чи летаргію, центральний ціаноз (посиніння) або сатурацію кисню нижче 92 %. Батькам пам’ятка цього протоколу каже негайно викликати лікаря, зокрема якщо окрім кашлю температура понад 38,5 °C чи дихання важке або прискорене.

Британська NICE NG143 відносить дитину до 3 місяців із температурою від 38 °C до групи високого ризику. Це британський орієнтир; український протокол для немовляти до 2 місяців суворіший (37,5 °C).

Ці ознаки не підходять для планового запису. Одразу телефонуйте 103 при раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, асфіксії всіх видів (зокрема потраплянні сторонніх тіл у дихальні шляхи), судомах, непритомності або порушенні притомності, значній зовнішній кровотечі, блюванні кров’ю, кровохарканні та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Стандарт «Бронхіоліти у дітей» (наказ МОЗ № 1158) описує пік тяжкості приблизно на 2–3-й день (буває й на 5-й) і розрішення через 7–10 днів, хоча кашель може тривати тижнями. Лікування зводиться переважно до годування, гідратації й підтримки нормального рівня кисню; легку форму лікують амбулаторно.

Антибіотики, противірусні засоби й фізіотерапію грудної клітки стандарт вважає не показаними, бета-2-агоністи не призначає, небулайзер із гіпертонічним розчином не використовує, адреналін допускає лише за ризику зупинки серця. Настанова ДЕЦ 2023 року не призначає й кортикостероїди. Відсмоктування слизу зазвичай не рекомендоване; поверхневу санацію носа стандарт дозволяє розглянути в немовлят із хворобою середньої тяжкості для полегшення годування, а при апное медики повинні його здійснити (див. аспірацію слизу у дітей).

Посиленого нагляду навіть за легких симптомів потребують немовлята з факторами ризику: гестація до 37 тижнів, вік до 10 тижнів на час звернення, пасивне куріння, грудне вигодовування менше 2 місяців, відставання у фізичному розвитку, хронічні хвороби легень, вроджені вади серця, неврологічна патологія, імунодефіцит.

Стандарт вимагає навчити батьків тривожних симптомів, за будь-якого з яких треба негайно отримати допомогу: дихання погіршується (наприклад, гучне, крила носа розширюються, виражене втягнення, грудна клітка западає), споживання рідини 50–75 % від норми чи відсутність мокрих підгузків 12 годин, апное (паузи в диханні) чи ціаноз, виснаження (наприклад, не реагує нормально на соціальні сигнали, прокидається лише при тривалій стимуляції). Апное, центральний ціаноз, тяжкий загальний стан, серйозне порушення дихання, виражене втягнення грудної клітки чи дихання понад 70 за хвилину стандарт № 1158 називає приводами термінового направлення по екстрену медичну допомогу.

Одразу телефонуйте 103 при раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, асфіксії всіх видів (зокрема потраплянні сторонніх тіл у дихальні шляхи), значній зовнішній кровотечі, блюванні кров’ю, кровохарканні, судомах, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

У дитини від 2 місяців до 5 років ІВХДВ передбачає рахувати дихання в стані спокою: прискореним воно є від 50 разів за хвилину до 12 місяців і від 40 разів після. Якщо гострий кашель у дитини 6–12 років не супроводжують гарячка, прискорене дихання й зміни на огляді, протокол № 327 подальших обстежень не призначає.

Рентгенографію грудної клітки у 6–12 років цей протокол показує, зокрема, при прогресуванні кашлю, кашлі понад 14 днів, сумнівах щодо пневмонії, гарячці довше трьох днів під час антибіотикотерапії. При бронхіоліті стандарт № 1158 говорить інакше: рентгенографія й аналізи крові рутинно не призначаються, а розглядаються окремо в кожному випадку. Рентген органів грудної клітки дітям роблять за призначенням лікаря на вул. Капушанській, 23а.

Бронхолітик. При гострому кашлі з бронхітом, якщо немає хвороби дихальних шляхів на зразок астми, британська NICE NG120 не пропонує бронхолітик чи кортикостероїд, а муколітик не пропонує взагалі. ІВХДВ для дитини від 2 місяців до 5 років зі свистячим диханням разом із прискореним диханням чи втягненням грудної клітки передбачає швидкодіючий аерозольний бронхолітик: документи різняться, тому оцінює й призначає лікар.

Жарознижувальне. Парацетамол або ібупрофен ІВХДВ передбачає дитині від 2 місяців до 5 років при лихоманці від 38,5 °C (при судомах в анамнезі від 37,5 °C); таблиця доз починається з 2 місяців. Британська NHS пише: парацетамол від 2 місяців, ібупрофен від 3 місяців, не при масі до 5 кг, вітряній віспі чи зневодненні, а при астмі лише з дозволу лікаря. Препарат і дозу скаже лікар. Ацетилсаліцилова кислота при гарячці за ГРІ не повинна призначатися дітям до 18 років (№ 499).

• Пиття. Дитині від 2 місяців до 5 років ІВХДВ радить частіше й довше годування груддю, а на замінниках більший об’єм рідини. До 6 місяців цей протокол каже не давати іншої їжі чи пиття, крім грудного молока; за штучного вигодовування спитайте лікаря.
• Кашель і горло. Засобами, що пом’якшують горло в дитини від 2 місяців до 5 років, ІВХДВ називає грудне молоко й тепле пиття: чай (старшим за 2 роки), молоко, лужну мінеральну воду без газу.
• Дим. Протокол № 327 наголошує на шкоді тютюнового диму для кашлю в дитини; стандарт № 1158 застерігає від паління біля дитини з бронхіолітом.

Кашель довше 14 днів чи повторні приступи астмоїдного (свистячого) дихання в дитини від 2 місяців до 5 років ІВХДВ вважає приводом для направлення на обстеження (туберкульоз або астма). У 6–12 років за вологого кашлю понад 14 днів протокол № 327 каже, що кожну таку дитину потрібно оцінити щодо ризику туберкульозу.

Часті зимові епізоди, пов’язані з ГРІ, у 6–12 років той самий протокол описує як рецидивуючий бронхіт: за вірусної причини додаткові обстеження не потрібні, а за пасивного куріння чи соціально-побутових проблем він передбачає рентгенографію й обстеження в період ремісії.

Лікування бронхіту у дітей можна отримати в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді: це консультація педіатра. Дітей ведуть і сімейні лікарі, а не лише педіатри. Записатися можна телефоном чи через форму на цій сторінці. Вартість уточніть в адміністратора під час запису; направлення на платну консультацію не потрібне.

У медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді дві адреси: вул. Капушанська, 23а і вул. Капушанська, 145Д. Адресу й години прийому педіатра уточніть під час запису.

Сатурацію дітям вимірюють. Після огляду лікар скаже, чи потрібні аналізи, УЗД або консультація іншого дитячого лікаря, наприклад дитячого ЛОРа.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Самолікування дитини небезпечне.