Під час методу переміщення стінку пазухи не проколюють. Пункція — це прокол стінки пазухи, і для неї протокол МОЗ «Гострий риносинусит» (наказ № 1793 від 13.10.2023) визначає окремі показання:
- неефективність емпіричної антибактеріальної терапії, тобто антибіотика, призначеного до визначення збудника;
- тяжкий перебіг риносинуситу із загрозою ускладнень;
- ускладнення, що вже виникли;
- бактеріальний риносинусит у людей з імуносупресією (пригніченим імунітетом);
- ускладнення, коли функціональну ендоскопічну операцію на пазухах провести неможливо.
Досліджень, які порівнювали б «зозулю» з пункцією, ми не знайшли, тож стверджувати, що один спосіб кращий, не можемо. Про прокол пазухи детальніше розповідає сторінка пункції гайморової пазухи.
Чи може промивання замінити антибіотик? Протоколи МОЗ про риносинусит такого не пишуть. Стандарт МОЗ № 1328 від 09.09.2026 для первинної допомоги зазначає, що при гострому риносинуситі антибіотик не призначають рутинно, у переважній більшості випадків він не потрібен, а жовті чи зелені виділення з носа не є показанням до нього. Не призначайте собі антибіотик самостійно: лише лікар може визначити необхідність, доцільність і тип антибіотика (ЦГЗ, «Призначати антибіотики — справа лікаря», 18.11.2024).
Протокол «Гострий риносинусит» пояснює, коли потрібен отоларинголог. Якщо епізод гострого риносинуситу триває довше ніж 4 тижні, людину скеровують до ЛОРа, щоб виключити супутню патологію, а при повторних епізодах — щоб виключити аномалії будови носа. Риносинусит, що триває понад 12 тижнів, вважають хронічним; за протоколом «Хронічний риносинусит» тоді до отоларинголога скеровують при загостренні, відсутності позитивної динаміки чи неконтрольованому перебігу.