Лікування отиту у дорослих у Львові

Лікування отиту у дорослих залежить насамперед від того, яка частина вуха запалена. Вухо поділяють на три відділи: зовнішнє (вушна раковина й слуховий прохід), середнє (барабанна порожнина за барабанною перетинкою, слухова труба й клітини соскоподібного відростка) і внутрішнє, де розташовані органи слуху й рівноваги.

Гострий середній отит — запалення за барабанною перетинкою. За протоколом МОЗ України, його спричиняє вірусна, бактеріальна чи змішана інфекція, найчастіше на тлі гострої респіраторної інфекції: мікроби потрапляють у середнє вухо через слухову трубу, що з’єднує його з носоглоткою. Гострим отит вважають, якщо запалення триває до 3 тижнів.

Гострий зовнішній отит — запалення шкіри слухового проходу, зазвичай бактеріальне. За даними MSD Manual, головні чинники ризику — вода, що застоюється у вусі після купання, і чищення вух ватними паличками чи іншими предметами, які травмують шкіру; сприяють йому також беруші й слухові апарати, особливо якщо їх недостатньо чистять або вони погано прилягають. Грибковий зовнішній отит (отомікоз) більше свербить, ніж болить. Окремо MSD Manual описує тяжку форму — некротичний зовнішній отит: він зазвичай уражає людей похилого віку, хворих на цукровий діабет і людей з ослабленим імунітетом.

Перший крок до лікування — отоскопія (огляд вуха). Алгоритм протоколу МОЗ для дорослих і дітей від 2 років спільний, але для дітей до 2 років діють окремі правила, тому про дитячий отит — на окремій сторінці лікування отиту у дітей.

За протоколом МОЗ, діагноз гострого середнього отиту ставлять клінічно: за скаргами, історією хвороби й оглядом. Лікар оцінює, чи є рідина за барабанною перетинкою та її запалення, а також перевіряє завушну ділянку: натискає на козелок і простукує соскоподібний відросток. До основного огляду протокол відносить і огляд носа та глотки, адже отит нерідко супроводжує хвороби носа й носоглотки.

Додаткові обстеження призначають за потреби: загальний аналіз крові, аудіометрію й тимпанометрію, якщо слух знижений. Аудіограма, за протоколом, доцільна, коли є зниження слуху, особливо тривале, або є підозра на гостру сенсоневральну приглухуватість, тобто ураження внутрішнього вуха. При підозрі на ускладнення лікар направляє на комп’ютерну чи магнітно-резонансну томографію.

Від тяжкості залежить тактика. Протокол МОЗ вважає перебіг тяжким, якщо є прояви інтоксикації, виражений біль у вусі триває понад 48 годин або температура за останні 48 годин сягала 39 °C і вище.

Уніфікований клінічний протокол «Гострий середній отит» (наказ МОЗ України № 688 від 09.04.2021) поширюється на дорослих і дітей. Він виходить з того, що гострий середній отит має тенденцію до самоодужання, і пропонує для пацієнтів від 2 років такий алгоритм:

• нетяжкий перебіг без перфорації барабанної перетинки — тактика уважного спостереження: знеболювальні засоби й вушні краплі зі знеболювальним без антибіотика, оцінка ефекту через 48–72 години;
• якщо за цей час покращення немає — антибіотик першого ряду;
• тяжкий перебіг — антибіотик першого ряду разом зі знеболенням;
• отит із перфорацією (гноєтечею) — антибіотик першого ряду й антибактеріальні вушні краплі без ототоксичної дії, тобто нешкідливі для внутрішнього вуха; якщо ефекту немає, препарат замінюють, а далі направляють до отоларинголога.

Важливо знати й іншу позицію. Клінічна настанова, на якій ґрунтується протокол, створена передусім для дітей. Фінська настанова EBM Guidelines (Duodecim), присвячена саме дорослим, зазначає, що частка вірусних отитів у дорослих достеменно невідома, і рекомендує дорослим антибактеріальну терапію при гострому середньому отиті завжди. Тому, чи потрібен антибіотик саме вам, лікар вирішує після огляду, зважаючи на тяжкість, стан барабанної перетинки й супутні хвороби.

Центр громадського здоров’я МОЗ нагадує: антибіотики в Україні відпускають лише за рецептом, а основна причина стійкості бактерій — неправильне використання антибіотиків, зокрема без призначення чи з передчасним припиненням курсу. Залишки антибіотика з минулого разу приймати не можна.

Американська академія отоларингології (AAO-HNS) у настанові 2014 року щодо гострого дифузного зовнішнього отиту в пацієнтів від 2 років радить, зокрема:

• оцінити біль і підібрати знеболення відповідно до його сили;
• починати з місцевого лікування — вушних крапель;
• не призначати антибіотики всередину як початкове лікування неускладненого зовнішнього отиту, якщо запалення не вийшло за межі слухового проходу й немає особливих чинників, як-от цукровий діабет чи ослаблений імунітет;
• пояснити пацієнту, як правильно закапувати краплі, а якщо слуховий прохід закритий набряком чи виділеннями — очистити його або поставити турунду;
• обирати краплі без ототоксичної дії, якщо барабанна перетинка пошкоджена чи є підозра на це;
• повторно оглянути пацієнта, якщо за 48–72 години лікування не діє.

За даними MSD Manual, промивати слуховий прохід водою при гострому зовнішньому отиті категорично протипоказано, а вухо під час лікування тримають сухим. Фурункул слухового проходу лікують інакше: місцеві антибіотики при ньому неефективні, а дозрілий фурункул розкривають.

Протокол МОЗ передбачає за показаннями тимпанопункцію (прокол барабанної перетинки), міринготомію (її розріз) і шунтування барабанної перетинки, а при ускладненнях — операції на соскоподібному відростку. Серед показань до міринготомії протокол називає, зокрема, тривалу гарячку й біль у вусі, різке випинання барабанної перетинки, неефективність антибіотиків; повний перелік — у самому протоколі. Настанова EBM Guidelines для дорослих також називає тимпанопункцію при затяжному чи тяжкому отиті та коли потрібен посів виділень. Докладніше про процедуру — на сторінці тимпанопункція. Рішення ухвалюють разом після огляду й обстеження.

Ускладнення отиту трапляються рідко. Настанова EBM Guidelines зазначає, що в дорослих вони все ж частіші, ніж у дітей, і можуть бути тяжкими. Протокол МОЗ поділяє їх на ускладнення в межах скроневої кістки (мастоїдит, тобто запалення соскоподібного відростка, парез лицевого нерва, лабіринтит), внутрішньочерепні (менінгіт, абсцес мозку, тромбоз венозних синусів) і сепсис.

Невідкладно звертайтеся до лікаря, якщо під час отиту з’явилися:

• сильний біль або набряк у ділянці вуха, почервоніння й біль за вухом, відстовбурчена вушна раковина;
• нудота чи блювання, сильний головний біль;
• запаморочення, порушення рівноваги;
• асиметрія обличчя;
• раптове зниження слуху або сильний шум у вусі, помітне погіршення загального стану.

Ці ознаки наведено за протоколом МОЗ, настановою EBM Guidelines для дорослих і MSD Manual. За протоколом, при ознаках ускладнень пацієнта направляють до оториноларингологічного стаціонару.

Одразу телефонуйте 103, якщо є ознаки, за якими, за Правилами виклику бригад екстреної медичної допомоги (наказ МОЗ № 583 від 26.03.2021, п. 4), виїжджає швидка: порушення притомності, судоми, раптовий головний біль із запамороченням і/або нудотою, раптові порушення мовлення чи слабкість у кінцівках. Так само діяти, якщо підозрюєте менінгіт: за даними ЦГЗ, його часто супроводжує тріада — гарячка, головний біль і ригідність потиличних м’язів, нерідко зі сплутаністю свідомості, блюванням і світлобоязню. Британська NHS при підозрі на менінгіт теж радить викликати швидку негайно. Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11 Правил).

Протокол МОЗ говорить про рецидивний середній отит, якщо було три епізоди за 6 місяців або чотири за 12 місяців. Тоді отоларинголог шукає причину: оцінює стан носа й носоглотки, адже рецидивам сприяють, зокрема, алергічний риніт, риносинусит, викривлення носової перегородки, поліпоз носа.

Виділення з вуха, що не минають, чи перфорація, яка не закривається, — привід повернутися до отоларинголога, не чекаючи: якщо на 30–31-й день від початку лікування перфорація зберігається, протокол МОЗ передбачає направлення на третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу. Якщо після отиту довго лишається відчуття закладеності, див. сторінку лікування закладеності вух.

Для профілактики протокол МОЗ радить щорічне щеплення від грипу, а за показаннями — і проти пневмококової інфекції. Зовнішній отит допомагає попередити відмова від ватних паличок і захист вух від води: британська NHS радить під час плавання беруші чи шапочку для плавання, а за MSD Manual беруші мають бути чистими й добре прилягати.

У медичній мережі ЕКСПЕРТ лікування отиту у дорослих починається з консультації ЛОРа та отоскопічного огляду. Отоларинголог визначає форму отиту й ступінь запалення, підбирає лікування — протизапальні, знеболювальні засоби, місцеву терапію і, за показаннями, антибактеріальні препарати, — а далі контролює, як минає хвороба, і за потреби змінює призначення. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; в одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар.

Записатися можна за телефоном або через форму на цій сторінці. Вартість уточніть в адміністратора під час запису. Якщо стан різко погіршився, не чекайте планового візиту: при ознаках, описаних вище, телефонуйте 103.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Тактику лікування визначає лікар після огляду.