Ендоскопічна гайморотомія у Львові

Ендоскопічна гайморотомія — операція на гайморовій (верхньощелепній) пазусі, яку виконують через ніс за допомогою ендоскопа, тонкої трубки з камерою. У протоколах МОЗ такі втручання належать до функціональної ендоскопічної синус-хірургії (ФЕСХ). Протокол «Хронічний риносинусит» (наказ МОЗ від 13.10.2023 № 1793) радить, якщо потрібне хірургічне лікування, надавати перевагу саме малоінвазивним органозберігаючим методикам.

Британська пам’ятка Kingston and Richmond NHS Foundation Trust пояснює мету так: розширити прохід між пазухою й носом, щоб слиз більше не застоювався. Операцію проводять через ніздрі, тож рубців на обличчі вона не залишає й форми носа не змінює. За потреби хірург видаляє поліпи; обсяг (лише передні пазухи чи всі) обговорюють заздалегідь.

Ендоскопічну гайморотомію не варто плутати з іншими процедурами. При гострому процесі лікар зазвичай починає з лікування гаймориту без проколу, а пункцію гайморової пазухи протокол «Гострий риносинусит» відводить для окремих показань. Якщо головна проблема — поліпи в носі, про їх видалення йдеться на сторінці видалення поліпів у носі.

У дорослих хронічний риносинусит протокол визначає як щонайменше два симптоми, що тривають 12 тижнів і довше. Одним із них має бути закладеність носа або виділення (спереду чи по задній стінці глотки); можливі також біль чи тиск в ділянці обличчя, зниження або втрата нюху.

Основний метод лікування — ліки. Операцію протокол розглядає в таких ситуаціях:

• підтверджений діагноз хронічного риносинуситу може бути показанням до планової ФЕСХ, щоб покращити якість життя чи контроль хвороби;
• якщо лікування не дає ефекту або хвороба не контрольована, пацієнт має повторно звернутися до лікаря, щоб скоригувати терапію, пройти додаткове обстеження або хірургічне лікування;
• ускладнення риносинуситу — показання до негайної госпіталізації в профільний стаціонар і невідкладних втручань, зокрема дренувальних ендоскопічних операцій на пазухах.

Протокол також радить обговорити з пацієнтом анатомічні чинники, які сприяють загостренням (наприклад, викривлення носової перегородки), і можливі шляхи їх усунення, а вже потім ухвалювати зважене рішення.

Європейський погоджувальний документ щодо риносинуситу й поліпів носа (EPOS 2020), на який посилається й український протокол «Гострий риносинусит», наводить мінімальний поріг, коли дорослим із неускладненим хронічним риносинуситом можна обґрунтовано запропонувати ендоскопічну операцію:

• на КТ є зміни в пазухах (за шкалою Lund-Mackay щонайменше 1 бал);
• щонайменше вісім тижнів застосовували інтраназальний кортикостероїд разом із коротким курсом системного кортикостероїду (при поліпах) або з коротким курсом антибіотика чи тривалим курсом низьких доз протизапального антибіотика (без поліпів);
• після цього лікування загальний бал опитувальника SNOT-22 становить 20 і більше.

Настанова підкреслює, що це лише мінімальний поріг: операція потрібна не всім, хто йому відповідає. Хронічний риносинусит — тривала хвороба, і операція є лише етапом, після якого лікування ліками продовжують.

Однобічні симптоми, кровотечу, кірки й неприємний запах, який відчуває сама людина, EPOS 2020 відносить до тривожних ознак, з якими пацієнта направляють до фахівця без зволікань. При однобічному (локалізованому) процесі настанова радить КТ, а за підозри на пухлину — термінову; якщо діагноз підтверджено, операція ймовірна.

Окремий випадок — грибкове тіло гайморової пазухи: неінвазивне скупчення грибкових мас, яке, за EPOS 2020, частіше пов’язане зі стоматологічними втручаннями. Лікування тут хірургічне: вміст видаляють через достатній отвір у пазусі.

Для дітей протокол МОЗ визначає хронічний риносинусит так само (два симптоми й більше протягом 12 тижнів), але серед можливих симптомів називає кашель. Якщо ліки не допомогли, найчастіше розглядають видалення аденоїдів (з промиванням пазух або без) та ендоскопічну операцію. EPOS 2020 підтримує аденоїдектомію в молодших дітей, а ендоскопічну операцію залишає для старших дітей, яким не допомогли ліки або попереднє видалення аденоїдів. Рішення залежить від тяжкості хвороби, віку дитини й супутніх захворювань.

За протоколом МОЗ, обов’язковий огляд включає обстеження щелепно-лицевої ділянки, огляд ротоглотки й зубів і, за можливості, передню риноскопію чи ендоскопію порожнини носа. Додатково можуть знадобитися:

• комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія пазух;
• оцінка прохідності носа й нюху;
• бактеріологічне дослідження;
• біопсія та гістологічне дослідження.

Лікар скаже, чи потрібна КТ, і направить на неї. Розкажіть, як довго тривають скарги, які засоби ви вже застосовували, чи були травми, алергія, бронхіальна астма чи операції на носі: протокол просить фіксувати ці відомості в анамнезі. Куріння протокол відносить до чинників ризику хронічного риносинуситу.

Британська пам’ятка Kingston and Richmond NHS Foundation Trust (оновлена в липні 2026 року) наводить таку частоту ризиків:

Через близькість стінки очниці можливий синець навколо ока, який зазвичай минає сам; серйозний крововилив в очницю з набряком і порушенням зору буває дуже рідко. Про ризики саме у вашому випадку лікар розповість до операції.

Протокол МОЗ «Хронічний риносинусит» перелічує ознаки ускладнень, з якими пацієнта мають направити або госпіталізувати до ЛОР-відділення впродовж 3 годин: набряк чи почервоніння навколо ока, випинання очного яблука, двоїння в очах, порушення рухів очей, зниження гостроти зору, виражений головний біль, набряк м’яких тканин обличчя, менінгеальні ознаки, неврологічні симптоми, втрата свідомості. Із такими ознаками не чекайте планового огляду.

Одразу телефонуйте 103 при непритомності або порушенні притомності, судомах, раптовому розладі дихання, раптовому головному болю, що супроводжується запамороченням і/або нудотою, раптовому порушенні зору, значній зовнішній кровотечі, блюванні кров’ю, кровохарканні та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Кровотечу впродовж 30 днів після операції на носі чи пазухах клінічна настанова ДЕЦ «Тактика ведення пацієнтів з носовою кровотечею» (2022) не охоплює: тоді одразу повідомте лікаря, який вас оперував, а при значній зовнішній кровотечі одразу телефонуйте 103 (наказ МОЗ № 583, п. 4). В інших випадках настанова радить: якщо кровотеча не припиняється попри перші заходи, слід викликати лікаря; якщо кровотеча сильна або постійна, або ви відчуваєте слабкість чи запаморочення, негайно зверніться до відділення невідкладної допомоги або телефонуйте 103.

Перший крок — консультація ЛОРа: лікар з’ясує, скільки триває хвороба і як її лікували, призначить потрібну діагностику й разом із вами вирішить, чи є показання до операції. Саму ендоскопічну гайморотомію в медичній мережі ЕКСПЕРТ виконують в умовах лікарні, після операції пацієнт перебуває під медичним наглядом. В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар.

Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому отоларинголога уточніть під час запису. Вартість консультації й операції уточніть в адміністратора під час запису. Записатися можна за телефоном або через форму на цій сторінці.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Рішення про операцію ухвалюють разом із лікарем після огляду й обстеження.