Опис техніки — зі статті «Основи отоскопії», адресованої лікарям. Дорослий трохи нахиляє голову вбік; немовлят і малих дітей тримають на колінах батьки чи помічник. Лійку обирають за діаметром слухового проходу: вона має без зусиль входити в його зовнішню третину, а якщо не входить вільно, беруть меншу. Огляд починають із вуха без скарг: так легше порівняти будову.
Щоб випрямити слуховий прохід, вушну раковину відтягують: у дорослих назад і вгору, у немовлят вниз і назад. Якщо виникає болючість, змінюють кут введення та ступінь відтягування раковини. Прохід буває набряклим, звуженим або заповненим сіркою, гноєм, кров’ю чи стороннім предметом: тоді вміст спершу усувають, якщо вдається. Проте за підозри на перфорацію, попереджає стаття, промивання може пошкодити структури середнього вуха, тож у такому разі вона радить скерувати пацієнта до отоларинголога.