Хіміотерапія у Львові

Хіміотерапія у Львові, як і загалом в Україні, є частиною системного лікування раку. Британська NHS описує її як поширений метод лікування раку, що використовує ліки для знищення ракових клітин. Хіміотерапію застосовують при багатьох типах раку; її можуть проводити окремо або разом з іншими методами, наприклад операцією чи променевою терапією.

Українські протоколи МОЗ розглядають хіміотерапію поруч з іншими видами лікування терапевтичного профілю. Так, уніфікований клінічний протокол «Злоякісна меланома шкіри» (наказ МОЗ № 1064) зазначає, що спеціальне протипухлинне лікування може включати в різному поєднанні хірургічне лікування та системну терапію у складі таргетної терапії, імунотерапії, хіміотерапії, паліативної терапії, а також променеву терапію. Гормонотерапія, таргетна та імунотерапія — окремі групи ліків зі своїми показаннями; яку з них і в якому поєднанні призначити, вирішують лікарі.

В Україні порядок ухвалення рішень описує Положення про мультидисциплінарну команду для пацієнтів з онкологічними захворюваннями (наказ МОЗ № 1680). До складу такої команди входять щонайменше лікар-онколог, хірург-онколог та/або нейрохірург, лікар з променевої терапії та/або радіолог, а за необхідності — патологоанатом. Команда, зокрема:

• вивчає медичну документацію, щоб встановити чи підтвердити діагноз, і за потреби призначає додаткові обстеження;
• ухвалює рішення про призначення лікування та формує план лікування й відновлення із залученням пацієнта;
• інформує пацієнта про ухвалене рішення, рекомендований план і альтернативні варіанти.

Спеціальне протипухлинне лікування, за Положенням, призначають за погодженням з пацієнтом. Хіміотерапію перед основним лікуванням (неоад’ювантну) може бути проведено після ретельного розгляду кожного окремого випадку мультидисциплінарною командою. Протокол МОЗ щодо меланоми, наприклад, вимагає перед початком лікування ознайомити пацієнта з переліком можливих втручань, їх обґрунтуванням і очікуваними ризиками та отримати його інформовану добровільну згоду.

NHS пише, що хіміотерапію зазвичай проводять у лікарні чи клініці, а деякі її види можна отримувати вдома. В Україні Положення про кабінет амбулаторної хіміотерапії онкологічного закладу (наказ МОЗ № 845) серед завдань такого кабінету називає:

• проведення хіміотерапії, можливої в амбулаторних умовах;
• профілактику й лікування токсичних проявів;
• амбулаторне обстеження під час лікування протипухлинними препаратами;
• направлення на госпіталізацію пацієнтів, у яких під час амбулаторної хіміотерапії з’явилися ускладнення, що потребують стаціонарного лікування.

Чи можна отримувати ваш курс амбулаторно, залежить від препаратів і стану здоров’я; це пояснить онколог.

За NHS, побічні дії зазвичай з’являються через кілька днів або тижнів після початку лікування і минають після його завершення, хоча деякі можуть тривати довше або з’явитися вже після курсу. Серед поширених NHS називає:

• втому; нудоту та блювання;
• біль у роті та горлі (мукозит);
• ослаблення імунітету, через яке легше підхопити інфекцію;
• брак сил, задишку й відчутне серцебиття через анемію;
• кровотечі або синці, що з’являються легше, ніж зазвичай;
• закреп або діарею; тимчасове випадіння волосся;
• оніміння чи поколювання в кистях і стопах;
• проблеми з пам’яттю та концентрацією; тромби.

Деякі види хіміотерапії, за NHS, можуть впливати на фертильність тимчасово або назавжди. Стандарт МОЗ «Нутритивна підтримка при онкологічних захворюваннях у дорослих» (наказ № 142) зазначає, що втрата м’язової маси може призвести до вищої токсичності хіміотерапії; за цим стандартом усім дорослим, хто надходить на лікування, оцінюють нутритивний ризик, а вагу й індекс маси тіла контролюють регулярно.

Стандарт МОЗ «Профілактика та лікування інфекційних ускладнень у дорослих пацієнтів з онкологічними та онкогематологічними захворюваннями» (наказ № 1054) пояснює: основою ведення інфекції в пацієнтів із фебрильною нейтропенією є емпірична антибіотикотерапія широкого спектра дії при перших ознаках інфекції (тобто лихоманці), щоб знизити смертність через пізній початок лікування. Клінічна настанова до цього стандарту (адаптована з американської настанови NCCN) додає: одночасне застосування кортикостероїдів може приховати температурну відповідь, а пацієнта з нейтропенією та ознаками інфекції (наприклад, біль у животі, тяжкий мукозит, біль біля заднього проходу) навіть без лихоманки, хоча це буває рідко, слід розцінювати як такого, що має активну інфекцію.

Водночас для пацієнтів із низьким ризиком інфекцій (із солідними пухлинами, які отримують стандартні режими хіміотерапії та тривалість нейтропенії до 7 днів) стандарт № 1054 визначає, що антимікробна профілактика рутинно не проводиться. Тож не приймайте антибіотики «про запас» без призначення лікаря.

Щодо щеплень у тому самому стандарті (додаток 5) сказано:

• живі вакцини не слід вводити під час хіміотерапії, а також щонайменше 3 місяці після її припинення і доки імунітет не відновиться;
• вакцинацію не проводять в один день із цитотоксичною терапією;
• пацієнти з гематологічними або солідними злоякісними пухлинами мають щорічно отримувати інактивовану або рекомбінантну вакцину проти грипу;
• усі, хто живе разом із пацієнтом з раком, мають бути вчасно вакциновані.

Графік щеплень узгодьте з онкологом.

NHS радить негайно зв’язатися з командою, що веде лікування, якщо у вас висока температура (вам жарко чи холодно, ви пітнієте або тремтите), інші ознаки інфекції (біль у горлі, кашель, діарея, часте або болісне сечовипускання), пульсівний або спазмоподібний біль, набряк і тепло в нозі чи руці. Британська NICE (настанова CG151) радить підозрювати нейтропенічний сепсис у кожного, хто отримує протипухлинне лікування і погано почувається, а підозру на нього лікувати як невідкладний медичний стан. NICE також радить ще до початку лікування пояснювати пацієнтам, як і коли звертатися по цілодобову онкологічну консультацію та невідкладну допомогу, тож заздалегідь уточніть у лікаря, куди звертатися ввечері та у вихідні.

Раптову задишку, гострий біль у грудях і кашель чи кровохаркання NHS називає можливими ознаками тромбу, які можуть потребувати швидкого лікування. В Україні раптовий розлад дихання, раптовий біль у грудній клітці та кровохаркання входять до переліку станів, за яких викликають швидку.

Одразу телефонуйте 103 при значній зовнішній кровотечі, блюванні кров’ю, кровохарканні, ознаках внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо), раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, раптовому болю в грудній клітці, непритомності або порушенні притомності, анафілактичній реакції та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

У медичній мережі ЕКСПЕРТ лікар-онколог консультує та проводить хіміотерапію, гормонотерапію, таргетну та імунотерапію при різних видах раку: раку грудної залози, гінекологічних раках, раку легенів, кишечника, шлунка, стравоходу, простати, саркомах м’яких тканин, меланомі, раку голови та шиї, семіномі яєчок, гліобластомі, GIST і нейроендокринних пухлинах. Про лікування окремих видів раку читайте на сторінках лікування раку молочної залози та лікування раку товстої кишки.

Якщо діагноз ще уточнюють, почніть із консультації онколога; при гінекологічних пухлинах — з консультації онкогінеколога. Якщо рішення про хіміотерапію вже ухвалено, підготовку до курсу обговоріть на консультації перед хіміотерапією. Про постійний венозний доступ для тривалого лікування читайте на сторінці встановлення порт-системи.

В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому онколога уточніть під час запису. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці, а вартість консультації та лікування уточніть в адміністратора.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Препарати, схему й тривалість хіміотерапії визначають онкологи після обстеження; не починайте, не змінюйте й не припиняйте лікування самостійно.