Стандарт МОЗ називає органозберігальну операцію кращим варіантом місцевого лікування для більшості пацієнтів із раком ранньої стадії; у технічно складних випадках застосовують техніки онкопластики. Про видалення пухлини зі збереженням залози читайте на сторінці лампектомія. Якщо зберегти груди неможливо або пацієнтка цього не бажає, за алгоритмом стандарту виконують мастектомію, за потреби з реконструкцією.
Усім жінкам, яким потрібна мастектомія, стандарт вимагає надати інформацію та пропозиції щодо реконструкції грудей. Вона може бути негайною або відстроченою (через 1–2 роки) з урахуванням ризиків променевої терапії та можливого прогресування хвороби. Виняток стандарт робить для пацієнток із запальним раком. Детальніше — на сторінці реконструкція молочної залози.
Щоб оцінити пахвові лімфатичні вузли при ранньому раку, коли за оглядом вони не уражені, стандарт передбачає біопсію сторожових лімфатичних вузлів, а не їх повне видалення. Як і будь-яка операція, втручання має ризики: серед ускладнень мастектомії британська NHS називає кровотечу, скупчення рідини біля рани (серому), інфекцію, тромбоз глибоких вен, оніміння руки, обмеження рухливості плеча й набряк (лімфедему). Після органозберігальної операції, за Cancer Research UK, може знадобитися повторна операція, якщо в краях видаленої тканини знайдуть ракові клітини.
Після органозберігальної операції, за алгоритмом стандарту МОЗ, проводять променеву терапію. Клінічна настанова «Рак молочної залози на ранніх стадіях» (2025) допускає, що жінки похилого віку та/або із супутніми захворюваннями, які планують ендокринну терапію щонайменше 5 років, можуть відмовитися від опромінення, якщо визнають підвищений ризик місцевого рецидиву. Чи це можливо у вашому випадку, вирішує онколог.