Стандарт МОЗ № 535 передбачає для фіброаденоми огляд, УЗД молочних залоз і біопсію (тонкоголкову або трепан-біопсію) з подальшою обов’язковою гістологічною верифікацією, тобто дослідженням тканини під мікроскопом. Клінічна настанова пояснює, чому без цього не обійтися: на дотик фіброаденому буває важко відрізнити від кісти, а деякі види раку молочної залози мають схожі клінічні, ультразвукові чи мамографічні ознаки.
Порядок візуалізації залежить від віку. Для утворення, яке промацується, стандарт (Додаток 7) у жінок до 30 років спирається на УЗД: за низького ризику спершу допускає спостереження протягом 1–2 менструальних циклів, за високого — одразу УЗД. З 30 років першим кроком у цьому додатку названо діагностичну мамографію, після неї — УЗД; водночас у додатку І клінічної настанови для жінок 30–39 років УЗД, діагностичний томосинтез і діагностична мамографія позначені як доцільні. Якщо солідне утворення за візуалізацією ймовірно доброякісне (BI-RADS 3), а ризик низький, додаток 7 допускає спостереження протягом 1–2 років (огляд, за потреби — УЗД чи мамографія кожні 6–12 місяців), а при високому ризику — біопсію. Які саме дослідження потрібні вам, вирішує лікар з урахуванням віку та результатів огляду.
Щодо виду біопсії молочної залози настанова пише: тонкоголкову біопсію використовують в основному у молодих жінок із високою підозрою на фіброаденому, хоча вона часто менш точна, ніж трепан-біопсія, яка залишається кращим методом гістологічного дослідження.