Лікування фіброаденоми молочної залози в Ужгороді

Лікування фіброаденоми молочної залози в Ужгороді починається з підтвердження діагнозу. Стандарт МОЗ «Доброякісні захворювання молочних залоз. Тактика ведення аномальних результатів обстеження молочних залоз» (наказ від 26.03.2025 № 535) відносить її до доброякісних утворень розміром 1–2 см: щільних, з чіткими краями, рухомих. Вона виникає в жінок різного віку, переважно молодшого.

Клінічна настанова до цього стандарту додає, що фіброаденоми особливо поширені серед підлітків і молодих жінок. Ця частина настанови спирається на бюлетень ACOG і стосується жінок, які не вагітні й не годують груддю, тому вагітність і годування ми розглядаємо нижче окремо.

Для фіброаденоми стандарт передбачає огляд і фізикальне обстеження, УЗД молочних залоз, біопсію (тонкоголкову або трепан-біопсію) з обов’язковою гістологічною верифікацією та диференційну діагностику з кістою чи іншим солідним утворенням. Одного знімка зазвичай недостатньо: за клінічною настановою (частина за ACOG, для жінок, які не вагітні й не годують груддю), УЗД допомагає відрізнити просту кісту від солідного утворення, але таке утворення в більшості випадків потребує подальшого діагностичного дослідження. До того ж фіброаденома й деякі форми раку (зокрема трипл-негативні, папілярні та медулярні) можуть бути схожими клінічно, на УЗД і на мамографії.

Два додатки до стандарту розставляють акценти по-різному. Додаток 9, присвячений саме фіброаденомі, називає біопсію обов’язковим етапом. Додаток 7, що описує тактику при утворенні, яке пальпується, для ймовірно доброякісної знахідки (BI-RADS 3) при низькому ризику допускає спостереження з оцінкою стабільності динаміки, а при високому ризику передбачає біопсію. Клінічна настанова радить розглядати біопсію для утворень без типових доброякісних ознак, а також для тих, що змінюються чи ростуть. Який шлях підходить вам, вирішує лікар за віком, оглядом і результатами візуалізації.

За стандартом, діагностику, лікування й подальше спостереження за пацієнтками зі скаргами на молочні залози здійснює лікар-акушер-гінеколог та/або лікар-онколог, хірург-онколог чи інший підготовлений фахівець (ендокринолог, хірург), залежно від клінічної ситуації. Стандарт також вимагає, щоб пацієнтку інформували про її стан, план обстеження, лікування й подальшого спостереження, а також про переваги й недоліки кожного методу.

Коли злоякісний процес виключено, додаток 9 стандарту передбачає огляди кожні півроку щонайменше два роки. Інший графік дає додаток 7 для пальпованого утворення з категорією BI-RADS 3 і низьким ризиком: фізикальне обстеження з УЗД чи діагностичною мамографією або без них раз на 6–12 місяців упродовж 1–2 років, і цей інтервал може змінюватися залежно від ризику злоякісного переродження. Мета, за клінічною настановою, полягає в тому, щоб стежити за збільшенням розміру або морфологічними змінами вогнища. Настанова зазначає, що такі утворення зазвичай не перевищують 3 см, а з часом, як правило, повільно зменшуються.

Британська благодійна організація Breast Cancer Now має іншу позицію: у більшості випадків лікування й подальше спостереження не потрібні, а повернутися до лікаря слід, якщо вузол збільшився чи з’явилися інші зміни. Для України орієнтиром є стандарт МОЗ № 535, а позицію британців подаємо як окрему. У стандарті й клінічній настанові ми не знайшли опису ліків, які «розсмоктують» фіброаденому.

Стандарт передбачає хірургічне лікування при нестабільній динаміці (збільшення понад 3 см, клінічна симптоматика) і розглядає його при розташуванні за соском, близько до вивідних проток. Резекцію стандарт називає за наявності розбіжностей між візуалізацією, оглядом і результатом біопсії або якщо на трепан-біопсії виявлено атипію, DCIS, LCIS чи інвазивну карциному. Клінічна настанова формулює м’якше: якщо вузол росте понад 3 см або викликає значні симптоми, як-от біль чи занепокоєння, видалення можна виконати. За даними Breast Cancer Now, воно не завжди усуває біль.

Для фіброепітеліальних уражень, схожих на фіброаденому, без тривожних гістологічних ознак стандарт допускає спостереження; видалення можливе, але не обов’язкове, якщо наявна прогресія симптомів, невизначеність діагнозу або бажання пацієнтки. Ураження, що сприяють виникненню філоїдних пухлин, слід розглянути для операції. Хід втручання й можливі ускладнення описано на сторінці про видалення фіброаденоми; суміжні стани розбирає сторінка про доброякісні новоутворення молочної залози.

Коментар робочої групи до клінічної настанови такий: як правило, пацієнтки з простими фіброаденомами не мають підвищеного ризику раку молочної залози. За деякими дослідженнями, при складних фіброаденомах ризик може бути майже вдвічі вищим. Рідко всередині фіброаденоми можуть виникати DCIS або навіть інвазивний рак. Тому, за цим коментарем, повне гістологічне дослідження пухлини разом із прилеглими тканинами вкрай необхідне, щоб визначити групу ризику пацієнтки й вирішити, чи потрібне лікування для зниження ризику.

Як описує Breast Cancer Now, фіброаденоми можуть збільшуватися під час вагітності та годування груддю або на тлі замісної гормональної терапії, але потім зазвичай знову зменшуються. Клінічна настанова розглядає окремий випадок: якщо вузол розташований за соском, близько до вивідних проток, його ріст може порушувати лактодинаміку в жінок, які планують вагітність, і хірургічне лікування тоді слід розглядати.

Гігантська фіброаденома — велике утворення, що деформує залозу; за стандартом, вона виникає переважно в підлітків. У чоловіків фіброаденома буває дуже рідко, і, як стверджує Breast Cancer Now, її діагностують та лікують так само, як у жінок.

Покажіться лікарю, якщо вузол швидко збільшується, шкіра над ним розтягується чи змінюється або з’явилося нове ущільнення. Порядок скринінгу раку молочної залози (наказ МОЗ від 05.08.2024 № 1368) для жінок 21–49 років при виявленні симптомів, що можуть свідчити про цей рак, передбачає огляд і пальпацію, направлення на мамографію та до лікаря-онколога чи хірурга-онколога для подальшої діагностики. Одразу телефонуйте 103 при раптовому болю в грудній клітці, раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11). У Британії настанова NICE NG12 радить людей віком від 30 років, у яких ущільнення в грудях не має зрозумілої причини, направляти за маршрутом підозри на рак, а для молодших допускає планове направлення; це не норма для України.

Прийом мамолога можна пройти на вул. Капушанській: у медичному центрі на 145Д (будні з 8:00 до 20:00, субота з 9:00 до 18:00, неділя вихідна) або в лікарні на 23а, яка працює цілодобово. Години прийому лікаря й адресу уточніть під час запису. Почніть із консультації мамолога: на платний прийом можна без направлення, є також консультація онкомамолога. З доброякісними змінами грудей можна звернутися і до мамолога, і до гінеколога; про мастопатію є окрема сторінка.

УЗД молочних залоз у мережі є. Тонкоголкову й трепан-біопсію роблять на 145Д або 23а, зокрема трепан-біопсію під контролем УЗД. Матеріал досліджує партнерська лабораторія. Мамографії та МРТ у медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді немає: лікар скаже, чи вони потрібні, і направить.

Якщо лікар вирішить, що потрібне видалення, операцію виконують у стаціонарі лікарні на Капушанській, 23а. Вид знеболення обирає анестезіолог, а скільки залишатися в лікарні, вирішує лікар. За потреби мамолог скерує до гінеколога, ендокринолога чи онколога в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді. Вартість уточніть в адміністратора під час запису.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Тактику лікування визначає фахівець після огляду та обстежень.