Виведення стоми товстої кишки (колостомія) у Львові

Пам’ятка МОЗ для пацієнтів, які мають колостому або ілеостому (додаток 17 до уніфікованого клінічного протоколу «Рак ободової кишки», наказ МОЗ № 512 від 21.03.2025), визначає стому як виведений хірургічним шляхом на передню черевну стінку фрагмент кишечника, через який виходить його вміст. Якщо виводять товсту кишку, це колостома, якщо тонку — ентеростома. Ця сторінка присвячена виведенню стоми товстої кишки.

Головна зміна для людини зі стомою стосується випорожнення. Стома не має замикаючого апарату, тому позивів до дефекації немає і контролювати випорожнення неможливо: вміст кишки збирається в калоприймач, прикріплений до шкіри. За пам’яткою, за наявності колостоми кишечник випорожнюється в основному 2–3 рази на добу, а кал оформлений або напівоформлений.

Стому формують у межах лікування основної хвороби. Про хвороби, через які вона може знадобитися, читайте на сторінках лікування раку товстої кишки і лікування дивертикуліту.

Стоми бувають тимчасовими й постійними. За пам’яткою МОЗ, постійну стому не ліквідують у процесі подальшого лікування у зв’язку з відсутністю або незворотною травмою замикаючого апарату, коли неможливо виконати операцію з відновлення безперервності кишечника, а також з інших причин.

Тимчасова стома, як пояснює британська NHS, дає змогу ділянці кишки відпочити й відновитися після операції. Протокол МОЗ «Рак прямої кишки» (наказ № 512) зазначає, що інтерсфінктерні резекції з коло-анальним анастомозом (з’єднанням ободової кишки з анальним каналом) слід завершувати формуванням превентивної ілео- або колостоми терміном не менш ніж на 2 місяці. Це український строк лише для цієї операції; в інших випадках, коли і чи можна закривати стому, вирішує хірург.

Про повернення до випорожнень звичним шляхом читайте на сторінках закриття стоми товстої кишки і реконструктивні операції на товстій кишці, а про втручання, яке виконують, коли первинно-відновна операція неможлива, — на сторінці операція Гартмана.

Якщо операція планова, підготовка починається з консультації: лікар з’ясовує причину, через яку потрібна стома, призначає обстеження й пояснює, яким буде втручання. Протоколи МОЗ «Рак ободової кишки» і «Рак прямої кишки» серед бажаних заходів перед лікуванням називають консультацію фахівця з ентеростомії за показаннями — для передопераційної розмітки місця стоми та навчання.

Що варто з’ясувати до операції:

• чи буде стома, імовірно, тимчасовою або постійною;
• на якій ділянці живота її планують розташувати;
• хто навчить вас доглядати за стомою і де брати калоприймачі;
• які з ваших постійних ліків варто обговорити з лікарем.

Британська NHS зазначає, що після колостомії в лікарні зазвичай залишаються приблизно 2–7 днів; скільки триватиме госпіталізація саме у вас, скаже хірург. Поки кишка гоїться, NHS радить дотримуватися дієти з низьким вмістом клітковини, а коли відчуєте готовність, пробувати легкі навантаження, наприклад коротку прогулянку.

Стома змінюється не одразу. Пам’ятка МОЗ попереджає, що вона може трохи збільшуватися чи зменшуватися в розмірах через скорочення або розслаблення стінки кишки, і лякатися цього не слід.

Для догляду знадобляться дзеркало, ножиці, трафарет із розмірами стоми, поліетиленовий пакет для використаного калоприймача, рідке мило, одно- чи двокомпонентні калоприймачі, вологі серветки й рушник. Заміну калоприймача пам’ятка описує так:

1. вимийте руки з милом;
2. випорожніть використаний калоприймач в унітаз, обережно зніміть його й викиньте в герметичний поліетиленовий пакет;
3. промийте стому й шкіру навколо неї теплою водою з рідким милом коловими рухами, поступово наближаючись до стоми; торкатися стоми руками не бійтеся;
4. просушіть шкіру марлевою серветкою або, за можливості, дайте їй висохнути на відкритому повітрі;
5. виміряйте стому трафаретом і виріжте на пластині отвір, що на 1–2 мм більший за стому;
6. приклеюйте пластину знизу вверх, щільно притискаючи до шкіри й розгладжуючи від стоми до країв без складок.

Шкіра навколо стоми має бути чистою, непошкодженою та сухою. Волосся біля стоми акуратно зрізають ножицями: користуватися бритвами, лезами чи кремами-депіляторами пам’ятка категорично забороняє. Британська NHS пояснює різницю між типами калоприймачів: однокомпонентний щоразу знімають повністю, а у двокомпонентного липке кільце залишається на шкірі, і від’єднують лише мішок.

Пам’ятка МОЗ наголошує, що дати універсальні рекомендації щодо раціону неможливо: кожна людина зі стомою створює власний режим харчування. На перших етапах радять записувати всі продукти й реакцію кишечника на них, щоб поступово виключити ті, що спричиняють діарею, закрепи чи здуття. Загальні поради пам’ятки:

• їжте 3–4 рази на день в один і той самий час і намагайтеся не їсти перед сном;
• вживайте не менше ніж 1–2 літри рідин на добу;
• щодня включайте до раціону м’ясо, рибу, молочні й кисломолочні продукти, овочі та фрукти;
• утримуйтеся від жирного, копченого, гострого й маринованого, не зловживайте алкоголем.

Британська NHS додає, що регулярне харчування без довгих перерв і ретельне пережовування допомагають запобігти блокуванню стоми, а деякі продукти можуть спричиняти гази чи неприємний запах. Багато ліків розраховані на повільне розчинення в травному тракті, тому зі стомою вони можуть діяти слабше. Не припиняйте приймати призначені ліки самостійно: інші форми препаратів обговоріть із лікарем.

Як і після будь-якої операції, після колостомії можливі ускладнення, і лікар пояснює ризики до втручання. Британська NHS називає такі:

• інфекція навколо стоми;
• зневоднення: втома, сухість у роті, багато випорожнень зі стоми;
• непрохідність кишки — NHS називає її серйозним станом, бо кишка може розірватися і може знадобитися ще одна операція;
• грижа (випинання) навколо стоми;
• втягнення стоми всередину живота (ретракція) або надмірне випинання над шкірою (випадіння);
• ушкодження шкіри навколо стоми.

NHS радить терміново звернутися до лікаря, якщо після колостомії у вас дуже висока температура або вас кидає в жар чи холод, морозить; зі стоми чи в калоприймач надходить багато крові; є ознаки зневоднення; випорожнень зі стоми немає значно довше, ніж зазвичай, або вам дискомфортно; сильно болить живіт; нудить чи є блювання (можливо, зеленого кольору). Це можуть бути ознаки інфекції чи непрохідності кишки. В Україні з такими ознаками терміново зверніться до хірурга, який вас оперував, або до іншого лікаря.

Одразу телефонуйте 103 при гострому болю в черевній порожнині чи/та поперековому відділі, значній зовнішній кровотечі, блюванні кров’ю, кровохарканні, ознаках внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо) та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Якщо лікар уже порадив вам операцію зі стомою або ви хочете обговорити такий варіант, почніть з консультації проктолога. Візьміть із собою виписки, результати колоноскопії, аналізів та інших обстежень: від причини залежить, якою буде операція. В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар.

Лікарня медичної мережі ЕКСПЕРТ на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому проктолога уточніть під час запису. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Рішення про операцію та тип стоми ухвалює хірург після обстеження.