Реконструктивні операції на товстій кишці у Львові

Реконструктивні операції на товстій кишці — узагальнена назва, а не окремий вид втручання. Єдиного визначення цього терміна в чинних українських протоколах немає, тому ми описуємо лише ті ситуації, які прямо названо в документах МОЗ:

• оперативне втручання з відновлення безперервності кишечника, коли стома не є постійною (пам’ятка для пацієнтів зі стомою до уніфікованого клінічного протоколу «Рак ободової кишки», наказ МОЗ від 21.03.2025 № 512);
• реконструкція після резекцій прямої кишки (протокол «Рак прямої кишки», той самий наказ);
• вторинна реконструктивно-відновна операція та реконструктивна проктоколектомія при виразковому коліті (протокол «Запальні захворювання кишечника (хвороба Крона, виразковий коліт)», наказ МОЗ від 06.10.2023 № 1742).

Суміжні втручання мають окремі сторінки: закриття стоми товстої кишки та операція Гартмана. Що саме планують у вашому випадку, пояснить хірург після огляду й обстеження.

Пам’ятка МОЗ для пацієнтів зі стомою пояснює, що стоми бувають постійними або тимчасовими. Постійну стому не ліквідують під час подальшого лікування через відсутність або незворотну травму замикаючого апарату, коли неможливо виконати оперативне втручання з відновлення безперервності кишечника, або з інших причин.

Британська служба охорони здоров’я NHS описує закриття тимчасової колостоми як повторну операцію: товсту кишку знову з’єднують, а отвір на животі закривають. Після цього випорожнення відбувається природним шляхом, і калоприймач більше не потрібен. Водночас NHS наголошує, що відновити кишку вдається не завжди, і радить обговорити з лікарем, чи можливо це саме для вас. Якщо стому лише планують, прочитайте про виведення стоми товстої кишки.

Протокол МОЗ «Рак прямої кишки» описує операцію Гартмана (обструктивну резекцію прямої кишки) як втручання у разі гострої кишкової непрохідності та/або перитоніту за неможливості виконання первинно-відновної операції. Протокол «Рак ободової кишки» передбачає обструктивну резекцію ободової кишки за наявності виражених явищ гострої кишкової непрохідності та/або перитоніту. Тобто в таких ситуаціях кишку одразу не з’єднують.

Чи можна згодом відновити прохідність кишки і коли це робити, українські протоколи, на які ми спираємося, не уточнюють. Таке рішення ухвалює хірург з урахуванням причини першої операції та вашого стану.

Протокол МОЗ «Рак прямої кишки» вимагає, щоб збереження сфінктера та реконструкцію після резекцій прямої кишки виконували без шкоди для онкологічних принципів та з урахуванням очікуваного функціонального результату і якості життя пацієнта. Отже, при раку рішення про реконструкцію зважує і онкологічні вимоги, і майбутню роботу кишки. Загальний план хірургічного лікування описано на сторінці операція при раку товстої кишки.

Після інтерсфінктерної резекції з коло-анальним анастомозом (з’єднанням ободової кишки з анальним каналом) протокол передбачає превентивну, тобто захисну, ілео- або колостому терміном не менш ніж на 2 місяці. Інтерсфінктерні резекції з коло-періанальним анастомозом, за протоколом, можливо виконувати без превентивної стоми.

Пам’ятка-додаток до цього протоколу пояснює: одразу після низької передньої резекції або проктектомії функція зовнішнього анального сфінктера знижується, і це порушення, як правило, має тимчасовий характер. Для відновлення функції прямої кишки пам’ятка пропонує комплекс вправ, розрахований на 3–6 місяців. Розпочинати вправи радять через 5–6 днів після операції або як тільки мине біль, а першу з них виконують за допомогою лікаря.

Термін «реконструктивна» прямо вжито в протоколі МОЗ «Запальні захворювання кишечника (хвороба Крона, виразковий коліт)», який стосується пацієнтів старше 18 років. При гострому перебігу виразкового коліту без відповіді на консервативну терапію, при тривалому (понад 6 тижнів) прийомі глюкокортикоїдів у дозі, не нижчій за визначену протоколом, або при ускладненнях (гостра токсична дилатація товстої кишки, перфорація, периколярний абсцес, перитоніт, кишкова кровотеча тощо) протокол рекомендує багатоетапну операцію. Спочатку виконують ургентну колектомію та ілеостомію, а згодом — вторинну реконструктивно-відновну операцію з формуванням ілеоректального або ілеоанального анастомозу, пріоритетно резервуарного.

Стандартом планового хірургічного втручання при виразковому коліті протокол називає реконструктивну проктоколектомію зі збереженням сфінктерів і формуванням резервуара з тонкої кишки, з’єднаного з анальним каналом (РІАА). За протоколом, така операція зберігає відчуття позиву та природний пасаж, і стома на передній черевній стінці не потрібна. Формування резервуарів, як наголошує протокол, має проводитись лише в закладах, що надають спеціалізовану допомогу пацієнтам проктологічного профілю та мають достатній досвід таких операцій.

Хірургічна тактика при хворобі Крона інша — про неї на сторінці лікування хвороби Крона.

Операції на кишці мають ризики, і їх варто обговорити до втручання. Клінічна настанова «Запальні захворювання кишечника», на якій ґрунтується протокол МОЗ (наказ № 1742), серед можливих післяопераційних ускладнень називає неспроможність швів, кишкову непрохідність, ілеоколіт при виразковому коліті та синдром короткої кишки при хворобі Крона.

За протоколом МОЗ, одним із найчастіших ускладнень після операції з резервуаром у пацієнтів з виразковим колітом є паучит — неспецифічне запалення резервуара; його частота досягає 50% впродовж 10 років. Протокол пов’язує з паучитом, зокрема, частіші й рідкі випорожнення, спазми в животі, тенезми (болючі хибні позиви) та дискомфорт у ділянці таза; можуть виникнути ректальна кровотеча та лихоманка. Про такі скарги повідомте лікаря.

Якщо після операції на кишці з’явилися нові або наростаючі скарги, повідомте хірурга, який вас оперував. Одразу телефонуйте 103 при гострому болю в черевній порожнині чи/та поперековому відділі, значній зовнішній кровотечі, блюванні кров’ю, кровохарканні, ознаках внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо) та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Проктологія, хірургія, ендоскопія та онкологія входять до напрямів медичної мережі ЕКСПЕРТ. Почати варто з консультації проктолога: лікар ознайомиться з вашою історією лікування і скаже, які обстеження потрібні та хто з фахівців має долучитися до рішення.

Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому проктолога уточніть під час запису. В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Вартість уточніть в адміністратора під час запису; записатися можна за телефоном або через форму на сторінці.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Рішення про операцію, її обсяг і строки ухвалює хірург після огляду та обстеження.