Закриття стоми товстої кишки у Львові

Пам’ятка для пацієнтів зі стомою (додаток 3 до уніфікованого клінічного протоколу «Рак прямої кишки», наказ МОЗ України від 21.03.2025 № 512) визначає стому як виведений на передню черевну стінку хірургічним шляхом фрагмент товстого (колостома) або тонкого кишечника (ентеростома) з метою виведення їх вмісту. Там же зазначено, що стоми можуть бути постійними або тимчасовими. Чому й як стому формують, ми розповідаємо на сторінці виведення стоми товстої кишки.

Закриття стоми британська NHS описує як операцію, під час якої товсту кишку знову з’єднують, а отвір на животі закривають. Таку операцію можна зробити, якщо колостома тимчасова. Чи підходить закриття саме вам, вирішує хірург, а нижче зібрано, від чого це залежить.

NHS розрізняє два основні види колостоми:

• петльова — зазвичай тимчасова, і товсту кишку при ній, як правило, не видаляють;
• кінцева — може бути тимчасовою або постійною, а частину чи всю товсту кишку при ній можуть видалити.

За NHS, закривають зазвичай петльові колостоми, виведені в екстреній ситуації. Кінцеву колостому формують, зокрема, під час операції Гартмана: протокол МОЗ «Рак прямої кишки» передбачає її у разі гострої кишкової непрохідності та/або перитоніту за неможливості виконання первинно-відновної операції. Чи можна згодом відновити прохідність кишки після такого втручання, вирішує хірург; про це — на сторінці реконструктивні операції на товстій кишці.

Залежно від того, яку операцію ви перенесли, хірург може провести пальцеве дослідження прямої кишки і за потреби призначити інші обстеження, перш ніж ухвалити рішення. Так описує підготовку британська лікарня North Bristol NHS Trust. За її інформацією, в ідеалі кишку з’єднують якомога більшій кількості людей, але в хірурга можуть бути причини утриматися від операції, і їх обговорюють з пацієнтом особисто.

Альтернатива закриттю — не закривати стому й жити з нею далі. Тим самим джерелом наведено, що приблизно 1 з 12 пацієнтів, яким при раку прямої кишки планували тимчасову стому, зрештою залишаються з постійною.

Рекомендації нижче — практика британської лікарні North Bristol NHS Trust. Свої поради щодо режиму дасть хірург, який вас оперуватиме.

• Рух. Почати ходити варто якомога раніше: це допомагає диханню, кровообігу й відновленню сил. Навантаження збільшують поступово.
• Піднімання ваги. Перші шість тижнів радять не піднімати тягарів, а принаймні два тижні — нічого важчого за наполовину наповнений чайник. Надмірне навантаження на м’язи живота може спричинити грижу на місці колишньої стоми.
• Спорт. До інтенсивних тренувань повертаються зазвичай через шість тижнів і поступово.
• Харчування. Перші кілька тижнів радять менше фруктів, салатів і овочів, бо клітковину кишці спершу важко перетравлювати; їсти часто й потроху та пити близько восьми склянок рідини на день.
• Рана. Її щодня оглядають і тримають сухою й чистою. Посилення болю, набряк, почервоніння, виділення рідини чи гною — привід звернутися до хірурга.
• Кермо й робота. Сідати за кермо можна, коли ви здатні повністю зосередитися й різко загальмувати без дискомфорту в животі (британська лікарня пропонує щонайменше два тижні). На роботу повертаються, коли почуваються готовими; якщо робота пов’язана з фізичним навантаженням чи підійманням ваги, краще зачекати шість тижнів.

Кишці потрібен час, щоб знову звикнути працювати. North Bristol NHS Trust попереджає, що перші дні, а то й тижні після закриття часто бувають рідкі випорожнення; у невеликої частини пацієнтів, перш ніж кал стане щільнішим, може минути до пів року. Доволі часто випорожнення стають м’якшими й частішими, ніж раніше.

Нерегулярні випорожнення, часті й нагальні позиви протягом кількох тижнів після операції, за тим самим джерелом, нормальні. Більше проблем буває в людей із низьким анастомозом (з’єднанням близько до заднього проходу), після променевої терапії на ділянку таза або зі слабкими м’язами тазового дна й сфінктера. У людей зі слабкими м’язами тазового дна й сфінктера можливе нетримання газів, рідкого чи оформленого калу. Можуть допомогти вправи для м’язів тазового дна, якщо виконувати їх щонайменше п’ять разів на день протягом кількох місяців. Допомогти можуть зміни в харчуванні та препарати, що сповільнюють роботу кишечника; препарати призначає лікар. Щоб шкіра навколо заднього проходу не подразнювалася, може бути корисною ретельна гігієна.

Як і будь-яка операція, закриття стоми має ризики. North Bristol NHS Trust називає загальні ускладнення: тромбоз глибоких вен ніг, який іноді призводить до тромбоемболії легеневої артерії, інфекцію легень чи сечових шляхів, інфекцію рани, кровотечу з місця операції, скупчення рідини чи крові під рубцем.

Серед ускладнень, пов’язаних саме з закриттям стоми, є грижа на місці колишньої стоми чи рубця першої операції. Ризик її невеликий, але вищий в ослаблених, літніх людей і людей із надмірною вагою; здебільшого вона з’являється протягом перших двох років.

Рідше трапляються:

• неспроможність анастомозу (підтікання в місці з’єднання кишки) — серйозне ускладнення, яке зазвичай потребує ще однієї операції; стому іноді доводиться сформувати знову, що не обов’язково означає, що вона стане постійною;
• скупчення інфікованої рідини в черевній порожнині;
• парез кишки або непрохідність: кишка тимчасово не працює, з’являються здуття, біль у животі, нудота й блювання;
• нориця — патологічний хід, часто від кишки до шкіри.

Після виписки North Bristol NHS Trust радить зв’язатися з хірургічною командою, якщо біль у животі наростає, посилюються здуття й дискомфорт, не минають нудота і блювання, піднялася висока температура, з’явилися труднощі з диханням, загальне нездужання, не вдається достатньо їсти й пити, тривають рідкі випорожнення або вперше стало важко помочитися. Раннє виявлення серйозного ускладнення, за тим самим джерелом, допомагає краще відновитися. В Україні з такими симптомами зверніться до хірурга, який вас оперував, а при раптовому розладі дихання чи гострому болю в черевній порожнині одразу телефонуйте 103.

Одразу телефонуйте 103 при раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, гострому болю в черевній порожнині чи/та поперековому відділі, значній зовнішній кровотечі, блюванні кров’ю, кровохарканні, ознаках внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо) та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Проктологія та хірургія входять до напрямів медичної мережі ЕКСПЕРТ. Якщо у вас тимчасова стома, почніть із консультації проктолога: лікар оцінить скарги й документи про попередню операцію та пояснить, які кроки потрібні далі. Подробиці щодо операції у вашому випадку уточніть на консультації. В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому проктолога уточніть під час запису. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Чи можливе закриття стоми і коли його робити, вирішує хірург після огляду й обстеження.