Українські протоколи не наводять єдиних строків перебування в лікарні й відновлення після резекції: вони залежать від обсягу операції та перебігу. Клінічна настанова «Рак ободової кишки» наводить невелике європейське рандомізоване дослідження, у якому лапароскопічний підхід був пов’язаний із достовірно швидшим одужанням та коротшим перебуванням у стаціонарі. Це дані досліджень, а не обіцянка кожному пацієнту.
Американська колегія хірургів (ACS) радить зателефонувати хірургу, якщо після виписки є:
- тривала нудота, блювання;
- виділення з рани, неприємний запах або посилення виділень із розрізу;
- кров у калі;
- сильний біль чи спазми в животі;
- озноб або висока температура (понад 38,3 °C);
- здуття живота або відсутність випорожнень протягом 3 днів.
Одразу телефонуйте 103 при гострому болю в черевній порожнині чи/та поперековому відділі, значній зовнішній кровотечі, ознаках внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо) та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).
Після операції з приводу раку протокол МОЗ передбачає інформацію про можливі віддалені побічні ефекти, періодичні обстеження за планом спостереження, рекомендації щодо способу життя, харчування й фізичних навантажень, а за наявності колостоми чи ілеостоми — пам’ятку для пацієнта. Після операції з приводу хвороби Крона пацієнти, за протоколом МОЗ, перебувають під наглядом хірурга-проктолога та не рідше 2 разів на рік їх оглядає гастроентеролог.