Лапароскопічна резекція сигмоподібної кишки у Львові

Сигмоподібна кишка — вигнута ділянка товстої кишки в лівій нижній частині живота, яка переходить у пряму кишку. Резекція — це видалення ураженої частини кишки. Після цього хірург або з’єднує кінці кишки (формує анастомоз), або виводить кишку на передню черевну стінку у вигляді стоми. Лапароскопічна резекція сигмоподібної кишки відрізняється від відкритої доступом: операцію виконують через кілька невеликих розрізів за допомогою камери та інструментів, а не через великий розріз живота.

У протоколі МОЗ «Рак ободової кишки» (наказ № 512 від 21.03.2025) резекція сигмоподібної кишки названа серед основних видів операцій при раку ободової кишки. Британська NHS називає видалення ураженої частини сигмоподібної кишки одним зі способів лікування раку кишки або дивертикуліту. Операції на інших відділах товстої кишки мають власні назви й описані окремо: лапароскопічна резекція товстої кишки та операція Гартмана, коли кишку після видалення ураженої ділянки не з’єднують, а виводять стому.

За протоколом МОЗ «Рак ободової кишки», спеціальне протипухлинне лікування проводять виключно в закладах, що надають спеціалізовану медичну допомогу пацієнтам із раком ободової кишки. Перед операцією діагноз підтверджують біопсією, визначають стадію, а рішення ухвалюють після оцінки мультидисциплінарної робочої групи, зокрема щодо того, чи можна видалити пухлину.

Протокол формулює принципи радикальної операції:

• хірург-онколог, який планує операцію, повинен мати досвід у хірургії колоректального раку;
• кишку видаляють у межах неуражених країв;
• повна мезоколонектомія з центральним лігуванням регіонарних судин (видалення разом із кишкою жирової клітковини з лімфовузлами й судинами) — стандартний компонент операції;
• під час втручання ретельно оглядають черевну порожнину, щоб виявити інші (синхронні) пухлини або метастатичне ураження очеревини.

Після операції видалену ділянку досліджують під мікроскопом. За протоколом, саме від результатів цього дослідження залежать показання до хіміотерапії після операції, а далі пацієнт перебуває під спостереженням онколога й сімейного лікаря. Загальний маршрут лікування описано на сторінці операція при раку товстої кишки.

Українського протоколу щодо хірургічного лікування дивертикуліту ми не знайшли, тому тут спираємося на британську настанову NICE «Diverticular disease: diagnosis and management» (NG147, 2019). Вона розглядає операцію в таких ситуаціях:

• абсцес більше 3 см — дренування через шкіру, якщо це анатомічно можливо, або операція;
• перфорація дивертикула з поширеним перитонітом — лапароскопічне промивання черевної порожнини або резекція, після обговорення ризиків і користі обох варіантів із пацієнтом;
• планова операція після одужання від ускладненого дивертикуліту, якщо симптоми тривають, наприклад при звуженні кишки чи нориці: NICE радить розглянути відкриту або лапароскопічну резекцію.

Під час операції з приводу ускладненого дивертикуліту NICE пропонує або первинний анастомоз із відвідною стомою чи без неї, або операцію Гартмана, враховуючи вік, супутні хвороби та те, наскільки людина справляється з повсякденними справами. Окремих рекомендацій про планову операцію після повторних епізодів дивертикуліту в NG147 немає, тож таке рішення ухвалюють індивідуально. Про обстеження й лікування самого запалення — на сторінці лікування дивертикуліту.

Клінічна настанова МОЗ «Рак ободової кишки» (2025) називає лапароскопічну колектомію варіантом хірургічного лікування раку товстої кишки. В окремих дослідженнях, наведених у настанові, лапароскопічний доступ був пов’язаний зі швидшим одужанням і коротшим перебуванням у стаціонарі, а кілька досліджень і мета-аналізів показали подібні до відкритої операції довгострокові результати щодо місцевого рецидиву та виживаності. Настанова також наголошує, що мініінвазивну колектомію мають виконувати хірурги з досвідом таких операцій.

Це не означає, що лапароскопія підходить усім. Вибір доступу залежить, зокрема, від причини операції, поширеності процесу й ризику спайок у черевній порожнині, і його робить хірург.

Обсяг обстежень визначає лікар. При раку ободової кишки протокол МОЗ перед лікуванням передбачає, зокрема, колоноскопію з біопсією, аналізи крові з онкомаркером РЕА, КТ грудної клітки та КТ або МРТ черевної порожнини. Якщо потрібна КТ чи МРТ, лікар скаже, яке саме дослідження, і направить на нього. Бажаною протокол називає консультацію фахівця з ентеростомії, щоб заздалегідь розмітити місце можливої стоми та навчити догляду за нею.

Стандарт МОЗ «Парентеральна периопераційна антибіотикопрофілактика» (наказ № 822 від 17.05.2022) передбачає профілактику інфекції області хірургічного втручання при колоректальних операціях. Препарат і час введення визначає лікар. Не призначайте собі антибіотик самостійно: лише лікар може визначити необхідність, доцільність і тип антибіотика (ЦГЗ, «Призначати антибіотики — справа лікаря», 18.11.2024).

Про ризики резекції кишки хірург має розповісти до підписання згоди, зокрема про ризики, пов’язані з місцем з’єднання кишки. Британська NHS серед можливих ускладнень лапароскопічних операцій загалом називає:

• потребу перейти на відкриту операцію з більшим розрізом;
• грижу в ділянці розрізу;
• ушкодження органу, наприклад сечового міхура, або кровоносної судини;
• тяжку алергічну реакцію на анестетик;
• тромби, зокрема тромбоз глибоких вен або тромбоемболію легеневої артерії.

NHS радить терміново звернутися до лікаря, якщо після лапароскопії підвищилася температура чи з’явився озноб, сильне або тривале блювання, біль у животі посилюється, живіт здутий, навколо ран є біль, набряк, кровотеча, гній чи почервоніння, з’явилися незвичні кровотеча чи виділення із заднього проходу, біль і набряк однієї ноги або задишка. Кашель із кров’ю (кровохаркання), за наказом МОЗ № 583 (п. 4), — привід одразу телефонувати 103. Якщо серце б’ється дуже часто, болить у грудях або дуже важко дихати, NHS у таких випадках радить викликати швидку або негайно їхати до відділення невідкладної допомоги. В Україні телефонуйте 103 — диспетчер вирішить, чи направити бригаду, — або попросіть когось негайно відвезти вас до лікарні (не сідайте за кермо самі).

Українські протоколи не встановлюють єдиних строків госпіталізації після резекції кишки — їх називає хірург з огляду на перебіг операції та стан пацієнта. Серед загальних порад після лапароскопії британська NHS називає: якомога більше рухатися, робити вправи для стоп і гомілок під час відпочинку, носити компресійні панчохи, якщо їх видали, достатньо пити, харчуватися збалансовано й не курити. Ванну NHS не радить приймати перші 2 тижні або до загоєння рани. Коли можна сідати за кермо, повертатися до роботи й піднімати важке після резекції кишки, скаже хірург.

Якщо операцію завершили стомою, у пам’ятці до протоколу МОЗ «Рак ободової кишки» пояснено, що стоми бувають тимчасовими або постійними, а сама стома позбавлена нервових закінчень і не болить. Про догляд і можливе закриття — на сторінці виведення стоми товстої кишки.

Маршрут починається з консультації проктолога: лікар вивчить результати обстежень, пояснить, чи є показання до операції, і скаже, які дослідження ще потрібні. У медичній мережі ЕКСПЕРТ в одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому проктолога уточніть під час запису. Які етапи обстеження й лікування можна пройти в мережі, також уточніть під час запису: спеціальне протипухлинне лікування, за протоколом МОЗ, проводять виключно в закладах, що надають спеціалізовану медичну допомогу пацієнтам із раком ободової кишки.

Вартість залежить від причини та обсягу операції, тому її уточніть в адміністратора під час запису. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці.

Одразу телефонуйте 103 при значній зовнішній кровотечі, блюванні кров’ю, кровохарканні, ознаках внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо), гострому болю в черевній порожнині чи/та поперековому відділі та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Показання до операції, доступ і обсяг втручання визначає хірург після огляду та обстеження.