Лікування анальної тріщини у Львові

Анальна тріщина — це невеликий поздовжній розрив в анальному каналі, через який болить під час випорожнення. Лікування анальної тріщини у Львові пацієнти часто шукають тоді, коли біль повторюється щоразу в туалеті. Британська NHS зазначає, що тріщина зазвичай гоїться сама, а якщо ні, допомагають методи лікування.

Американське товариство колоректальних хірургів (ASCRS) у клінічній настанові 2023 року вважає тріщину гострою, якщо симптоми тривають менше 6 тижнів: тоді вона має вигляд поздовжнього розриву. При довшому перебігу з’являються ознаки хронічної тріщини: гіпертрофований анальний сосочок над нею, «сторожовий» шкірний горбик під нею або оголені волокна внутрішнього сфінктера на її дні. За ASCRS, хронічна тріщина пов’язана з підвищеним тонусом внутрішнього анального сфінктера: м’яз постійно напружений, кровопостачання ділянки погіршується, і рана гоїться повільно. Найчастіше тріщина розташована по задній середній лінії анального каналу (73 % за даними, які наводить настанова).

За ASCRS, тріщина може виникнути через травму й подразнення анального каналу, яким часто передує закреп або діарея. NHS додає, що причина не завжди зрозуміла, а тріщини частіше трапляються в людей 15–40 років і в маленьких дітей. Імовірність вища, якщо:

• є закреп (у дітей це часта причина тріщини);
• часто буває діарея;
• ви вагітні або народжували природним шляхом;
• є запальне захворювання кишечника — хвороба Крона чи виразковий коліт;
• є інфекція, що передається статевим шляхом, як-от сифіліс чи герпес.

ASCRS радить: консервативне лікування гострої анальної тріщини безпечне і зазвичай має бути першим кроком. За даними настанови, майже в половини пацієнтів із гострою тріщиною симптоми минають завдяки теплим сидячим ванночкам і препаратам клітковини (зокрема псиліуму) або іншим засобам, що збільшують об’єм калу. Інколи до них додають місцеві анестетики чи стероїди. Ці заходи, за ASCRS, добре переносяться і майже не мають побічних дій.

Важливо не лише загоїти тріщину, а й не допустити нової. У дослідженні, яке наводить ASCRS, після загоєння гострої тріщини підтримувальний прийом клітковини супроводжувався меншою частотою рецидивів, ніж плацебо: 16 % проти 60 %. Жодному виду клітковини настанова переваги не надає. Водночас що довше тривають симптоми, то рідше тріщина гоїться консервативно: в одному дослідженні загоїлися всі тріщини, що турбували менше місяця, і лише третина тих, що тривали понад пів року.

Хронічна тріщина, за ASCRS, потребує індивідуального підходу, бо віддалені наслідки операції, як-от нетримання, можуть проявитися через роки. Настанова розглядає такі засоби:

• місцеві нітрати — можуть допомогти, але головний біль обмежує їхню користь: за ASCRS, він виникає щонайменше в 30 % пацієнтів і до 20 % через нього припиняють лікування;
• блокатори кальцієвих каналів — за ASCRS, мають подібну до нітратів ефективність при хронічній тріщині, кращий профіль побічних дій і можуть бути першою лінією лікування;
• ін’єкція ботулотоксину в сфінктер — як перший крок дає результати, подібні до місцевих засобів, а після їхньої невдачі помірно покращує загоєння; у мета-аналізі, на який посилається ASCRS, тимчасове нетримання виникало приблизно в 5 % пацієнтів.

Який засіб, у якій формі й скільки часу застосовувати, вирішує лікар: рецептурні мазі самостійно не призначайте. Про блокаду болю при анальній тріщині розповідаємо на окремій сторінці. Якщо головна скарга — болючий спазм м’язів заднього проходу, див. також лікування анального спазму.

NHS зазначає: якщо ліки не допомагають або тріщини повертаються, можуть порекомендувати процедуру — ін’єкцію, що розслаблює м’язи, або невеликий розтин м’яза анального каналу, щоб зменшити напруження і дати тріщині загоїтися. ASCRS називає латеральну внутрішню сфінктеротомію (частковий розтин внутрішнього сфінктера) методом вибору при хронічній тріщині у відібраних пацієнтів, які не мають нетримання до операції. Її можуть запропонувати й тим, хто ще не лікувався ліками.

Водночас, за ASCRS, сфінктеротомію можуть не пропонувати першою жінкам із травмою під час попередніх пологів, пацієнтам із запальними захворюваннями кишечника, після попередніх операцій на задньому проході чи з підтвердженим пошкодженням сфінктера. У порівняльних дослідженнях, які наводить настанова, після відкритої й закритої техніки тріщина гоїлася в 90–100 % і 85–100 % випадків, а незначне нетримання газів чи калу траплялося в 5–25 % і 2,5–25 % відповідно. Альтернативою ASCRS називає анокутанний клапоть (переміщення ділянки шкіри на місце тріщини) з меншим ризиком нетримання і порівнянним загоєнням, хоча ця рекомендація слабка. Детальніше про показання й ризики — на сторінці операція при хронічній анальній тріщині.

Яскраво-червона кров на папері чи в унітазі після випорожнення, за NHS, — одна з головних ознак тріщини. Окремих рекомендацій щодо «зупинки кровотечі» саме при тріщині в настановах, на які спирається ця сторінка, немає: лікар оглядає, визначає джерело кровотечі й лікує причину.

Кров не варто одразу списувати на тріщину чи геморой. ASCRS у настанові щодо геморою 2024 року наголошує, що ректальну кровотечу не слід автоматично пояснювати гемороєм: саме так найчастіше втрачають нагоду вчасно виявити рак. Уніфікований клінічний протокол МОЗ «Рак прямої кишки» (наказ № 512 від 21.03.2025) серед симптомів, за яких можна запідозрити рак, називає стійкі або періодичні ректальні кровотечі, зміни функції кишечника, втрату ваги, залізодефіцитну анемію, загальні або локалізовані болі в животі. Поява таких скарг, за протоколом, потребує термінового обстеження. Які дослідження потрібні, вирішить лікар; докладніше — на сторінці кров з прямої кишки.

Одразу телефонуйте 103 при значній зовнішній кровотечі, ознаках внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо), непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Британська NHS окремо називає такі ситуації: кровотеча не припиняється або крові багато, наприклад вода в унітазі стає червоною чи видно великі згустки. NHS у таких випадках радить викликати швидку або негайно їхати до відділення невідкладної допомоги. В Україні телефонуйте 103 — диспетчер вирішить, чи направити бригаду, — або попросіть когось негайно відвезти вас до лікарні (не сідайте за кермо самі).

За ASCRS, бічні (розташовані не по середній лінії) або множинні тріщини вважають нетиповими. Вони потребують ширшого обстеження, бо можуть бути пов’язані з ВІЛ-інфекцією, хворобою Крона, сифілісом, туберкульозом чи гематологічними злоякісними пухлинами. Українська клінічна настанова, заснована на доказах, «Запальні захворювання кишечника» (наказ МОЗ № 1742 від 06.10.2023) відносить анальні тріщини до характерних аноректальних уражень при хворобі Крона і радить лікарям звертатися до проктолога з досвідом лікування цієї хвороби. Якщо у вас уже діагностовано хворобу Крона чи виразковий коліт, скажіть про це на прийомі; про лікування хвороби Крона — окрема сторінка.

Лікування анальної тріщини в медичній мережі ЕКСПЕРТ починається з консультації проктолога. Лікар з’ясовує, як давно болить і чи є кров, оглядає, визначає форму тріщини і підбирає тактику: від корекції харчування й стільця та місцевих засобів до обговорення інших методів, якщо консервативне лікування не допомагає. Якщо поруч із тріщиною є інші проблеми, наприклад геморой, скажіть про це лікарю.

В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому проктолога уточніть під час запису. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці, а вартість консультації й лікування уточніть в адміністратора.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Не призначайте собі рецептурні мазі чи інші ліки самостійно: план лікування складає лікар після огляду.