Видалення гігроми у Львові

Гігрома, або гангліон, — це кіста, заповнена густою прозорою рідиною, схожою на суглобову. Американська OrthoInfo (AAOS) порівнює її з кулькою на ніжці: ніжка відходить від суглоба, зв’язки або піхви сухожилля (тонкої оболонки, у якій ковзає сухожилля). За MSD Manual, гангліон — найчастіша причина припухлості м’яких тканин кисті й зап’ястя; зазвичай він з’являється в дорослих віком від 20 до 50 років, у жінок утричі частіше, ніж у чоловіків.

Британське товариство хірургії кисті (BSSH) називає чотири типові місця гігроми на руці:

• посередині тильного боку зап’ястя;
• на долонній поверхні зап’ястя біля основи великого пальця;
• біля основи пальця з долонного боку, на піхві сухожилля;
• на тильному боці кінцевого суглоба пальця: таку гігрому пов’язують з остеоартрозом цього суглоба.

За NHS, гігрома буває й на тильній стороні стопи. Розмір її різний, від меншого за горошину до кількох сантиметрів, і може змінюватися: за OrthoInfo, після навантаження шишка часто більшає, а в спокої зменшується. Причина здебільшого невідома; BSSH зазначає, що іноді перед появою гігроми була травма або в суглобі починається артроз.

За OrthoInfo, гігрома не є раком, і операція потрібна не кожному. BSSH пише, що гігроми нешкідливі, багато з них зникають самі, а рішення щодо лікування залежить від того, де саме вона розташована і які симптоми дає. Для різних місць джерело наводить різні висновки:

• тильний бік зап’ястя — часто зникає сама; після пункції часто повертається, після операції рецидив буває приблизно в 10 % випадків;
• долонна поверхня зап’ястя — часто лежить близько до артерії, тож пункцію роблять обережно; рецидив після операції близько 30 %, і багато хірургів не радять оперувати таку гігрому;
• основа пальця — болить під час хвату; прокол тонкою голкою може її розсіяти, і менше ніж половина повертається, а стійку гігрому видаляють із невеликим ризиком рецидиву;
• кінцевий суглоб пальця — тиск гігроми може спричинити борозну на нігті, іноді через тонку шкіру підтікає рідина; рецидив після операції близько 10 %.

Тобто операцію обговорюють тоді, коли гігрома болить, тисне на нерв, обмежує рухи або дуже турбує на вигляд, а спостереження й простіші методи не допомогли.

За OrthoInfo, лікування гігроми спершу нехірургічне. Варіанти, які називають NHS, OrthoInfo і пам’ятка британської лікарні East Kent:

• спостереження — якщо гігрома не болить, просто стежать за нею;
• шина, бандаж або еластичний бинт на зап’ястя — можуть полегшити симптоми, а іноді шишка й зменшується;
• менше одноманітних повторюваних рухів рукою;
• нестероїдні протизапальні препарати — NHS радить їх, щоб зменшити набряк і біль;
• пункція — рідину відсмоктують голкою, а NHS серед варіантів називає й укол глюкокортикоїду (гормонального протизапального препарату), щоб зменшити набряк.

OrthoInfo пояснює, чому пункція часто не допомагає надовго: ніжка гігроми, пов’язана із суглобом чи піхвою сухожилля, лишається на місці, і кіста наповнюється знову. Окремо OrthoInfo зазначає, що пункцію найчастіше роблять при гігромі на тильному боці зап’ястя, а на долонному боці це складніше через близькість великих судин і нервів.

За OrthoInfo, найчастіше лікарю достатньо огляду. Він розпитує, як давно з’явилася шишка, чи змінюється вона й чи болить, натискає на неї й може просвітити її світлом: гігрома з рідиною пропускає світло, а щільна пухлина ні. Додаткові обстеження потрібні, коли діагноз неочевидний:

• УЗД показує порожнину з рідиною і допомагає відрізнити гігрому від щільного утворення;
• рентген зап’ястя чи кисті гігроми не показує, але виявляє зміни суглоба при артрозі й допомагає виключити пухлину кістки;
• МРТ знаходить приховану гігрому, яку не видно й не намацати; якщо робили МРТ раніше, візьміть знімки й висновок.

Пам’ятка East Kent зазначає, що знімки й УЗД частіше потрібні старшим пацієнтам. MSD Manual нагадує, що на тилі зап’ястя буває й інше, щільне утворення при запаленні піхв сухожиль або ревматоїдному артриті: воно неправильної форми, не просвічується й рухається разом із сухожиллями.

Операцію з видалення гігроми називають висіченням. За OrthoInfo, хірург видаляє кісту разом із ніжкою, а щоб корінь не лишився, іноді й частину суглобової капсули чи піхви сухожилля. MSD Manual описує два доступи: відкритий, через розріз шкіри, і артроскопічний, через проколи. Довжина розрізу, за пам’яткою East Kent, залежить від розміру й розташування гігроми.

За OrthoInfo, видалення гігроми зазвичай виконують амбулаторно: додому відпускають у день операції, після відпочинку в палаті пробудження. За пам’яткою East Kent Hospitals (NHS), у цій лікарні залежно від розміру й розташування гігроми застосовують місцеву, регіонарну (коли знеболюють частину руки) або загальну анестезію.

Як і після будь-якої операції, ускладнення можливі. За пам’яткою East Kent, після видалення гігроми вони здебільшого легкі, а більшість пацієнтів добре відновлюються. Серед можливих наслідків джерело називає, зокрема:

• повільне загоєння рани;
• інфекцію рани — в 1–2 зі 100 пацієнтів, частіше при цукровому діабеті; тоді можуть знадобитися антибіотики або промивання рани;
• повернення гігроми — у 10–30 зі 100 пацієнтів залежно від її типу;
• чутливий рубець, який може турбувати багато місяців;
• тривалий ниючий біль, зазвичай у зап’ясті, особливо якщо суглоб уражений артрозом: видалення гігроми на сам артроз не впливає;
• скутість, особливо пальців, зазвичай короткочасну; іноді потрібні вправи з терапевтом кисті, і займатися ними важливо в перші 3 місяці, щоб скутість не стала постійною;
• пошкодження нерва з болючою точкою в рубці (невромою) або онімінням навколо нього;
• дуже рідко, менше ніж в 1 з 10 000 людей, — пошкодження артерії під час видалення долонної гігроми;
• рідко, але серйозно — комплексний регіонарний больовий синдром, коли кисть набрякає, болить, змінює колір і стає скутою.

За законом «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (ст. 39), медичний працівник зобов’язаний у доступній формі пояснити пацієнтові мету лікувальних заходів, прогноз і наявність ризику, а за ст. 43 для медичного втручання потрібна згода поінформованого пацієнта. Тож перед операцією сміливо питайте про все, що турбує, зокрема про ризик рецидиву саме для вашої гігроми.

Дані MSD Manual і OrthoInfo, наведені на цій сторінці, стосуються передусім дорослих. Шишку на руці чи нозі в дитини покажіть лікарю на консультації дитячого травматолога: він визначить, що це за утворення і чи потрібне лікування.

Дорослим із шишкою біля суглоба варто почати з консультації ортопеда-травматолога. Від гігроми відрізняють бурсит: за NHS, це запалення сумки з рідиною, яка пом’якшує тертя в суглобі, найчастіше в плечі, стегні, лікті чи коліні. Ділянка над ним болить, набрякає і може бути теплішою за сусідню шкіру. Про лікування бурситу ми пишемо окремо, а про інші втручання на кисті — на сторінці хірургії кисті.

Маршрут простий: запис на консультацію ортопеда-травматолога за телефоном або через форму на цій сторінці, огляд і УЗД м’яких тканин, розмова про варіанти лікування і, якщо ви разом із лікарем обрали операцію, видалення гігроми, у мережі зазвичай під місцевою анестезією. Аналізи, УЗД і консультацію можна пройти в одному місці: в одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Вартість консультації й операції уточніть в адміністратора під час запису.

Із самою гігромою зазвичай можна записатися планово. За NHS, не відкладайте візит до лікаря, якщо шишка дуже болить, стала гарячою або червоною, а планово покажіться, якщо вона росте, тверда й не зміщується або просто вас непокоїть.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Тактику лікування гігроми визначають індивідуально після огляду та обстеження.